Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" лютого 2010 р. Справа № 62/107-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В.,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Бакицька О.П. (довіреність у справі)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3066 Х/1-11) та апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3448 Х/1-11) на рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі № 62/107-09
за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків
до Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків
про стягнення 47 062,78 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі №62/107-09 (суддя Суярко Т.Д.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь Харківського національного медичного університету 36573,19 грн. заборгованості по орендній платі, 1 279,98 грн. пені, 374,46 грн. витрат по сплаті державного мита та 249,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач, Харківський національний медичний університет, із рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі №62/107-09 в частині відмови у стягненні заборгованості з ФОП ОСОБА_3 щодо відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат у розмірі 8 898,19 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Харківського національного медичного університету; рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі № 62/107-09 в частині задоволення у стягненні заборгованості по орендній платі залишити без змін.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості відносно відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат є неправомірним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач, ФОП ОСОБА_3, також не погодився із рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі № 62/107-09 в частині стягнення заборгованості по орендній платі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 р. апеляційні скарги позивача та відповідача об’єднані в одне провадження.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3
Відповідач надав заперечення по справі, в яких вважає позов Харківського національного медичного університету необґрунтованим.
Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 р., 08.12.2009 р., 21.01.2010 р. розгляд справи було відкладено та зобов'язано сторони провести взаємозвірку розрахунків та акт взаємозвірки надати до суду.
Сторони належним чином вимог ухвал не виконали, взаємозвірку розрахунків належним чином не здійснили, підписаний акт взаємозвірки суду не надали.
Колегія суддів розглянула апеляційні скарги позивача та відповідача, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з СПД-ФО ОСОБА_3 заборгованості за договором оренди № 36 від 31.12.2003 р. в сумі та 45 471,38 грн. та пені в сумі 1 591,41 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 36573,19 грн. заборгованості по орендній платі, 1 279,98 грн. пені, 374,46 грн. витрат по сплаті державного мита та 249,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач із рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості з ФОП ОСОБА_3 щодо відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат у розмірі 8 898,19 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача; рішення місцевого господарського суду в частині задоволення вимог про стягнення заборгованості по орендній платі залишити без змін.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості відносно відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат є неправомірним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач також не погодився із зазначеним рішенням, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. в частині стягнення заборгованості по орендній платі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і зазначає про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 31.12.2003 р. між Державним підприємством Харківським науково-дослідним інститутом гігієни праці та професійних захворювань (орендодавець) та Дочірнім підприємством “Укртек” (орендар) був укладений договір оренди № 36 на тимчасове, платне користування (оренду) нежитлового напівпідвального приміщення загальною площею 109,17 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Тринклера, 6.
Строк дії договору сторони передбачили пунктом 11.1 Договору - з 31.12.2003р. до 31.12.2010 р., строком на 7 років.
Відповідно до п. 4.1. Договору річна орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. із послідуючими змінами, і становить 22 000,00 грн. (без індексу інфляції та ПДВ).
Згідно з п. 4.2. Договору орендна плата за перший базовий місяць оренди - січень 2004 року розраховується відповідно до додатку "Розрахунок місячної орендної плати за перший місяць до даного договору і складає 1 833,30 грн. (без індексу інфляції за грудень 2003 року, січень 2004 року та ПДВ).
Орендна плата перераховується відповідачем щомісяця не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним у співвідношенні: 30 % - до державного бюджету України; 70 % та 100% ПДВ - орендодавцю (п. 4.3. Договору).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 1 жовтня 2005 року між Дочірнім підприємством “Укртек” (орендар) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (набувач) був укладений договір уступки майнових прав орендатора № 10/012, відповідно до умов якого ДП “Укртек” передало свої права та обов'язки орендатора –ФОП ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 19-23).
У зв'язку з реорганізацією ДП Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань шляхом приєднання його як структурного підрозділу до Харківського державного медичного університету, який є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків орендодавця, між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 від 20.01.2007 р. до договору оренди № 36 від 01.12.2003 р. (т. 1 а. с. 26, 27), згідно якої ФОП ОСОБА_3 зобов'язалась оплатити оренду в порядку та строки, які вказані в Договорі.
Відповідно до Указу Президента України від 22.11.2007 р № 1135/2007 та наказу МОЗ України від 05.12.2007 р. № 784 Харківському державному медичному університету надано статус національного та перейменовано на Харківський національний медичний університет, з визнанням правонаступником останнього.
Як вбачається із матеріалів справи, 1 березня 2008 року між Харківським національним медичним університетом та ФОП ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 5 до договору оренди № 36 від 31.12.2003 р. (т. 1 а. с. 32), якою сторони змінили п. 4.3. Договору, виклавши його в такій редакції: "Орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до державного бюджету України на рахунки визначені фінансовими органами - у розмірі - 50 %; на рахунок визначений балансоутримувачем - у розмірі - 50 %".
Господарським судом Харківської області встановлено, що відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної сплати орендної плати виконував неналежним чином.
Із наданого позивачем розрахунку (т. 1 а. с. 69, 70) вбачається, що заборгованість ФОП ОСОБА_3 за договором оренди № 36 від 31.12.2003 р. у період з жовтня 2008 р. по червень 2009 р. з урахуванням часткової оплати складає 45 471,15 грн., з яких: 36 573,19 грн. - заборгованість по орендній платі та 8 898,19 грн. - заборгованість по комунальним послугам (т. 1 а. с. 69, 70).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі статтею 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Статтею 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за договором оренди № 36 від 31.12.2003 р. щодо сплати орендної плати, то господарський суд Харківської області дійшов правомірного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 36 573,19 грн., є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 591,41 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Крім того, статтею 611 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.5. договору оренди майна № 36 від 31.12.2003 р. сторони передбачили, що орендна плата, нарахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до бюджету та орендодавцеві у визначеному п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Із розрахунку позивача вбачається, що ним нарахована пеня станом на червень 2009 року, зокрема, позивач здійснював нарахування пені на підставі договору № 36 від 31.12.2003 р. не тільки на суму орендної плати, а і на суми відшкодування комунальних платежів, які вказаним договором не передбачені.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Харківського національного медичного університету в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1 279,98 грн. В решті позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 311,42 грн. не підлягають задоволенню, оскільки безпідставно нараховані в зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості по комунальним та експлуатаційним витратам відносно яких між сторонами відсутні договірні зобов’язання.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про неправомірне та необ’єктивне нарахування позивачем орендної плати з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 316, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки сторони в договорі оренди № 36 від 31.12.2003 р. чітко передбачили розмір орендної плати, яка повинна сплачуватись орендарем з урахуванням Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. зі змінами.
Зміни до договору оренди щодо зменшення розміру орендної плати сторонами в установленому порядку внесені не були.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі №62/107-09 про стягнення з відповідача 36 573,19 грн. заборгованості по орендній платі та 1279,98 грн. пені відсутні.
Розглянувши апеляційну скаргу позивача, колегія суддів зазначає наступне.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оскаржуване рішення в частині відмови щодо стягнення заборгованості відносно відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат є неправомірним, а також таким що, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та основних засад судочинства щодо його обґрунтованості і законності, у тому числі у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України - обов'язок діяти у межах Конституції та законів України.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.
Пунктом 6.8. договору оренди № 36 від 31.12.2003 р. сторони передбачили, що орендар зобов’язаний в місячний строк укласти договори на експлуатаційні витрати та комунальні послуги з відповідними організаціями.
Як зазначає позивач, ФОП ОСОБА_3 належним чином не уклав відповідні договори, що зумовило до непередбачених витрат університету.
Зокрема, Наказом Фонду державного майна України “Про затвердження договорів оренди“ від 23 серпня 2000 року № 1774 передбачається укладання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, або укладання до договорів оренди додаткових угод.
13.12.2007 р. Харківським національним медичним університетом на адресу ФОП ОСОБА_3 був направлений проект додаткової угоди до договору № 36 (т. 1 а.с. 123, 124), яка передбачала покладання на орендаря зобов'язань по відшкодуванню комунальних витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач письмового підтвердження прийняття пропозиції щодо укладання додаткової угоди не надав, однак фактично частково сплачував комунальні витрати (т. 1 а. с. 74-78).
Слід зазначити, що нарахування позивачем комунальних та експлуатаційних витрат здійснені на підставі Методики розрахунку надання комунальних послуг та регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги“ від 24.06.2004 р. № 1875-IV.
Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій“ встановлена відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги.
Статтею 1 зазначеного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення комунальних та експлуатаційних витрат в розмірі 8 898,19 грн. не прийняв до уваги, що погодження вартості комунальних та інших послуг та їх отримання відповідачем підтверджується розрахунками комунальних послуг, погодженими сторонами, підписаними ними та скріпленими печатками (т. 1 а. с. 114, 116, 118, 120, 121).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
9 липня 2009 року позивачем направлялась на адресу відповідача вимога про сплату заборгованості в розмірі 47 336,61 грн., в тому числі по комунальних та експлуатаційних витратах в розмірі 8 898,19 грн. (т. 1 а. с. 35).
Зазначена вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Оскільки ФОП ОСОБА_3 доказів своєчасної оплати комунальних платежів та експлуатаційних витрат не надала, то колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог Харківського національного медичного університету про стягнення з відповідача комунальних та експлуатаційних витрат у розмірі 8898,19грн.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі № 62/107-09 в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення комунальних та експлуатаційних витрат у розмірі 8 898,19 грн. прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв’язку з чим підлягає скасуванню в зазначеній частині, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2009 р. по справі №62/107-09 в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення 8 898,19 грн. відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61022, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4, р/р №35229008004615 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 01896866) 8 898,19 грн. відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61022, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4, р/р №35229008004615 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 01896866) 88,98 грн. витрат по сплаті державного мита.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Зобов’язати господарський суд Харківської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя Токар М.В.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Ільїн О.В.