ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2010 р.№ 96/6-01-27
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Кубік О.В.
представники сторін в судове засідання від 02.03.2010 року не з’явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Служба комунального господарства”
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.01.2010 року № 96/6-01-27
за позовом: Комунального підприємства „Служба комунального господарства”
до відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
про стягнення 20478,02 грн. заборгованості по орендній платі та з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2010 року Комунальне підприємство „Служба комунального господарства” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20478,02 грн. заборгованості по орендній платі та з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.01.2010 року № 96/6-01-27 (суддя Ткаченко О.В.) позовну заяву повернуто без розгляду відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що: - позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки платіжне доручення не містить відповідного напису, скріпленого підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи про зарахування коштів до державного бюджету; - позивачем не надано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми.
Не погодившись з ухвалою суду від 15.01.2010 року, Комунальне підприємство „Служба комунального господарства” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує про порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду.
В апеляційній скарзі скаржник наводить наступні доводи: - висновок суду щодо неналежності доказів про сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі не відповідає обставинам, оскільки в якості доказу сплати державного мита позивачем надано платіжне доручення № 440 від 25.12.2009 року, а в разі виникнення у суду першої інстанції сумнівів про зарахування державного мита до Державного бюджету України, суд повинен був витребувати у позивача довідку територіального органу Державного казначейства на підтвердження зарахування державного мита до Державного бюджету України; - в процесі підготовки справи до розгляду суд повинен був витребувати необхідні документи для вирішення спору.
Розглянувши надані матеріали, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Як свідчать позовні матеріали, додані до апеляційної скарги, в якості доказу сплати державного мита позивачем надано платіжне доручення № 440 від 25.12.2009 року, яке дійсно на зворотній стороні не містить відповідного напису про зарахування коштів до державного бюджету, який скріплюється підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи.
Проте, згідно з пунктом 3 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково.
До того ж, за наявності у місцевого господарського суду сумнівів щодо зарахування державного мита до Державного бюджету України, суд не позбавлений права і можливості витребувати у позивача відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.
Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289, зі змінами).
Згідно ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.
Колегія суддів вважає слушним довід скаржника про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо повернення позову в зв’язку з відсутністю обґрунтованого розрахунку позову, оскільки якщо подані стороною докази суд вважав недостатніми, то він був зобов'язаний витребувати від позивача документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду, тому оскаржену ухвалу слід скасувати, а позовні матеріали з доданими документами надіслати до суду для вирішення питання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.01.2010 року № 96/6-01-27 скасувати.
Позовні матеріали надіслати до господарського суду Миколаївської області для вирішення питання відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк