ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.02.2010  року                                                            Справа № 15/293

      Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

суддів:          Бойченка К.І.

                                                   Єжової С.С.

За участю секретаря

судового засідання:                    Міхальчук О.А.

та

представників сторін:

   від позивача:                              ОСОБА_3, представник за довіреністю №3682

                                                      від 13.03.08;

   від відповідача:                          повноважний та компетентний представник

                                                   в судове засідання не прибув;

  розглянувши матеріали

  апеляційної скарги:                            Товариства з обмеженою відповідальністю

                                              „Торгова фірма „Співдружність”, м. Луганськ

  на рішення          

  господарського суду                            Луганської області

  від                                                14.01.10 (підписане 18.01.10)

  у справі                                              №15/293 (суддя Мінська Т.М.)

  за позовом:                                     Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ

  до відповідача:                             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                              „Торгова фірма „Співдружність”, м. Луганськ

  про                                                стягнення 11595 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

          Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” про стягнення заборгованості в розмірі 11 595 грн. 00 коп. за виконані роботи з ремонту автомобілів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.01.10 у справі №15/293 (суддя Мінська Т.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” на користь  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 борг у сумі 11 595 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

Між відповідачем та позивачем впродовж серпня –жовтня 2007 року виконані роботи по ремонту автомобілів для відповідача.

Правовідносини сторін оформлені актами виконаних робіт: №26 від 09.08.07 на суму 2065 грн., №27 від 09.08,07 на суму 575 грн., №28 від 09.03.07 на суму 2015 грн., №30 від 10.08.07 на суму75 грн., №58 від 19.09.07 на суму 1575грн, №59 від 20.09.07 на суму 2560 грн., №66 від 21.09.07 на суму 90 грн., №71 від 25.09.07 на суму 585 грн., №73 від 27.09.07 на суму 70 грн., №76 від 05.10.07 на суму 1505 грн., №125 від 31.10.07 на суму 480 грн.

Посилаючись на ч.1 ст.526, ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України  судом зазначено, що пред’явлення вимоги про виконання грошового зобов’язання підтверджується претензією позивача №1 від 01.02.08, чеком підприємства поштового зв’язку, описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення. Строк виконання даного зобов’язання на момент прийняття судового рішення наступив, проте не був виконаний відповідачем.

Судом з посиланням на п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що клопотання відповідача про припинення провадження у справі судом відхилено, оскільки у справі № 19/54, на яке посилається відповідач підставою відмови у позові була обставина з ненастання на той час строку виконання відповідачем грошового зобов’язання за правилами ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України. Вимога позивача про виконання грошового зобов’язання відповідачу направлялася після розгляду спору  у справі №19/54.  

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 14.01.10 у справі №15/293 Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” звернулось з апеляційною скаргою №19 від 28.01.10, якою просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 14.01.10 по справі № 15/293  та припинити провадження у справі.

Заявник вважає, що  суд при розгляді справи неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які є недоведеними, дійшов невірних висновків порушив норми процесуального права.  

Заявник зазначає, що при розгляді справи №19/54 та справи №15/293 судом не з’ясовано факт виконання робіт позивачем на користь відповідача.

З посиланням на ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України  скаржником зазначено, що в документах наданих позивачем не має підпису уповноваженої особи відповідача.  

Скаржником зазначено, що на час розгляду справи є рішення господарського суду по справі №19/54 між тими сторонами, про той же предмет і з тих підстав, яким в задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відмовлено.

Відзивом на апеляційну скаргу від 18.02.10 позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною та не обґрунтованою та просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Позивач зазначає, що апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” у справі №19/54 не встановив факт відсутності правочину.

Твердження заявника про відсутність правочину у зв’язку з недодержанням письмової форми та те, що відповідач не підписував акти виконаних робіт, спростовуються тим, що акти виконаних робіт підписувались представником відповідача та засвідчувались його печаткою.

Посилання відповідача на не належність йому автотранспорту щодо якого було здійснено ремонтні роботи є такими, що не відносяться до розгляду справи по суті, оскільки за бажанням замовника роботи можуть виконуватися також і на користь третіх осіб.

Стосовно посилання відповідача на те, що підставою припинення провадження по справі є рішення, винесене у справі №19/54, яким позивачу було відмовлено у задоволенні в позові позивач зазначає, що оскільки судом по справі №19/54 встановлено факт неотримання відповідачем претензії про виконання зобов’язання, позивач повторно направив претензію про виконання зобов’язання, яка була отримана відповідачем 16.09.09.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.02.10 у справі №15/293 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” на рішення господарського суду Луганської області від 14.01.10, керуючись ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого, суддів –Бойченка К.І., Єжової С.С.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 03.02.10 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” була прийнята до провадження та розгляд призначений на 18.02.10.

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази   приймаються судом, якщо заявник обґрунтував  неможливість їх  подання суду  першої інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.

Ухвалою суду від 03.02.10 явка представників сторін визначена на їх розсуд.

 Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 14.01.10 у справі №15/293 слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на  користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідні положення встановлені ст.173 Господарського кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у серпні –жовтні 2007 року виконані роботи по ремонту автомобілів для відповідача.

Правовідносини сторін оформлені актами виконаних робіт: №26 від 09.08.07 на суму 2065 грн., №27 від 09.08,07 на суму 575 грн., №28 від 09.03.07 на суму 2015 грн., №30 від 10.08.07 на суму 75 грн., №58 від 19.09.07 на суму 1575грн, №59 від 20.09.07 на суму 2560 грн., №66 від 21.09.07 на суму 90 грн., №71 від 25.09.07 на суму 585 грн., №73 від 27.09.07 на суму 70 грн., №76 від 05.10.07 на суму 1505 грн.,№125 від 31.10.07 на суму 480 грн.

Факти виконання позивачем робіт на суму 11 595 грн. за наведеними актами встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.09 по справі № 19/54, яке набрало законної сили.

Строк виконання грошового зобов’язання зі сплати за виконані ремонтні роботи в зазначених актах встановлено не було.

Позивач претензією №1 від 01.02.08 пред’явив відповідачу вимогу про сплату 11595 грн. за вказаними актами. Відповідач кошти не сплатив.

Доводи скаржника щодо припинення провадження у справі судова колегія вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, згідно рішення по справі №19/54 за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” про стягнення заборгованості за послуги з ремонту автотранспорту у сумі 11595 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1415 грн. 71 коп., 3% річних у сумі 277 грн. 94 коп. у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Підставою відмови у позові була обставина з ненастання на той час строку виконання відповідачем грошового зобов’язання за правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Після розгляду спору у справі №19/54 позивач належним чином направив відповідачу вимогу з виконання останнім свого грошового зобов’язання. Враховуючи пред’явлення такої вимоги, позивач звернувся до суду з позовом, що розглянуто у даній справі №15/293.

Як вірно вказано місцевим господарським судом, у справі №19/54 та у даній справі №15/293 різні підстави позову, а саме фактичні обставини з настання строку виконання відповідачем грошового зобов’язання, які з'ясовуються шляхом встановлення факту направлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, місцевим господарським судом вірно позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність” на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 борг у сумі 11 595 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати вірно покладено на відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова фірма „Співдружність”  на рішення господарського суду Луганської області від 14 січня 2010 року у справі №15/293 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області 14 січня 2010 року у справі №15/293 залишити без змін.

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуючий суддя                                         Л.І.Журавльова

Суддя                                                                        К.І. Бойченко

Суддя                                                                        С.С. Єжова