КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
21.01.10 р. № 08/2313
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання: Цуркан Л.В.
за участі представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 21.01.2010 року,
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Експоінвест»на рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2009 року
у справі № 08/2313 (суддя –О.І. Кучеренко)
за позовом акціонерного товариства «Український інноваційний банк «Укрінбанк»в особі Дніпровської філії акціонерного товариства «Український інноваційний банк «Укрінбанк»
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –закритого акціонерного товариства «Експоінвест»
про стягнення 210 700, 21 грн.,
в с т а н о в и в :
Господарський суд Черкаської області 12.11.2009 року прийняв рішення, яким позовні вимоги акціонерного товариства «Український інноваційний банк «Укрінбанк»в особі Дніпровської філії акціонерного товариства «Український інноваційний банк «Укрінбанк»до фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ЗАТ «Експоінвест»про стягнення 210 700, 21 грн., задовольнив частково. Стягнув з ФОП ОСОБА_3 на користь «Український інноваційний банк «Укрінбанк»Дніпровська філія суму боргу по кредиту у розмірі 200 000 грн., 7 115, 06 грн. пені по погашенню кредиту та 18, 03 грн. пені за прострочення сплати процентів та понесені судові витрати. В частині стягнення заборгованості по процентам, провадження припинено.
При винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем на підставі укладеного між сторонами кредитного договору, яка виникла у зв’язку з порушенням відповідачем умов договору щодо сплати грошових коштів за отриманий кредит.
ЗАТ «Експоінвест»не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, що є підставою для його скасування.
Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 07/1877 від 21.12.2009 року. У вказаному відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу на рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2009 року залишити без задоволення, а вказане рішення без змін.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2009 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення суду та заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.
Відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене та повторну неявку представника відповідача та третьої особи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2009 року за відсутності представника відповідача та третьої особи.
В судовому засіданні 21.01.2010 року колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
Між АТ «Український інноваційний банк «Укрінбанк»в особі Дніпровської філії та ФОП ОСОБА_3 14.07.2008 року було укладено кредитний договір № 2008-50 (а.с. 8 –10).
Меморіальним ордером № 11 від 14.07.2008 року підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів в сумі 200 000 грн. (а.с 21).
За умовами кредитного договору кредитор надав позичальнику не відновлювальну кредитну лінію до 10.07.2009 року на умовах цільового використання, забезпечуваності, строковості, платності, зворотності та на інших викладених в кредитному договорі умовах.
Підставами для звернення до суду стало те, що на переконання позивача відповідачем не здійснюється своєчасний розрахунок за кредитним договором.
Господарський суд Черкаської області в обґрунтування задоволення позовних вимог акціонерного товариства «Укрінбанк»про стягнення заборгованості за кредитним договором послався на приписи статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Зі змісту ч. 1 ст. 1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 не виконав свої зобов’язання по сплаті кредитних коштів, внаслідок чого порушив норми чинного законодавства. Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Із змісту п. 5.2.5. кредитного договору вбачається, що у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором банк має право вимагати відшкодування завданих збитків.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору в сумі 200 000 грн., яка останнім не була погашена є законною та такою, що підлягає задоволенню.
В ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»зазначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 7.4 кредитного договору, у разі порушення граничного терміну повернення кредиту з урахуванням встановленого цим договором ліміту кредитної лінії позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості, починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Разом з тим, в ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, договірні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»і яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що за прострочення платежу за договором може бути стягнута лише така сума пені, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (Апеляційним господарським судом враховані висновки Вищого господарського суду України в постановах від 14.02.2008 року по справі № 5/2164 та від 13.05.2008 року по справі № 37/371).
Як вбачається з розрахунку пені, позивач обрахував розмір пені саме з урахуванням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Колегія апеляційного господарського суду, перевіривши правильність розрахунку розміру пені, погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення зобов’язань по погашенню кредиту в розмірі 7 115, 06 грн. та пені за несвоєчасне погашення процентів в розмірі 18, 03 грн.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадженні у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 567, 12 грн. процентів за користування кредитним договором, оскільки відповідач вказану суму сплатив при розгляді справи в суді першої інстанції, що підтверджується розрахунком позивача станом на 28.10.2009 року (а.с. 44).
Щодо посилання скаржником в доводах апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, враховуючи положення ч. 2 ст. 104 ГПК України, приходить до висновку, про необґрунтованість вказаних вимог апелянта, оскільки судом першої інстанції не було допущено порушень, які призвели б до прийняття неправильного рішення по справі.
Враховуючи наведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2009 року по справі № 08/2313 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Експоінвест»на рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2009 року у справі № 08/2313 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2009 року у справі № 08/2313 залишити без змін.
3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № 08/2313 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Федорчук Р. В
Судді:
Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.
Дата відправки 22.02.10