Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 598/10
Категорія 32 ГоловуючГ Головуючий у 1 й інстанції – Жмайло Н.В.
Доповідач – Михайловська С.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Михайловської С.Ю.
Суддів – Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
При секретарі – Кононенко І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, про визнання факту нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «Павлоградвугілля» про визнання факту нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, задоволені.
Встановлено факт, що нещасний випадок , який стався з ОСОБА_2 27 грудня 2005 року, є виробничим.
Зобов’язано ВАТ «Павлоградвугілля» скласти акт за формою Н-1 за фактом нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 27 грудня 2005 року.
Визнано недійсним акт за формою Н-5 за фактом нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 27 грудня 2005 року, вирішено питання про судові витрати.
В апеляційних скаргах ВВД ФСС НВ ПЗУ у м. Павлограді та у м. Тернівці просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що цей спір повинен вирішуватися в іншому порядку, ніж судовий, тобто у порядку ст. 22 Закону України «Про охорону праці», і лише після цього позивач, у разі незгоди з рішенням органу державного нагляду, може оскаржити його до суду. Також апелянти посилаються на те, що відповідно до п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» раптове погіршення здоровґя, яке сталось із позивачем, не пов’язане з виробництвом. Крім того, судом не враховано, що позивач пропустив тримісячний термін для звернення в суд, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, встановив, що
з 18 липня 2001 року по 26 березня 2006 року позивач знаходився у трудових відносинах з філією «Павлоградське шахтобудівельне управління» ВАТ «Павлоградвугілля» та працював на посаді головного інженера.
Відповідно до акту розслідування нещасного випадку, який стався 27 грудня 2005 року о 13.00 год. з ОСОБА_2, складеного комісією, призначеною наказом від 07 квітня 2005 року за № 100 філією «Павлоградське шахтобудівельне управління» ВАТ «Павлоградвугілля», погіршення стану здоровґя ОСОБА_2 відбулося по причині загального захворювання (згідно виписки із історії хвороби встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба третього ступеню з нестабільним АТ, ускладнена гіпертонічна криза, ОНИК, субарахноідальний крововилив та вказано, що захворювання загальне), на підставі чого комісія відмовила у складенні акту за формою Н-1 (а.с. 21-22) та склала акт форми Н-5 (а.с. 21-22).
Оскільки медичним висновком, а саме: актом судово-медичної експертизи від 28 листопада 2008 року за № 02/21-2008 р. встановлений причинний зв'язок між захворюванням позивача - гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом і внутрішньошлуночковим крововиливом та його трудовою діяльністю, що відноситься відповідно до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» та наказу МОЗ України «Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» № 528 від 27 грудня 2001 року до нещасних випадків на виробництві, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «Павлоградвугілля» про визнання факту нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, слід задовольнити.
Крім того, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заперечень представників відповідача та третьої особи щодо пропуску ОСОБА_2 строку для звернення з позовом до суду, оскільки позовна давність, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровґя або смертю фізичної особи, на ці правовідносини також не розповсюджуються і норми ст. 233 КЗпП України.
Також суд прийшов до висновку про необґрунтованість заперечень представника відповідача про те, що у відповідності до п. 38 Постанови Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» позивач не звертався до органу Держгопромнадзору до подання позову до суду, оскільки з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст.124 Конституції України), судами підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян і суд не в праві відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Статтею 55 Конституції кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до Конституції України, вимог ст. 268 ЦК України, Постанови Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», наказу МОЗ України «Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» № 528 від 27 грудня 2001 року, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Доводи, вказані апелянтами в апеляційних скаргах про те, що цей спір повинен вирішуватися в іншому порядку, ніж судовий, тобто у порядку ст. 22 Закону України «Про охорону праці», і лише після цього позивач, у разі незгоди з рішенням органу державного нагляду, може оскаржити його до суду, не може бути прийнятий до уваги по вищевказаним судом першої інстанції обставинам щодо застосування ст. 55 Конституції України, крім того відповідач вже склав акт форми Н-5, а позивач його оскаржив.
Посилання апелянтів в апеляційній скарзі на те, що відповідно до п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» раптове погіршення здоровґя, яке сталось із позивачем, не пов’язане з виробництвом, не є підставою для скасування правильно ухваленого рішення суду та зводяться до тлумачення діючого законодавства.
Доводи, вказані апелянтами в апеляційних скаргах про те, що судом не враховано, що позивач пропустив тримісячний термін для звернення в суд, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, також не спростовують правильність ухваленого рішення, оскільки на спірні правовідносини строк позовної давності не розповсюджується.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом 2-х місяців.
Головуючий :
Судді :
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 598/10
Категорія 32 ГоловуючГ Головуючий у 1 й інстанції – Жмайло Н.В.
Доповідач – Михайловська С.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
16 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Михайловської С.Ю.
Суддів – Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
При секретарі – Кононенко І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, про визнання факту нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом,-
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді відхилити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом 2-х місяців.
Головуючий :
Судді :