Справа № 2-А-1093/09

                                                                                                                                                       № 2- А- 123/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10 березня 2010 року   Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

 головуючого судді - Бутенко М.В.

при секретарі:Бердичевській Г.А.,

за участю

позивача ОСОБА_2

представника відповідача: Голованова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центарльно-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, Управління державного казначейства в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу, Головного Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні діїї, -

                                                                                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ( надалі відповідач) в якому просила суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу про відмову у проведенні перерахунку і доплаті до прожиткового мінімуму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протиправним та стягнути з відповідача на її користь недоплату по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007  року в сумі 1987,90 грн. 90 коп.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначила, що має неповнолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. З березня 2007 року по грудень 2007 року перебувала на обліку у відповідача і отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до трьох років відповідно до Закону України « Про Державну допомогу сім'ям з дітьми». Відповідач, як орган , що призначає і здійснює виплати державної допомоги сім»ям з дітьми , відповідно до ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» нараховував їй суму допомоги на дитину невірно, оскільки згідно з зазначеним законом допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років і виплачується на кожну дитину окремо. Відповідно до ст. 62 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 3 років встановлений у наступному розмірі: з 01  січня - 492 грн.,з 01 квітня - 525 грн.,з 01 жовтня - 532 грн..  

У листопаді 2008 року звернулась до відповідача з проханням про доплату державної допомоги за періоди з липня 2007 року по жовтень 2008  року, але отримала відмову , оскільки згідно з Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» та  Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховується у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом , встановленого для працездатних осіб , та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше 130 грн.

Відповідач, керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України від 18.06.2007 року № 4-рп/2007 та Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/08, невірно нарахував та встановив позивачу розмір сум, гарантованих державою - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до проведених розрахунків , з врахуванням виплачених сум допомоги, відповідач, на думку позивача, за вказаний період недоплатив 8 661 грн. 36 коп.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, посилаючись на ті самі підстави.

Представник відповідача-1 за довіреністю, позовні вимоги не визнала в повному обсязі , просила в позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовувала наступними підставами.

Згідно з ч.2 ст. 95 Конституції України визначено, що виключно ЗУ « Про державний бюджет України» на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків. Тобто, норми , введені ЗУ « Про державний бюджет України на 2007 рік» є пріоритетними відносно інших законодавчих актів та діють протягом бюджетного року. Виходячи з положень Конституції України ,з урахуванням фінансових можливостей держави, закони України « Про державний бюджет України» кожного року визначають розмір соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення допомоги ( розмір та строки надання) проводиться через програмне забезпечення , яке розробляє державне підприємство « Інформаційно - обчислювальний центр» м. Київ на підставі доручення Міністерства праці та соціальної політики України та не може бути змінено управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради.

Відповідно до п.1 ст. 21 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів , які проводяться за рахунок коштів бюджету , бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня.

Статтею 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями , передбаченими ЗУ « Про Державний бюджет України» є органи , уповноважені відповідно Верховною Радою України , Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність в особі їх керівників , а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади , Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди , установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України , в особі їх керівників .

Заявниця перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради з січня 2007 року по листопад 2008 року, як отримувач державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, починаючи з січня 2007 року позивач отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за квітень - липень 2007 року -129,03 грн.,з серпня по жовтень 2007 року  - 132,64 грн., у листопаді 2008 року – 144,10 грн., з грудня 2007 року по квітень 2008 року 144,10 грн., у травні 2008 року – 51,13 грн..

Відповідно до частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону   про Державний бюджет України.

Міністерство праці та соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, керуючись вимогами чинного законодавства, забезпечував через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, визначених Законом України« Про державний бюджет України на 2007 рік» та "Про Державний бюджет України на 2008 рік".

Конституційний суд звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність при прийняті Закону України "Про Державний бюджет України", звертати увагу на конституційність положень, які ними розглядались. Але відповідні зміни Верховною Радою України в Закон України "Про Державний бюджет на 2008 рік" не були внесені.

Відповідач – 2 в судове засідання не з’явився, але суду надіслав клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутністю його представника.

Відповідач – 4, Міністерство праці та соціальної політики України, свого представника до суду не направило, але надіслало письмове заперечення проти  позову,в якому вказали, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачені позивачки в межах асигнувань передбачених Державним бюджетом України на 2007 рік, та посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав відповідно до ст.. 99,100 КАС України в зв’язку з тим, що Рішення Конституційного суду України  № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року було надруковано в засобах масової інформації.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача-1, взявши до уваги заперечення відповідача-4, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню. До даного висновку суд прийшов з наступного.

Предметом судового розгляду є правовідносини, що пов'язані з забезпеченням соціального захисту громадян, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позивач має малолітню дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про народження , виданим Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області  30 січня  2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебувала у відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради на обліку з березня 2007 року по грудень 2007 року, як отримувач державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відповідно до положень ЗУ « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляд за дитиною до досягненню нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Починаючи з березня 2007 по грудень 2007 року щомісячно, отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та в межах повноважень та спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім'я , дитинство , материнство і батьківство охороняється державою.

Згідно до вимог ч. І ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Між тим, статтею 56 ЗУ « Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює між 50 відсотками прожиткового мінімуму , встановленому для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб, застрахованих осіб , у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Так, Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу 8 « Прикінцеві положення» Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно п 3 резолютивної частини Рішення КСУ від 09 липня 2007 року, абзац 3 частини 2 статті 56 ( 489-16) ЗУ « Про державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму , встановленому для працездатних осіб , та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб, для застрахованих , у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України , ст. 73 Закону України « Про Конституційний Суд України» акти втрачають чинність від дня прийняття рішення про їх неконституційність.

Тому, приймаючи до уваги, що ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст. 12 частини першої статті 15 та пункту 3 розділу 8 « Прикінцеві положення» Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , втратила чинність з 09 липня 2007 року , суд вважає, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі , передбаченому ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітет у Центрально-Міської районної у місті ради по нарахуванню та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є неправомірними з березня 2007 року по грудень місяць 2007 року включно, і стягненню підлягає сума недоплаченої допомоги саме за цей період.

Статтею 62 ЗУ « Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до шести років встановлений з 01 січня 2007 року у розмірі 434,00 грн., з 01 квітня 2007 року у розмірі 463 ,00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470 ,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/08, п.23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», яким передбачений розмір даного виду допомоги, не визнавався таким, що не відповідає вимогам Конституції України.

Суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітет у Центрально-Міської районної у місті ради по нарахуванню та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році є правомірними.

Згідно зі ст.. 99 КАС України для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів особи  встановлюється річний строк який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Дійсно, як встановлено в судовому засіданні позивачем пропущено строк, у межах якого він міг звернутися про захист своїх  , і відповідач просить  відмовити в позові в зв’язку зі спливом строку звернення до суду з вказаним позовом.

В судовому засіданні, в своїх поясненнях, а також на питання суду з приводу того, коли позивач особисто дізнався про порушення своїх  прав, свобод та інтересів, повивач пояснив, що дізналась у жовтні 2008 року, а звернулась до суду у листопаді 2009 року. Позивач вважає що він не пропустив строку для звернення до суду з вище вказаним позовом, оскільки він – позивач, є юридично необізнаною людиною і не знав що в річний строк мав звернутися за захистом своїх прав до суду. Посилання позивача на юридичну необізнаність суд не може взяти до уваги, оскільки, позивач є людиною освідченню, інформація щодо відповідних Рішень Конституційного суду України є відкритою та широко висвітлювалась у засобах масової інформації.

Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з зазначеним позовом без поважних причин.

Виходячи з викладеного, судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 згідно ж ії пояснень, саме листопаді 2008 року звернулась до відповідача з заявою та 14 листопаді 2008 року отримала відмову щодо перерахунку, а звернувся до суду з позовом про перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягення нею триричного віку листопаді 2009 року, тобто після сплину річного строку на звернення з позовом до суду в частині позовних вимог яки стосуються 2007 року.  

Оцінюючи доводи позивача, щодо пропущення строку звернення з позовом до суду, суд враховує обставини конкретної справи і приходить до висновку про те, що у позивача були об’єктивні можливості на протязі  річного строку здійснити захист своїх прав і інтересів, при цьому  позивач не назвав ні єдиної обставини, яка б  свідчила про відсутність у нього такої можливості здійснити свої права.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач порушив право позивача отримувати державну допомогу по догляду за дитиною до досягення нею триричного віку у розмірах які встановлені Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у 2007 році, однак позивач не надав суду будь-яких доказів в підтвердження поважності причини пропуску річного строку звернення до суду.

  В зв’язку з викладеним суд вважає необхідним в задоволені позову ОСОБА_2 відмовити, за пропуском строку за зверненням до суду без поважних причин.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3,  ч. 2 ст. 51, 56 Конституції  України, ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.. 23 ЦК України, ст. 2, 6, 8, 9, 69, 99, 100, 159, 160, 162 КАС України, суд

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3,  ч. 2 ст. 51, 56 Конституції  України, ст. 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.. 23 ЦК України, ст. 2, 6, 8, 9, 69, 159, 160, 162 КАС України, суд

                                                                      ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області та апеляційна скарга на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.

Суддя                                                                                        М.В. Бутенко

Повний текст постанови складено 12 березня 2010 року.