Справа № 22ц-20394/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 44 (І) Князева Н.В.
Доповідач – Турік В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
16 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Савіної Г.О.
суддів - Турік В.П., Братіщевої Л.А.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи – ВГІРФО Інгулецького РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Опікунська рада виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, Комунально-житлове підприємство № 6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, інтереси якої представляє ОСОБА_7, третя особа - Опікунська рада виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, про вселення та виселення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання вказаних осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 та зобов’язання зняти з реєстраційного обліку у квартирі відповідачів та ОСОБА_6, посилаючись на не проживання цих осіб за вказаною адресою без поважних причин з березня 1999 року.
У жовтні 2008 року з зустрічною позовною заявою звернулися ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, інтереси якої представляє ОСОБА_7, про вселення та виселення, посилаючись на поважність причин відсутності у спірній квартирі протягом 9 років у зав’язку з тим, що ОСОБА_3 чинив перешкоди у користуванні квартирою. Крім того, вважаючи, що ОСОБА_7 разом зі своєю неповнолітньою донькою без їх згоди вселилися у спірне житло, просили суд їх виселити з квартири.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2009 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Визнано ОСОБА_4, ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, інтереси якої представляє ОСОБА_7, про вселення та виселення.
Додатковим рішенням від 19.01.2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог за зустрічним позовом та відмову у задоволенні вимог за первісним позовом, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи, не оцінив докази щодо поважності причин не проживання її та відповідача ОСОБА_4 в квартирі, а також створення позивачем перешкод у користуванні нею.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_7 просять залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи у шлюбі, у серпні 1987 року на підставі ордеру вселились в квартиру АДРЕСА_1.
На день розгляду справи у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4, та їхні діти - ОСОБА_5, ОСОБА_2., ОСОБА_9 (онук), й мешкають без реєстрації, ОСОБА_7 – дружина позивача ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_8
З березня 1999 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у спірній квартирі не мешкають.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, та ОСОБА_2, суд першої інстанції керувався ст.ст. 71, 72 ЖК України та виходив з факту відсутності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у спірній квартирі без поважних причин понад 10 років й у зв’язку з цим відсутності у них права на вселення до вказаного житла.
Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу реалізації ОСОБА_4 та ОСОБА_2 права користування квартирою АДРЕСА_1, в якій вони зареєстровані, як члени сім’ї ОСОБА_3, за умови проживання в іншому місці.
Діючим житловим законодавством передбачені випадки збереження житла у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї протягом шести місяців та продовження цього строку судом за умови доведеності поважності причин відсутності вказаних осіб за місцем реєстрації – ст. 71 ЖК України.
Матеріалами справи встановлено та не заперечувалося відповідачами в суді першої інстанції, той факт, що вони не мешкають в квартирі АДРЕСА_1 з березня 1999 року.
Посилання відповідачів на створення перешкод позивачем ОСОБА_3 в реалізації ними права користування квартирою, як на поважність причин їх відсутності у спірній квартирі понад 10 років безпідставні, оскільки ними, в порушення вимог ч.1 ст. 60 ЦПК України, не надано жодних доказів в підтвердження цих фактів.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_2, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, оскільки наявність приписки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала.
Доводи відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі щодо неповноти з'ясування обставин справи та неналежного дослідження доказів, безпідставні й правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя-доповідач: В.П. Турік
Справа № 22ц-20394/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 44 (І) Князева Н.В.
Доповідач – Турік В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
16 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Савіної Г.О.
суддів - Турік В.П., Братіщевої Л.А.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи – ВГІРФО Інгулецького РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Опікунська рада виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, Комунально-житлове підприємство № 6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_4, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, інтереси якої представляє ОСОБА_7, третя особа - Опікунська рада виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, про вселення та виселення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 09 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: