Судове рішення #8127509

Справа №22ц-20306/10                     Головуючий в 1 інстанції

Категорія 44 ( 1 )                         Масалітіна Н.А.

                                Доповідач – Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 лютого 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

        Головуючого судді:     - Митрофанової Л.В.

                     Суддів:     - Соколан Н.О., Ляховської І.Є.

                 При секретарі:     - Іванюк О.В.

    За участю:Відповідача – ОСОБА_6

                              Представника 3 особи відділу опіки та піклування Довгинцівської районної у місті ради – Березуцької Ніни Іванівни

                             

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від  27 жовтня 2009 року за позовом  Криворізького міського управління Головного управління МНС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И Л А :

    В грудні 2008 року позивач - Криворізьке міське управління Головного управління МНС України в Дніпропетровській області 9 надалі – КМУ ГУ МНС) звернулося із позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради від 26.08.1988р. визнано кв. АДРЕСА_3 – службовим житлом.

    В 2001 році  у вказаній квартирі зареєструвалися ОСОБА_8, з дружиною  – ОСОБА_6 та дітьми ОСОБА_9 і ОСОБА_10.

    У 2006 році ОСОБА_8 знявся з реєстраційного обліку та зареєструвався у власній квартирі за адресою АДРЕСА_1. Проте відповідачка з дітьми залишилась у службовому приміщенні.

    На підставі ст. ст. 71, 71 ЖК України, просив суд визнати ОСОБА_6 такою, що втратила право на користування службовим приміщенням АДРЕСА_3 та зняти її разом з неповнолітніми дітьми з реєстраційного обліку.

    Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 жовтня 2009 року визнано ОСОБА_6 такео, що втратила право користування службовим приміщенням АДРЕСА_3,  знято ОСОБА_6 з неповнолітніми дітьми – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

    В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати та  ухвалити нове рішення про відмову позивачу у позові, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням  матеріального та норм процесуального права.

    Зокрема, суд не взяв до уваги, що квартира, в якій мешкає її чоловік – ОСОБА_8, придбана у кредит, на даний час є предметом іпотеки і банк не дозволяє зареєструвати  її та дітей у цій квартирі.

    Крім того,  суд розглядаючи справу не залучив до участі у справі батька дітей – ОСОБА_8 та  представника банку, так як  знімаючи дітей з реєстраційного обліку суд порушує права дітей, оскільки невідомо, чи дасть банк і батько згоду на реєстрацію дітей у квартирі, яка є предметом іпотеки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

   

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачка ОСОБА_6 і ОСОБА_8 перебувають у шлюбі від якого мають двох неповнолітніх дітей. Помешкання АДРЕСА_3, яке є службовим житлом, знаходиться на балансі позивача і у 2001 році було надано сім’ї ОСОБА_8 для проживання, оскільки ОСОБА_8 проходить службу у позивача.

    Згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_8 і ОСОБА_6 придбали АДРЕСА_2 і звільнили спірну квартиру та ОСОБА_8 зареєструвався у вищевказаній квартирі, а відповідачка з неповнолітніми дітьми залишилась зареєстрованою у спірному службовому приміщенні.

    Задовольняючи позов про визнання ОСОБА_6 такою, що втратила право користування службовим приміщенням АДРЕСА_3 та зняття відповідачки з неповнолітніми дітьми з реєстраційного обліку суд першої інстанції дійшов висновку про те, що  відповідачка більше 6 місяців без поважних причин не проживає у спірному приміщенні.

Колегія суддів вважає, що даний висновок  суду є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Воно є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, вирішить справу згідно із законом, що  підлягає застосуванню до правовідносин сторін.

Суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, які виникли між сторонами та правильно застосував ст. 71 ЖК України, зазначивши, що відповідачка без поважних причин не проживає більше шести місяців у АДРЕСА_3, а тому посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що суд невірно застосував норми закону і існують окремі норми закону, які регулюють відносини мешканця службового приміщення та адміністрації є безпідставними, оскільки ст. 124 ЖК України регулює правовідносини між адміністрацією і робітником, службовцем, що припинили трудові відносини  з підприємством, установою, організацією. Але ОСОБА_8, чоловік відповідачки, не припинив трудові відносини з позивачем, а звільнив службову квартиру та знявся з реєстрації у зв’язку із придбанням власного житла.

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо залишення дітей відповідачки користувачами спірного житлового приміщення і неможливості їх зареєструвати у квартирі, яка була придбана  її чоловіком у кредит, тому що на підставі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років і яка не досягла десяти років, є місце проживання батьків.

Безпідставним є посилання ОСОБА_6 на те, що суд при розгляді справи не вивчав кредитні договори та договір іпотеки тому, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами  житлового законодавства, а не нормами цивільного законодавства.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

    Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

    За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

    Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314,  ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 жовтня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація