Справа № 11-476/2006 року                                           Головуючий в 1-й інстанції Семенюк В.В.

Категорія ст.ст. 186 ч.2, 395 КК України                                                   Доповідач Суслов М.І.

УХВАЛА

ІМ'ЯМУКРАЇНИ 18 липня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді Кульбаби В.М., Суддів Суслова М.І., Цінника П.О., участю прокурора Бардецького О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 11 травня 2006 року. Цим вироком

ОСОБА_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, раніше судимого:

18.12.2003 р. Кам'янець-Подільським міським судом Хмельницької області за ст. ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від покарання внаслідок акту амністії 9.08.2005 року, -засуджено:

·        за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;

·        за ст. 395 КК України на 6 місяців арешту.

Згідно ст. 70 КК України остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.

Засуджений утримується під вартою.

Строк покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 11 травня 2006 року, в цей строк зараховано час перебування під вартою з 6.04. по 11.05.2006 року.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 3 січня 2006 року, близько 14 год., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, з тієї частини квартири, що належить його сестрі ОСОБА_2, відкрито викрав мобільний телефон „Моторола" вартістю 249 грн. та гроші в сумі 500 грн., які належали останній.

Крім того, засуджений на початку січня 2006 року самовільно, без поважних причин та без повідомлення органу, який здійснює нагляд, залишив місце проживання, з метою ухилення від адміністративного нагляду, встановленого 28.10.2005 року постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду терміном 6 місяців, не з'являвся на реєстрацію, починаючи з 4.01.2006 року в Кам'янець-Подільський МВ УМВС в Хмельницькій області.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, як вбачається з її змісту, просить вирок суду в частині засудження за ст. 186 ч.2 КК України скасувати за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому він стверджує, що ні досудовим, ні судовим слідство не доведено його вину у вчиненні грабежу, майна потерпілої він не викрадав, а явку з повинною написав на прохання дільничного інспектора міліції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, перевіривши доводи апеляції засудженого та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати

знаходить:

апеляцію засудженого як таку, що задоволенню не підлягає.

Вина ОСОБА_1 у вчинених злочинах при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, в суді засуджений вину визнав частково та пояснив, що 3 січня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до своєї квартири, яку він самовільно залишив ще у грудні 2005 року, щоб забрати зимову куртку. Двері йому ніхто не відкрив, тому він заліз через кватирку вікна. В тій частині квартири, де проживав він з матір'ю, куртки не знайшов, тому пішов в кімнату, де проживає сестра з сім'єю. В цей час в кімнаті були його племінниці і, не знайшовши куртки, забрав мобільний телефон „Моторола", що знаходився на полиці серванту, який продав того ж дня за 12 гривень. Заперечує викрадення грошей в сумі 500 гривень.

Крім того, у грудні 2005 року самовільно залишив своє місце проживання через постійні сварки з матір'ю та сестрою, не повідомив про це органи кримінально-виконавчої системи та не з'являвся для реєстрації.

Однак частковість визнавальних показів засудженого спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, з пояснень яких вбачаються обставини відкритого викрадення засудженим мобільного телефону та грошей у потерпілої та порушення ним правил адміністративного нагляду.

Об'єктивно його вина підтверджується протоколами огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновками експертизи, довідками про вартість краденого, іншими матеріалами кримінальної справи.

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого у вчинених злочинах, вірно кваліфікувавши його дії за ст.ст. 186 ч.2, 395 КК України.

Твердження ОСОБА_1 про помилковість його засудження за відкрите викрадення мобільного телефону та грошей в потерпілої ОСОБА_2, не ґрунтуються на дійсних обставинах справи і спростовуються його ж показами як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні.

Міра покарання йому обрана згідно вимог ст. ст. 50 і 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особистості винного та конкретних обставин по справі.

При призначенні покарання судом враховані всі обставини, які його пом'якшують.

З врахуванням викладеного підстав для скасування, зміни вироку чи пом'якшення покарання апеляційна інстанція не знаходить.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 11 травня 2006 року щодо ОСОБА_1залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.