Справа № 11-500 2006 року Головуючий в 1-й інстанції: Малюзін В.І.
Категорія: ст. 185 ч.З КК України Доповідач: Шершун В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Кульбаби В.М.
суддів: Шершуна В.В., Суслова М.І. з участю прокурора: Бардецького О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ізяславського районного суду від "15" травня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, уродженця м. Ізяслав, Хмельницької обл., мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
засуджено за ч.З ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили змінено засудженому з підписки про невиїзд на утримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому постановлено рахувати з 15.05.2006 року.
ОСОБА_2, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого
засуджено за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Згідно до ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язано засудженого періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 2434,78 грн. з кожного.
Долю речових доказів вирішено на підставі ст. 81 КПК України
За вироком суду в ніч на 04.04.2006 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проникли в будинок громадянки ОСОБА_3 в ІНФОРМАЦІЯ_1, звідки таємно викрали: велосипед марки «Україна», вартістю 200 грн., електродуховку вартістю 200 грн., покривала в кількості 4 шт. вартістю 40 грн. за 1 шт., соковижималки вартістю 200 грн., емальовану каструлю ємкістю 40 л. вартістю 60 грн., алюмінієву каструлю ємкістю 20 л. вартістю 50 грн., алюмінієву каструлю ємкістю 15 л вартістю 40 грн., алюмінієву каструлю ємкістю 10 л., вартістю 30 грн., алюмінієву миску ємкістю 10 л. вартістю 15 грн., гусятницю вартістю 20 грн., полотенця махрові 4 шт. вартістю 15 грн. за шт., дрель вартістю 25 грн., бджолиний віск спресований вартістю 30 грн., куртку жіночу вартістю 60 грн., мішок цукру вартістю 200 грн., мішок цибулі вартістю 60 грн., м'ясорубку вартістю 50 грн., кавомолку вартістю 40 грн., - а всього на загальну уму -1670 грн.
У поданій на вирок апеляції засуджений просить змінити вирок та пом'якшити призначене йому покарання.
При цьому апелянт посилається на те, що суд обрав занадто сувору міру покарання і не врахував усіх пом'якшуючих обставин покарання.
Зокрема, як вважає апелянт, суд не взяв до уваги, що:
· він в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим;
· злочин є малозначним і не становить суспільної небезпеки та внаслідок скоєного не заподіяно істотної шкоди інтересам потерпілої, суспільству та державі;
· він щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину;
- добровільно відшкодував завдані збитки потерпілій, як моральну так і матеріальну
шкоду;
· вчинив злочин під впливом сильного душевного хвилювання;
· має на утриманні двох малолітніх дітей віком до 6 років;
· його дружина є вагітною, мама - пенсіонер та потребує його допомоги;
· раніше спиртним не зловживав.
В зв'язку з цим, ОСОБА_1 просить врахувати дані обставини та застосувати при призначенні покарання ст. 69 К України.
В своїх запереченнях на апеляцію прокурор вважає доводи апеляції безпідставними, а тому просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок - без змін.
На думку прокурора, обираючи міру покарання ОСОБА_1, суд дав належну оцінку доказам по справі, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та інші обставини, що пом'якшують покарання, тому призначене покарання є справедливим та достатнім для виправлення засудженого.
В запереченнях на апеляцію законний представник потерпілої ОСОБА_3 -ОСОБА_4 просить залишити вирок без змін, а апеляцію без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора в заперечення апеляції та пояснення потерпілої та в її інтересах ОСОБА_4, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вивчивши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Висновки суду 1-ої інстанції про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна, за попереднім зговором групою осіб, поєднаному з проникненням у житло при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повністю визнали свою вину і пояснили, що 3.03.2006 року вони розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 запропонував, а ОСОБА_2 погодився викрасти майно з будинку ОСОБА_3. Вони зламали двері, проникли в будинок і викрали речі потерпілої, які розділили і занесли в свої будинки, звідки викрадене пізніше було вилучено працівниками міліції.
Як видно з показів потерпілої ОСОБА_3, в її будинку були викрадені речі, які пізніше були вилучені у засуджених і повернуті їй.
Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_5 5.03.2006 року виявила крадіжку з будинку ОСОБА_3, повідомила про це ОСОБА_6, який в свою чергу сповістив про це правоохоронні органи.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 3.03.2006 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розпивали спиртні напої, а потім кудись пішли. 05.03.2006 року працівники міліції вилучили з будинку речі, які, як пояснив їй ОСОБА_1, вони з ОСОБА_2 викрали з будинку ОСОБА_3.
Як видно з протоколу огляду місця події, з будинку ОСОБА_3 викрадено речі, які виявлені в будинках засуджених і вилучені згідно протоколів огляду та вилучення, виїмки, а пізніше повернуті потерпілій.
Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин скоєного, ОСОБА_1 показав як він скоїв злочин і ці покази співпадають з іншими об'єктивними доказами по справі.
Давши всім названим доказам належну оцінку з точки зору достатності, достовірності, допустимості та відносності, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ст. 185 ч.З КК України, оскільки вони за попереднім зговором між собою проникли у житло.
Міра покарання призначена засудженому згідно вимог ст.65 КК України - з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому суд першої інстанції врахував і ті обставини на які посилається апелянт, а також фактично врахував, що на його утриманні стара матір, дружина, двоє дітей, оскільки призначив йому практично мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 185 ч.З КК України.
Посилання апелянта на малозначимість вчиненого не може бути прийнято до уваги, оскільки він скоїв тяжкий злочин.
Суд обґрунтовано врахував як обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 те, що він скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння і його негативні характеристики і прийшов до правильного висновку про те, що виправлення і перевиховання засудженого можливе лише в умовах реального позбавлення волі.
В зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції засудженого немає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого -без задоволення.