АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА іменем   України

20 липня 2006 року.                                                                                       м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі головуючого судді Александрової М.А., суддів Русинчука М.М. та Расевича С.І. при секретарі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання недійс­ним рішення об'єднаної житлової комісії Ковельського об'єднаного міського військового ко­місаріату від 30 квітня 2004 року про зняття з квартирного обліку за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представник позивачів - ОСОБА_6; відповідач - Ковельський об'єднаний військовий комісаріат; представник відповідача - ОСОБА_7;

третя особа на стороні відповідача - виконавчий комітет Ковельської міської ради; представник третьої особи - ОСОБА_8.

Колегія судців

встановила:

Постановою Ковельського міськрайонного суду від 24 травня 2006 року в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Ковельського об'єднаного міського військового комісаріату (далі - Ковельського ОМВК) про визнання недійсним рішення об'єднаної житлової комісії Ковельського ОМВК від 30 квітня 2004 року про зняття з квартирного обліку відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи та вирішення справи без участі представника третьої особи, а також на те, що об'єднана житлова комісія Ковельського ОМВК не є суб'єктом владних повноважень, про­сить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою об'єднаної житлової комісії Ковельського ОМВК від 26 квітня 2004 року позивачу ОСОБА_2 на сім'ю в складі 5 осіб було надано трикімнатну квартиру площею 34,64 м² без зняття з квартирного обліку.

Справа № 22-а-191/06                                                                          Головуючий в І інстанції Луньова Т.М.

Категорія 38                                                                                         Доповідач Расевич С.І.

Постановою об'єднаної житлової комісії Ковельського ОМВК від ЗО квітня 2004 року позивача ОСОБА_2 знято з квартирного обліку на підставі рапорту від 28 квітня 2004 року.

За змістом частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бу­ти оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім ви­падків, коли щодо таких рішень дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що об'єднана житлова комісія є структурним під­розділом Ковельського ОМВК, що є відповідачем по справі, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність розгляду позову в порядку адміністра­тивного судочинства.

Крім того, ухвалою суду першої інстанції від 2 лютого 2006 року виконком Ко­вельської міської ради був залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а тому посилання апелянта на розгляд справи у відсутності представника виконкому Ковельської міської ради є безпідста­вним.

Позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається також на безпідставність висновку суду першої інстанції про пропущення ним строків звернення до суду, зазначаючи, що він дізнався про порушення його права в серпні 2005 року.

Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

З пояснень позивача в судовому засіданні, вбачається, що він дізнався про пору­шення свого права приблизно в грудні 2004 року (а.с. 100), а тому суд першої інстанції при­йшов до правильного висновку щодо пропущення позивачами річного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у по­станові.

Постанова ухвалена з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права та на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задо­волення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2006 року в даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.