Справа № 1-7/07 p.
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року Калуський міськрайонний суд
Івано-Франківської області в складі:головуючого судді Якиміва Р.В.
секретаря Заткальницької Н.І. з участю прокурора Семківа Т.Г.
захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Калуші кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Калуша, Івано-Франківської області жителя с.Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області, українця, безпартійного, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, не одруженого, раніше судимого Калуським міським судом Івано-Франківської області 11.06.2002 року за ст.185 ч.3, 75 КК України та Пустомитівським районним судом Львівської області за ст.18б ч.2, 69 КК України, громадянина України, у пред'явленому обвинуваченні за ст. 185 ч.3, 190 ч.2 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, безпартійного, освіта середня, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_3 у ТзОВ "Три бетони", військовозобов'язаного, не одруженого, раніше не судимого, громадянина України, у пред'явленому обвинуваченні за ст. 185 ч.3 КК України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в приміщення, а також підсудний ОСОБА_2 вчинив шахрайство повторно.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
В ніч з 4 на 5 серпня 2003 року ОСОБА_2 з корисливих спонукань вирішив вчинити крадіжку майна гр-ки ОСОБА_4 з її квартири. Вчиняючи свої злочинні наміри в темну пору доби, розбивши скло у кватирці вікна незаконно проник у квартиру ОСОБА_4 що у АДРЕСА_2 звідки таємно викрав відеомагнітофон марки "Фунай" вартістю 250 грн., телевізор марки "Самсунг" вартістю 1600 грн., два золотих ланцюжки загальною вартістю 4 00 грн. та золотий хрестик вартістю 100 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність 2 грудня 2005 року в період часу з 18.30 до 22.00 годин ОСОБА_2 та двоє невстановлених слідством осіб з метою вчинення крадіжки чужого майна незаконно проникли в квартиру гр-ки ОСОБА_5 що у АДРЕСА_3, звідки таємно викрали 5000 доларів США (що по курсу Національного банку України становить 25250 грн.), золотий перстень вартістю 500 доларів США (що по курсу Національного банку України становить 2525 грн.), золотий ланцюжок вартістю 200 доларів США (що по курсу Національного банку України становить 1010 грн.) золотий кулон вартістю 100 доларів США (що по курсу Національного банку України становить 505 грн.) золотий перстень вартістю 150 доларів США (що по курсу Національного банку України становить 7 57,5 грн.) золоті кульчики вартістю 120 доларів США (що по курсу Національного банку України становить 606 грн.), золотий перстень (печатку) вартістю 200 доларів США (що по курсу Національного банку України становить 1010 грн.).
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в період часу з 8 по 10 квітня 2006 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою в темну пору доби з метою вчинення крадіжки чужого майна, через кватирку незаконно проникли в квартиру АДРЕСА_4 звідки таємно викрали "ДВД" плєєр вартістю 650 грн. та фотоапарат вартістю 100 грн., що належали гр-ці ОСОБА_6.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_2 в період часу з б по 11 квітня 2006 року, з корисливих спонукань, спільно з невстановленими слідством особами, з метою вчинення крадіжки чужого майна, пошкодивши балконні двері незаконно проникли у квартиру АДРЕСА_5, звідки таємно викрали 300 доларів США (що по курсу Національного банку України становить 1515 грн.), "копілку" у вигляді дерев'яної хатки вартістю 20 грн. в середині якої було 40 грн., мобільний телефон марки "Соні-Еріксон" вартістю 900 грн. нові чоловічі шкіряні туфлі темного кольору вартістю 250 грн, які належали ОСОБА_7.
28 грудня 2005 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та з невстановленою слідством особою попередньо змовившись та розприділивши між собою ролі з корисливих спонукань вчинити крадіжку з квартири АДРЕСА_6 в період часу з 15.10 до 17.15 годин через незачинену кватирку вікна звідки таємно викрали телевізор марки "LG" що належав громадянці ОСОБА_8, чим спричинили шкоду на суму 1200 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, на початку березня місяця 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою в темну пору доби з метою вчинення крадіжки чужого майна, через кватирку у вікні незаконно проникли у квартиру АДРЕСА_7звідки таємно викрали телевізор марки „Клатронік", що належав громадянину ОСОБА_9, чим завдали йому шкоди на суму 1500 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність 4.04.2006 року ОСОБА_2 знаходячись по вул.Хіміків м.Калуша поблизу будинку № 30, близко о 17.15 годин зустрів громадянина ОСОБА_10 у якого побачив мобільний телефон марки "Соні-Еріксон К7 00" вартістю 934 грн. 10 коп. З корисливих мотивів вирішив заволодіти ним шляхом зловживання довірою, тому з метою виконання своїх злочинних намірів звернувся до гр-на ОСОБА_10 щоб останній дав йому покористуватись даним телефоном.
Як тільки ОСОБА_10 передав йому свій телефон він вставив свою сім картку в телефон і розмовляючи по телефону зайшов за ріг будинку звідки з телефоном, що належав ОСОБА_10 втік.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ст.185 ч.З КК України по епізоду крадіжки у громадян ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_9 визнав повністю та ствердив, що злочини вчинено при вище викладених обставинах. А у вчиненні злочину передбачених ст.185 ч.З КК України по епізодах крадіжки у громадян ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та у вчиненні злочину передбаченого ст.190 ч.2 КК України вину не визнав та пояснив, що він даних злочинів не вчиняв, посилаючись на те, що працівники міліції застосувавши фізичний та психологічний тиск змусили його визнати скоєні злочини та написати явку з повинною.
В судовому засіданні ОСОБА_3. свою вину у вчиненні злочину у ОСОБА_9 визнав повністю та ствердив, що злочини вчинено при вище викладених обставинах, у вчиненні крадіжки у гр.ОСОБА_8 визнав частково, ствердивши, що дану крадіжку він вчинив без участі ОСОБА_2.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбачених ст.185 ч.З КК України по епізодах крадіжки у громадян ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та у вчиненні злочину передбаченого ст.190 ч.2 КК України, його вина у вчиненні даних злочинів повністю доведена сукупністю зібраними по справі доказами.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона 3.08.2003 року поїхала в с.Литвинів Тернопільської області до своїх батьків, при цьому попросила сусідів доглядати за її квартирою, 05.08.2003 року її сусіди надали їй телеграму в якій повідомили щоб вона приїхала у м.Калуш оскільки в її квартирі вчинено крадіжку. Того ж дня вона приїхала у м.Калуш до додому і оглянувши квартиру виявила, що у неї викрадено: відеомагнітофон „Фунай" вартістю 250 грн., два золоті ланцюжки загальною вартістю 400 грн., золотий хрестик вартістю 100 грн. та телевізор марки „Самсунг" вартістю 1600 грн. У вчиненні даної крадіжки підозрює ОСОБА_2 який на той час проживав по сусідству у квартирі НОМЕР_1.
Винуватість підсудного у вчиненні даного злочину доведена також протоколом огляду місця події (а.с.43-44), протоколом явки з повинною (а.с.62) в якій ОСОБА_2 визнає вчинення даного злочину та зазначив, що явка з повинною написана власноручно, без будь-якого тиску з боку працівників міліції, протоколом проведення відтворення обставин та обстановки місця події а.с.199-201.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 на попередньому слідстві, оголошеними в порядку ст.306 КПК України встановлено, що повернувшись 10 квітня додому приблизно о 9.00 годин ранку відчинивши двері у свою квартиру побачила, що скло у кватирці вікна кухні розбите і відчинена створка вікна. Речі в квартирі були хаотично розкидані. Переглядаючи їх виявила, що з квартири викрадено "ДВД" плєєр марки "Піонер" вартістю 650 грн. та фотоапарат іноземного виробнишва у корпусі сірого кольору вартістю 100 гривень.
Винуватість підсудного у вчиненні даного злочину доведена також протоколом огляду місця події (а.с. 157-158), протоколом явки з повинною (а.с. 172) в якій ОСОБА_2 визнає вчинення даного злочину та зазначив, що явка з повинною написана власноручно, без будь-якого тиску з боку працівників міліції, протоколом проведення відтворення обставин та обстановки місця події а.с.199-201
Показаннями потерпілого ОСОБА_9 на попередньому слідстві, оголошеними в порядку ст.306 КПК України встановлено, що на початку березня місяця 2006 року, до нього подзвонила сусідка ОСОБА_11, яка має ключі від його квартири. ОСОБА_11 повідомила, що у його квартирі немає телевізора. Він виявив, що дійсно пропав його кольоровий талевізор іноземного виробництва марки "Клатронік", якого придбав за 1500 грн.
Винуватість підсудного у вчиненні даного злочину доведена також протоколом огляду місця події (а.с. 131-134), протоколом явки з повинною (а.с.128) в якій ОСОБА_2 визнає вчинення даного злочину, протоколом проведення відтворення обставин та обстановки місця події а.с.199-201 та протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а.с. 203
Допитаний як потерпілий ОСОБА_7 підтвердив, що повернувшись з села разом з дружиною в м.Калуш 10.04.2004 року приблизно о 22.00 годині його Дружина відчинила вхідні двері у квартиру, пройшовши у квартиру побачили, що у двох кімнатах розкидано хаотично речі. В ході огляду виявили, що з квартири викрадено 300 доларів США, 100 грн., а також копілку у вигляді дерев'яної хатки виртістю 20 грн. в середині копілки було 40 грн., а також було викрадено мобільний телефон марки „Соні-Еріксон" вартістю 900 грн. Окрім цього як пізніше було ним виявлено також з антресолі над шафою, було викрадено його шкіряні туфлі вартістю 250 грн., Після даної крадіжки на початку червня місяця 2006 року. він був викликаний в Калуський РВ УМВС- де йому було пред'явлені мобільні телефони, серед яких впізнав мобільний телефон якого було у нього викрадено.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що приблизно півтора місяці тому назад біля будинку де проживає зустрів ОСОБА_2 приблизно о 8.30 годин ранку. Під час розмови з ним ОСОБА_2 запропонував йому купити у нього мобільний телефон „Соні-Еріксон" за 300 гривень. Даний мобільний телефон був майже новий і з відеокамерою. Він погодився купити у нього даний телефон за 250 грн. Оскільки не мав з собою даної суми грошей, а мав тільки 100 доларів США однією купюрою, то дав йому ці гроші, а він мав повернути 50 доларів США. Даний мобільний телефон він продав йому без зарядною пристрою та документів.
Винуватість підсудного у вчиненні даного злочину доведена протоколом огляду місця події (а.с. 16-17), протоколом огляду і добровільної видачі мобільного телефону ОСОБА_12 (а.с.27), протоколом явки з повинною (а.с. ЗО) в якій ОСОБА_2 визнає вчинення даного злочину, протоколом проведення відтворення обставин та обстановки місця події (а.с.199-201), протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (а.с.208)
Суд не бере до уваги покази підсудного в тій частині, що він даного злочину не скоював, так як його покази в цій частині повністю спростовані вище вказаними процесуальними документами, які підтверджують його причетність до скоєного злочину.
Як видно із пояснення на досудовому слідстві підсудного він визнав, що вчинив злочин і це підтвердив, зробивши явку з повинною, в якій зізнався коли і при яких обставинах вчинив даний злочин.
Суд не бере до уваги покази підсудного ОСОБА_2 про те, що пояснення і явку з повинною він зробив під тиском, оскільки ці його доводи спростовані постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.07.2006 року.
При таких обставинах суд вважає правдивими явку з повинною і первинні пояснення підсудного і бере їх до уваги, а зміну показів підсудним в подальшому на досудовому слідстві та у судовому засіданні суд розцінює, як зроблену з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Крім того в судовому засіданні, а також ні на досудовому слідстві не встановлено обставин й не наведено доказів про не винуватість підсудного ОСОБА_2, а невизнання вини спрямоване на уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні даного злочину доведена повністю.
Допитана потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що 02.12.2005 року приблизно о 21-00 годині повернувшись додому не змогла своїм ключем відчинити замок у вхідних дверях. Зайшовши в квартиру побачила, що порушена обстановка і речі розкидано та виявила, що викрадено 5000 доларів США., а також золотий перстень вартістю 500 доларів США. золотий ланцюжок вартістю 200 доларів США. золотий кулон вартістю 100 доларів США, золотий перстень „печатку" вартістю 200 доларів США, золотий перстень вартістю 150 доларів США та золоті сережки вартістю 120 доларів США. Потеріла в судовому засіданні подала цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди завданої злочином та просить позов задовольнити.
Винуватість підсудного у вчиненні даного злочину також доведена протоколом огляду місця події (а.с. 66-69), протоколом явки з повинною (а.с. 99) в якій ОСОБА_2 визнає вчинення даного злочину, протоколом проведення відтворення обставин та обстановки місця події (а.с.199-201),
Суд не бере до уваги покази підсудного в тій частині, що він даного злочину не скоював, так як його покази в цій частині повністю спростовані вище вказаними процесуальними документами, які підтверджують його причетність до скоєного злочину.
Як видно із первинного пояснення підсудного, він визнав, що вчинив злочин і це підтвердив, зробивши явку з повинною, в якій зізнався коли і при яких обставинах вчинив даний злочин.
Суд не бере до уваги покази підсудного ОСОБА_2 про те, що пояснення і явку з повинною він зробив під тиском, оскільки ці його доводи спростовані постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.07.2006 року.
При таких обставинах суд вважає правдивими явку з повинною і первинне пояснення і бере їх до уваги, а зміну показів підсудним на досудовому слідстві та у судовому засіданні суд розцінює, як зроблену з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Крім того в судовому засіданні, а також ні на досудовому слідстві не встановлено обставин й не наведено доказів про не винуватість підсудного ОСОБА_2, а невизнання вини спрямоване на уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні даного злочину доведена повністю.
Показаннями потерпілої ОСОБА_8 на попередньому слідстві, оголошеними в порядку ст.306 КПК України встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та з невстановленою слідством особою попередньо змовившись та розприділивши між собою ролі з корисливих спонукань вчинити крадіжку з квартири АДРЕСА_6 в період часу з 15.10 до 17.15 годин через незачинену кватирку вікна звідки таємно викрали телевізор марки "LG" що належав громадянці ОСОБА_8, чим спричинили шкоду на суму 1200 грн. а також, показами свідка ОСОБА_13, який дав свідчення що ОСОБА_2 запропонував купити йому телевізор іноземного виробництва за 200 гривень. Оглянувши телевізор, він погодився його купити.
Винуватість підсудного у вчиненні даного злочину також доведена протоколом огляду місця події (а.с. 107-108), протоколом явки з повинною ОСОБА_2 (а.с. 119) в якій ОСОБА_2 визнає вчинення даного злочину, явка написани без будь-якого тиску з боку працівників міліції, протоколом проведення відтворення обставин та обстановки місця події (а.с.199-201), а також протоколом явки з повинною ОСОБА_3 а.с.204
Суд не бере до уваги покази підсудного в тій частині, що він даного злочину не скоював, так як його покази в цій частині повністю спростовані вище вказаними процесуальними документами, які підтверджують його причетність до скоєного злочину.
Як видно із пояснення підсудного, він визнав, що вчинив злочин і це підтвердив, зробивши явку з повинною, в якій зізнався коли і при яких обставинах вчинив даний злочин.
Суд не бере до уваги покази підсудного ОСОБА_2 про те, що пояснення і явку з повинною він зробив під тиском, оскільки ці його доводи спростовані постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.07.2006 року.
При таких обставинах суд вважає правдивими явку з повинною і первинне пояснення і бере їх до уваги, а зміну показів підсудним на досудовому слідстві та у судовому засіданні суд розцінює, як зроблену з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Крім того в судовому засіданні, а також ні на досудовому слідстві не встановлено обставин й не наведено доказів про не винуватість підсудного ОСОБА_2, а невизнання вини спрямоване на уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином суд приходить до висновку, що вина підсудних у вчиненні злочину доведена повністю.
Сукупність наведених доказів, їх оцінка переконують суд, що підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, що завдало значну шкоду потерпілій ОСОБА_5 і що його дії правильно кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.
Суд дійшов висновку, що підсудний ОСОБА_2 поряд із крадіжкою вчинив і шахрайство повторно.
Цей висновок ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні та поясненнях даних на досудовому слідстві.
В судовому засіданні Потерпілий ОСОБА_10 пояснив суду, що 4.04.2006 року приблизно о 17.15 годин він йшов додому. На вулиці Хіміків м.Калуша біля будинку №30 зустрів ОСОБА_2 який спитав у нього чи має мобільний телефон так як йому потрібно передзвонити. Він дав йому свій мобільний телефон марки "СонІ-Еріксон К-700", якою придбав 13.03.2006 року в кредит за 934 грн. 10 коп. ОСОБА_2 вставив у телефон свою карточку, кудись подзвонив, з кимось говорив, а так зайшов за ріг будинку і пропав, тобто втік з його телефоном.
Суд не знаходить підстав вважати покази потерпілого неправдивими, Крім того в судовому засіданні, а також ні на досудовому слідстві не встановлено обставин й не наведено доказів про не винуватість підсудного ОСОБА_2, а невизнання підсудним вини спрямоване на уникнення кримінальеої відповідальності. Таким чином суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю.
Оцінивши сукупність неведених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив шахрайство шляхом зловживання довірою повторно, що кваліфіковано за ст.190 ч.2 КК України.
ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину у ОСОБА_9 та у гр.ОСОБА_8 визнав повністю та ствердив, що злочини вчинено при вище викладених обставинах.
Сукупність наведених доказів, їх оцінка переконують суд, що підсудний ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в житло, і що його дії правильно кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України оскільки він, вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло, а також дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.190 ч.2 КК України, так як він вчинив шахрайство, шляхом зловживання довірою вчинене повторно.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує, що підсудній вчинив тяжкий злочин, особу підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання, раніше судимого, що дані злочини скоїв під час не погашеної та не знятої судимості, висновків для себе належних не зробив, а повторно вчинив злочини.
В якості пом'якшуючих покарання обставин, суд враховує, що підсудний зробив явку з повинною. Часткове відшкодування завданих збитків, часткове визнання вини, часткове сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено.
Обираючи покарання підсудному, суд вважає, що виправлення й перевиховання підсудного можливе при ізоляції від суспільства з обранням покарання у вигляді позбавлення волі.
Запобіжний захід залишити без зміни.
Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 і відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з того, що підсудним ОСОБА_2 ОСОБА_5 заподіяно матеріальних збитків на суму 31663 грн., а тому заявлені позовні вимоги на цю суму підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, врахувавши що діями підсудного потерпілій спричинена моральна шкода, оскільки вона перенесла протягом тривалого часу душевні страждання та вимушені зміни в житті, які супроводжувались занепокоєнням, знервованістю. Також врахувавши докази потерпілої при визначенні розміру моральної шкоди, вважає, що заявлений позивачем розмір моральної немайнової шкоди завищений і належно необґрунтований. А тому розмір відшкодування моральної шкоди слід зменшити.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3, необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України оскільки він, вчинив таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що підсудній вчинив тяжкий злочин, особу підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання та місцем праці, те що до кримінальної відповідальності він притягається вперше. Обставин що обтяжують вину підсудного суд не вбачає, а до пом'якшуючих його вину обставин суд враховує визнання вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
При таких обставинах суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, однак приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, суд вважає за необхідне застосувати щодо нього ст.ст.75, 76 КК України. Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ст.185 ч.3, ст.190 ч.2 КК України, та призначити покарання:
за ч.3 ст. 185 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
за ч.2 ст. 190 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком один рік.
Відповідно до ст. 7 0 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити покарання - 4 (чотири) роки шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без зміни.
Строк відбуття покарання рахувати з 09 червня 2006 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 31663 гривні та моральну шкоду в розмірі 1500 гривень.
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 7 6 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне місце
проживання без дозволу кримінально-виконавчої
інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну
місця проживання та праці; До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередньо обраний - перебування на підписці про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.