АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ іменем   України

26 липня 2006 року.                                                                                       м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської* області в складі головуючого судці Александрової М.А., суддів Русинчука М.М. та Расевича СІ. при секретарі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, будинкового комітету „Перемога", відкритого акціонерного товариства „Луцька взуттєва фабрика", Луцької міської ради про усунення перешкод в користуванні по­бутовим приміщенням кухні загального користування за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1;

відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, будинковий комітет „Перемога", відкрите акціонерне товариство „Луцька взуттєва фабрика", Луцька міська рада;

представники відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Колегія суддів

встановила:

18 жовтня 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом про усунення пе­решкод в користуванні побутовим приміщенням кухні загального користування.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що проживає в кімнаті АДРЕСА_1. Кухнею загального користування на третьому поверсі за вищезазначеною адресою користувалась до 1998 року. В 2000 році, повернувшись працювати на ВАТ „Луцька взуттєва фабрика", позивачка стала постійно проживати в гур­тожитку. Однак, з невідомих причин, кухня виявилась замкнутою на замок. Комендант гур­тожитку ОСОБА_5  пояснила, що кухнею користуються дві сім'ї - сім'я ОСОБА_3   з кім­нати за № НОМЕР_1   та сім'я ОСОБА_4 з кімнати за НОМЕР_2,  а тому позивачка змушена була готу­вати їжу в коридорі секції.

В 2001 році ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком на кухню занесли стіл та пли­ту, проте, відповідачка  ОСОБА_2 заборонила користуватись кухнею, та викинула стола і плиту в загальний коридор.

З того часу ОСОБА_2   постійно вчиняє сварки, провокує бійки, та не допускає позивачку користуватись кухнею.

Просить суд, усунути перешкоди в користуванні спільним побутовим приміщен­ням кухні загального користування, яке знаходить на третьому поверсі будинку за АДРЕСА_1.

Справа № 22-Ц-737/06                                                                         Головуючий в 1 інстанції Савицька Н.В.

Категорія 27                                                                                         Доповідач Расевич С.І.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2006 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 строк звернення з позовом до суду.

Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  не чинити ОСОБА_1 перешкод у здійсненні права користування побутовим приміщенням кухні загального користування, яке знаходиться на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1.

В позові до будинкового комітету „Перемога", відкритого акціонерного товарист­ва „Луцька взуттєва фабрика" і Луцької міської ради відмовлено.

Стягнуто з  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з кожного в користь ОСОБА_1   по 2 грн. 84 коп. понесених витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та по 20 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2  просить скасувати рішення і ухва­лити нове про відмову в позові у зв'язку з порушенням норм процесуального права та невід­повідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду зміні з на­ступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1  проживає в гуртожитку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1  № НОМЕР_1 на підставі ордеру № НОМЕР_3.

Відповідачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 також проживають у вищезазначеному гуртожитку.

З оглянутих в суді першої інстанції матеріалів інвентаризаційної справи вбачаєть­ся, що побутове спірне приміщення кухні знаходиться на третьому поверсі та передбачене для спільного користування осіб, які проживають в гуртожитку.

Відповідачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4   з 2000 року чинять по­зивачці перешкоди в користуванні побутовим приміщенням кухні загального користування, яке знаходиться на третьому поверсі буд. № АДРЕСА_1. Зокрема, зачиняють приміщення на замок, викидають речі та забороняють користуватись кухнею.

Відповідно до п. 16 „Примірного положення користування житловою площею в гуртожитках", затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року робі­тники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, мають право: користуватись приміщенням культурно-побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку та комунально-побутовими послугами.

За змістом ч. З ст. 9 Житлового кодексу Української РСР ніхто не може бути ви­селений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим при­міщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що створені ОСОБА_1  відповідачами  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 перешкоди в користуванні побутовим приміщенням кухні загального користування порушують її права на користуван­ня даним приміщенням і обґрунтовано задовольнив позов.

Однак вирішуючи питання про строк позовної давності суд неправильно застосу­вав положення про строки позовної давності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених зако­ном.

Так ОСОБА_1  звернулась до суду в зв'язку з порушенням її особистого не-майнового права, а саме права на житло.

Оскільки строк позовної давності в таких випадках не застосовується, суду не бу­ло необхідності його поновлювати, а тому рішення в частині поновлення строку позовної да­вності підлягає зміні.

В решті рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права та на підставі наявних доказів.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, на підставі ст.ст. 270,268 ЦК Украї­ни колегія судців -

вирішила:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2  задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2006 року в даній справі змінити.

Виключити із мотивувальної та резолютивної частин зазначеного рішення вказів­ку про поновлення строку позовної давності.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскар­жене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.