№1-232007
ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючого- судді Рябченко В.В. за участю секретаря ОСОБА_7 О.В. з участю прокурора Ілляшевич Р.В. та адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Шишаки справу про обвинувачення:
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр.України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, освіта середня, одруженого, працює водієм ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,-ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, гр.України,освіта середня-спеціальна, одруженого,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1, працює водієм в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1,127 ч.2
КК України,
Встановив:
Підсудні по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 07 жовтня 2006 року, близько 01 години ночі, прибули в домогосподарство де проживають потерпілі по справі ОСОБА_4, та ОСОБА_5, яке розташоване по АДРЕСА_2, де, діючи всупереч волі власників, з метою примусити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зізнатись у крадіжці мобільного телефона в
ОСОБА_2, яку в дійсності потерпілі не скоювали, незаконно проникли до житлового будинку в якому проживають потерпілі.
Перебуваючи в приміщенні коридору ОСОБА_2 наніс навмисно удар рукою в область голови потерпілому ОСОБА_4, який там сидів на стільці і курив, від чого останній впав на підлогу, потім підсудні ОСОБА_2 і ОСОБА_3 почали наносити удари ногами в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_4 вимагаючи щоб він зізнався у крадіжці мобільного телефона у ОСОБА_2, при цьому підсудні спричинили потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження в вигляді синців та садин на тілі, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 651 від 23.10.2006 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, не спричинивши розладу здоров»я потерпілого.
Продовжуючи свої злочинні дії, маючи мету примусити потерпілого ОСОБА_6 зізнатись у скоєнні крадіжки мобільного телефона, що належить ОСОБА_2, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайшли в кімнату житлового будинку де відпочивав ОСОБА_6 при цьому ОСОБА_2 стягнув з кроваті ОСОБА_6 став душити його за шию, завдаючи при цьому сильного фізичного болю, потім наніс декілька ударів ногами та руками в різні частини тулуба та голови, підсудній ОСОБА_3 також наніс потерпілому ОСОБА_6 удар по голові господарською сумкою, в якій знаходився якийсь важкий предмет, від цього удару потерпілий ОСОБА_6 відчув сильний біль і в нього на голові з»явилась кров.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 652 від 23.10. 2006 року злочинними діями підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців та садин на тілі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, не спричинивши розладу здоров»я потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав частково, щиро розкаявся і суду пояснив, що 06.10.2006 року в
вечірній час він знаходився в АДРЕСА_1 біля кафе, що належить ОСОБА_7, разом з ОСОБА_3, пили пиво. Там же були потерпілі ОСОБА_4. ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Коли він на деякий час відлучився від столика, за яким сидів з ОСОБА_3, і потім повернувся, то побачив, що в нього зник мобільний телефон. В крадіжці мобільного телефону він запідозрив потерпілих та ОСОБА_8. З метою вияснити, хто в нього викрав мобільний телефон, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 07.10.2006 року, приблизно в 01 годину, прибули до домогосподарства де проживають потерпілі ОСОБА_4. та ОСОБА_6, це домогосподарство їм показав ОСОБА_8., який по приїзду на місце події пішов додому. Зайшовши в приміщення будинку, в коридорі він побачив ОСОБА_4 і почав його бити, з метою, щоб він зізнався хто викрав його мобільний телефон, скільки наніс ударів ОСОБА_4 він не пам»ятає, але спочатку він йому наніс удар кулаком в лице. Потім він проник в спальну кімнату будинку де стягнув з кроваті потерпілого ОСОБА_6 і з метою вияснити хто викрав у нього мобільний телефон, наніс декілька ударів ОСОБА_6, свою вину він визнав частково, так як заперечує факт вчинення катування потерпілих.
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 вини в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 127 ч.2 КК України не визнав, суду пояснив, що він дійсно 07.10.2006 року приблизно в 01 годину разом з ОСОБА_2 прибув в домогосподарство де проживають ОСОБА_4. та ОСОБА_6 з метою вияснити хто викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон. В приміщення будинку, де проживають потерпілі він зайшов після ОСОБА_2, своєї вини не визнає, так як заперечує факт причинения тілесних ушкоджень потерпілим.
Крім часткового визнання вини підсуднім ОСОБА_2 та не дивлячись на невизнання вини підсуднім ОСОБА_3 суд вважає, що їх вина в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 127 ч.2 КК України повністю підтверджується
слідуючими доказами по справі, які були перевірені в ході судового слідства.
Показами потерпілого ОСОБА_4, який на досудовому слідстві та в суді дав стабільні покази і пояснив, що 06.10.2006 року, після роботи, приблизно в 18 годин, він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відпочивали в АДРЕСА_1 біля кафе « Ельдорадо», апотім перейшли до кафе навпроти, там відпочивали підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 Через деякий час підсудні почали пред»являти їм претензії нібито хтось з них викрав мобільний телефон, що належить ОСОБА_2 і почалися вияснення стосунків, в ході яких вони поясняли, що мобільного телефона не брали. Через деякий час вони розійшлися по домівках, при цьому ОСОБА_6 пішов раніше, а він з ОСОБА_8 розійшлися після того, як пішли підсудні.
07.10.2006 року, приблизно о 01 годині, він знаходився в веранді будинку, вхідні двері на засов не були зачинені, так як мати перебувала на нічній зміні і повинна була повернутися ранком. В цей час в будинок зайшли підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_3 зайшов заднім, а спереду був ОСОБА_2. ОСОБА_2 не говорячи нічого наніс йому удар кулаком в обличчя, від удару він упав на підлогу і вони вдвох почали бити його ногами по тулубу, голові та кінцівках, скільки хто наніс ударів він не пам»ятає, але били вони його разом. Потім ОСОБА_2 і ОСОБА_3 витягли його на подвір»я і почали погрожувати, що втоплять у річці якщо він не зізнається хто викрав мобільний телефон. Все це тривало хвилин десять, перебуваючи на подвір»ї, він, використавши нагоду коли підсудні говорили щось між собою, втік від них і сховався за будинком, де перебував до того часу поки підсудні не поїхали від будинку.
Увійшовши в будинок він побачив, що ОСОБА_6 сидить на ліжку побитий, у нього на шиї був слід від здавлювання у вигляді смуги, футболка була порвана, при цьому ОСОБА_6 йому розповів, що підсудні його били руками й ногами,
душили за шию, щоб він зізнався, хто викрав мобільний телефон у ОСОБА_2
Показами потерпілого ОСОБА_6, який суду пояснив, що 07.10.2006 року, коли він відпочивав, це було приблизно в 01 годину, до кімнати зайшли підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 які змушували його зізнатись в крадіжці мобільного телефону, що належить ОСОБА_2 заподіяли йому сильного фізичного болю та спричинили тілесні ушкодження. При цьому ОСОБА_2 душив його за горло галстуком, а також бив руками і ногами по тулубу та голові, ОСОБА_3 наніс удар господарською сумкою по голові, при цьому в сумці був якийсь важкий предмет, тому він відчув після цього удару сильний біль.
Крім цього вина підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1 , 127 ч.2 КК України підтверджується: протоколом огляду місця вчинення злочину від 09.10.2006 року ( а.с.8-9)., висновком судово- медичної експертизи № 651 від 23.10.2006 року потерпілого ОСОБА_4 в якому зазначено, що на тілі потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців та садин на тілі, які виникли від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень, не спричинивши розлад здоров»я, судичи з пошкоджень, ударів було нанесено не менше п»ятнадцяти ( а.с.65). Висновком судово-медичної експертизи № 652 від 23.10.2006 року потерпілого ОСОБА_6 в якому зазначено, що пошкодження у вигляді синців та садин на тілі потерпілого виникли від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних пошкоджень, не спричинивши розлад здоров»я, судячи з пошкоджень, ударів було нанесено не менше восьми (а.с.71).
Показами свідків ОСОБА_9 ( а.с.33) ОСОБА_8. ( а.с.34), неповнолітньої ОСОБА_10 ( а.с.31), які були оголошені в судовому засіданні.
Дії підсудніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.162 ч.1 КК України як незаконне проникнення до житла потерпілих, та за ст. 127 ч.2 КК України_ катування, тобто
умисне заподіяння сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв з метою спонукати потерпілих вчинити дії, що суперечать їх волі, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Обставин, які б обтяжували покарання підсудніх ОСОБА_2 і ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що пом»якшують покарання підсуднього ОСОБА_2, згідно ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчинених злочинах, добровільне відшкодування завданих збитків, а також як такі, що пом»якшують покарання, визнає інші обставини- те, що підсудній ОСОБА_2 раніше не судимий, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_11, 1995 року народження,
Обставинами, що пом»якшують покарання підсуднього ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданих збитків, а також як такі, що пом»якшують покарання, визнає інші обставини - те що підсудній ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей -ОСОБА_12 1992 року народження та ОСОБА_13 2001 року народження.
Згідно медичних висновків Шишацької ЦРЛ, підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є здоровими, працездатними, примусового протиалкогольного лікування не потребують ( а.с. 111,115).
За місцем проживання, Яреськівською сільською радою підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 характеризуються як особи, на яких немає компрометуючих матеріалів ( а.с. 109, 116).
За місцем роботи підсудні характеризуються з позитивної сторони (а.с. 110,117).
При визначенні міри покарання підсуднім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, особи винних, обставини, що пом»якшують їх покарання і з урахуванням декількох обставин, що пом»якшують покарання
підсудніх, приходить до висновку, про необхідність призначення покарання підсуднім за ст. 127 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України, тобто від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин та звільнення їх від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст. 16-1, 323,324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 - визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 127 ч.2 КК України і призначити йому покарання:
- за ст. 162 ч. 1 КК України - один рік обмеження
волі,
- за ст. 127 ч.2 КК України - застосувати ст. 69
КК України і призначити покарання нижче від
найнижчої межі, передбаченої законом за даний
злочин - три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік. ОСОБА_3 - визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 127 ч.2 КК України і призначити йому покарання: за ст. 162 ч.1 КК України - один рік обмеження волі, за ст. 127 ч.2 КК України -застосувати ст.69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин - три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого
покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік. Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни- підписки про невиїзд. Речові докази: футболку, чоловічу сорочку та піонерський галстук повернути потерпілим. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.