№2-762007

РІШЕННЯ

 іменем       України

24 січня 2007 року Шишацький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Колоса Ю.А. при секретарі Євченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Шишаки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача з зазначеними вимогами, обґрунтовуючи позов тим, що в травні 2006 року за усною домовленістю з нею та її чоловіком - ОСОБА_3 відповідач взяв собі належні позивачці чотири колісні диски та задній міст від автобуса «ГАЗ» і обіцяв протягом трьох місяців сплатити за ці запчастини 820 гривень.

Оскільки строк сплати вже минув а відповідач не сплатив обіцяні кошти за запчастини, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь 820 гривень в примусовому порядку.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги і пояснила, що в її домогосподарстві знаходився автобус ГАЗ-66. Весною 2006 року відповідач за домовленістю з її чоловіком - ОСОБА_3 приїхав в їх домогосподарство і зняв з автобуса задній міст та чотири колісні диски. Відповідач обіцяв розрахуватись за ці запчастини, але не розрахувався і до цього часу. Враховуючи, що вартість нового заднього моста автомобіля ГАЗ-66 становить 2600 гривень, а вартість нового колісного диска цього автомобіля становить 230 гривень, позивачка, з урахуванням зносу запчастин, просила стягнути з відповідача на її користь 1/5 частину від вартості нових запчастин, що складає: за задній міст - 520 гривень, за чотири колісні диски - 184 гривні.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що дійсно за домовленістю з чоловіком позивачки він взяв у їх господарстві «чулок» заднього моста автобуса на базі автомобіля ГАЗ-51 та три колісні диски. За ці запчастини він в той же день розрахувався з чоловіком позивачки -ОСОБА_3, сплативши згідно домовленості 100 гривень грошима та передавши 1 л горілки. Знімати «чулок» моста та диски з автобуса йому допомагали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що весною 2006 року за усною домовленістю з чоловіком позивачки ОСОБА_3 відповідач придбав у нього чулок заднього моста та три колісні диски від автобуса на базі автомобіля ГАЗ-51, який стояв біля домогосподарства позивачки і використовувався для господарських потреб як господарське приміщення.    .

Як пояснив у судовому засіданні відповідач', відразу після того, як зазначені запчастини були демонтовані з автобуса, він сплатив чоловіку позивачки 100 гривень та віддав 1 л горілки. Факт передачі грошей підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які також пояснили, що жодних претензій з боку ОСОБА_3 з приводу плати за демонтовані запчастини не було.

Позивачка доказів, що підтверджують правомірність її вимог та спростовують доводи відповідача, не надала.

Відповідно до ст.3 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

 Відповідно до ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В силу ст. 10 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявляючи позовні вимоги до відповідача про стягнення боргу, позивачка не надала доказів правомірності своїх вимог.

Відповідач довів факт сплати ним чоловікові позивачки за придбані запчастини 100 гривень та 1 л горілки, згідно попередньої усної домовленості з ним. Допитані в судовому засіданні свідки також підтвердили цей факт.

Керуючись ст.ст.3,10,11, 60,169, 212, 224, 225, 226, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення сроку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.