Справа № 11 -а-542; 2006р.                              Головуючий суду 1 -ї інстанції

Категорія: ст. 185 ч.2 КК України       суддя Значок І.С.

Доповідач апеляційної інстанції

суддя Хомік І.М.

УХВАЛА                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 липня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Погорєлової Г.М.

суддів              Губи О.О., Хоміка І.М.

з участю прокурора Князевої Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу   за   апеляцією   засудженого   ОСОБА_1   на   вирок   Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2006 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Миколаєва, судимого 17.04.2003р. Заводським райсудом м. Миколаєва за ст. 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі.

18.07.2005р. звільненого   умовно- достроково на 1 рік Зміс. 29 днів на підставі ст. З п.б. Закону України "Про амністію" від 31.05.2005р; 20.04.2005р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. ст. 185 ч.3, 309 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі; засуджено за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового приєднання покарання, призначеного   вироком   Центрального   районного   суду   м.   Миколаєва   від 20.04.2006р.   остаточно   призначено   покарання  у   виді   3   років   6   місяців позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 11.12.2005р. приблизно о 2 год., він діючи повторно, знаходячись в АДРЕСА_1   в   м.   Миколаєві,   яка   належить   ОСОБА_2, скориставшись тим, що потерпіла спала, таємно викрав у неї майно на загальну суму 1615 грн., розпорядившись ним на свій розсуд.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оскаржуючи своєї вини в скоєнному злочині та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду в частині призначеного йому судом покарання змінити. Він просить призначити йому більш м'яке покарання, посилаючись на наявність у нього психічного захворювання та туберкульозу.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, заперечувавшого проти задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає їх підлягаючими частковому задоволенню з таких підстав.

Винність засудженого ОСОБА_1 в скоєному злочині, за обставин, викладених у вироку суду, підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав вірну юридичну оцінку, правильно кваліфікувавши його дії за ст. 185 ч.2 КК України.

В цій частині вирок суду не оскаржується і засудженим ОСОБА_1им.

Що стосується міри покарання, призначеної судом ОСОБА_1у за скоєний злочин, то вона призначена засудженому у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості скоєного ним злочину, наявності у нього захворювань та даних щодо його особи.

Разом з тим, призначаючи засудженому ОСОБА_1у покарання за сукупністю злочинів, суд допустився помилки, оскільки призначив остаточне покарання шляхом часткового приєднання покарань, тобто фактично застосував принцип призначення покарання за ст. 71 КК України.

В зв'язку з цим вирок суду в частині остаточно призначеного ОСОБА_1у покарання слід змінити, призначивши йому покарання на підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Колегія суддів прийшла до висновку про необхідність застосування саме цього принципу призначення покарання, оскільки ОСОБА_1 скоїв злочин до винесення попереднього вироку суду, викрадене ним майно потерпілій повернуто, тобто заподіяну шкоду відшкодовано, він страждає декількома тяжкими захворюваннями, тому на підставі викладеного його апеляція підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 травня 2006 р. стосовно засудженого ОСОБА_1 в частині остаточно призначеного покарання змінити.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів передбачених ст. 185 ч.2 КК України за цим вироком і ст.ст. 185 ч.З, 309 ч.1 КК України за попереднім вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.04.2006р. шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.