Судове рішення #8101264

Справа № 2-1003/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

11 березня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

                при секретарі  Іващенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Красноармійську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, -

  В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Краснолиманське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, пов”язаної з травмою на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 07 лютого 2005 року по 24 жовтня 2008 року він працював на ТОВ "Красноліманське", прохідником підземним 5 розряду. 24.10.2008 року він був звільнений в зв*язку зі станом здоров*я п.2 ст.40 КЗпП України.

Під час роботи 25 лютого 2008 року, він був травмований, медичний висновок "Відкритий косооскольчатий перелом н/з лівого бедра із зміщенням. Закрите ушкодження внутрішньої бокової зв*язки лівого колінного суглоба."", що підтверджується актами по формі Н-1 від 27.02. 2008 року, Н-5 від 27.02.2008 року, а також довідками МСЄК від 24.10.2008 р., довідкою МСЄК від 06.11.2009 р., де його визнано інвалідом 2 групи, встановлена ступень втрати працездатності 70 % з переоглядом у 2010 році, та іншими медичними документами.

Після встановлення втрати професійної працездатності він з усіма необхідними документами звернувся у Відділення виконавчої Дирекції ФССНВ і ПЗ у м. Красноармійську для відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної каліцтвом на виробництві.

На підставі наданих ним у ФССНВВ і ПЗ документів були призначені страхові виплати, передбачені законодавством, а саме одноразова допомога і щомісячні регресні виплати.

При звільнені його з підприємства йому не було відомо про те, що я він має повне право звернутись на підприємство с заявою про відшкодування моральної шкоди в зв*язку з втратою працездатності та зміни його стану життя.

Він вважає, що його законні права з дня визнання його інвалідом 2 групи, а саме 24.10.2008 року, були обмежені тим, що підприємство добровільно не виявило бажання відшкодувати йому моральну шкоду, згідно діючого законодавства.

Про факт порушення його прав позивачу стало відомо лише в грудні 2009 року, коли він звернувся по юридичну допомогу, де йому пояснили, що він має повне право на звернення до суду на підставі ст.233 КЗпП України, в якій зазначено, що він може звернутись з позовом безпосередньо до суду в тримісячний термін з дня, коли  дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Так як він став інвалідом 2 групи, втратив 70% працездатності, що підтверджено довідкою МСЄК від 24.10.2009 року, та 06.11.2009 року, то вважає, що саме з цього часу у нього настала стійка втрата працездатності, яка є наслідком отриманої на виробництві травми, під час виконання трудових обов*язків на підприємстві Відповідача.

В наслідок нещасного випадку на виробництві йому заподіяно насамперед фізичний біль, і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвели до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з каліцтвом цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні, відчуває постійний нестерпний біль в нозі. Після обстеження на МСЄК в 2008 році, його стан здоров*я не змінився, він постійно звертається до лікарів, порушений сон, постійно роздратований настрій. У нього з*явилося відчуття страху, що його здоров*я ніколи повністю не відновиться.

Після травми він не може виконувати будь яку роботу у побуті, та на сьогодняшній день  обмежений навіть у виборі роботи, згідно висновку МСЄК йому протипоказанана важка праця ,а лише праця в спеціально створених умовах. Постійний фізичний біль, та очикування такого болю, негативно позначається на його душевному стані, що у свою чергу тягне погіршення його стосунків  з членами родини, з особами з якими він спілкується у своєму повсякденному житті.

Йому приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням його фізичних обмежень, що випливають з наслідків нещасного випадку на виробництві.

Виходячи з вимог ст. 237-1 КЗпП України, яка визначає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з положень вищезазначеної статті, зобов*язання відшкодувати моральну шкоду виникає тільки при умовах, що моральні страждання робітника або втрата ним нормальних життєвих зв*язків або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідком порушень законних прав робітника.

Згідно ст. 6 Закону України " Про охорону праці" умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Ст. 13 вказаного Закону гласить, що роботодавець зобов*язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

На підставі вищевикладеного вбачається, що умови праці в яких він працював не повністю відповідають вимогам законодавства, що призвело до нещасного випадку на виробництві, та 70% втрати його працездатності.

           В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

    Представник позивача ОСОБА_2

    Представник відповідача - ТОВ «Краснолиманське» позовні вимоги не визнав у повному обсязі.

Представник третьої особи – відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області позовні вимоги просив вирішити на розсуд суду.    

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі  ТОВ «Краснолиманське» з 07 лютого 2005 року по 24 жовтня 2008 року,працював прохідником підземним 5 розряду. 24.10.2008 року, був звільнений в зв*язку з невідповідністю виконуваній робот за станом здоров*я, за п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.  14-27).

Під час роботи 25 лютого 2008 року, він був травмований, внаслідок травмування отримав  відкритий косооскольчатий перелом н/з лівого бедра із зміщенням, закрите ушкодження внутрішньої бокової зв*язки лівого колінного суглоба.

За наслідками розслідування нещасного випадку було видано акт за формою Н-1 від 27.02.2008 року (а.с. 4-8).

Відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_1 М.В.24.10.2008 року встановлена друга група інвалідності, 70% втрати професійної працездатності, дата чергового переогляду 24.10.2009 року. Відповідно до довідки МСЕК від 06.11.2009 року ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, 70 % втрати професійної працездатності, дата чергового переогляду 06.11.2010 року, йому показана праця в спеціально створених умовах, рекомендовано медикаментозне, оперативне лікування (а.с. 44-46).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров”я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз”яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв”язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 70 % працездатності в зв»язку з травмою. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ТОВ «Краснолиманське», пов”язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Інструкції по охороні праці, безпечному виконанню робіт для ГРОЗ», «Посадової інструкції гірничого майстра» працівниками підприємства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 при виконанні ними трудових обов»язків, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також роз”яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001  року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов”язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв”язків потерпілого,  зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз”ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров”я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 70%, він визнаний інвалідом другої групи.

 Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ТОВ «Краснолиманське» на користь позивача в рахунок  відшкодування моральної шкоди 18000 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоров»я, пов»язаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача ТОВ «Краснолиманське» являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Краснолиманська» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в розмірі 15,00 грн.

    На підставі викладеного , керуючись  ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (рр 26004301620799 в АК ПІБ м. Красноармійська, МФО 334497, код ЕДРПОУ  32281519)  на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з ТОВ «Краснолиманське» (рр 26004301620799 в АК ПІБ м. Красноармійська, МФО 334497, код ЕДРПОУ  32281519)  на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 грн.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1  до ТОВ «Краснолиманське» відмовити.    

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   

Суддя:

  • Номер: 6/758/127/18
  • Опис: видача дубліката виконавчого листа
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-1003/10
  • Суд: Подільський районний суд міста Києва
  • Суддя: Філь Олена Євгенівна
  • Результати справи: у задоволенні подання (клопотання) відмовлено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.01.2018
  • Дата етапу: 13.02.2018
  • Номер: 6/758/149/19
  • Опис: заміна сторони
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-1003/10
  • Суд: Подільський районний суд міста Києва
  • Суддя: Філь Олена Євгенівна
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.07.2018
  • Дата етапу: 05.04.2019
  • Номер: 6/758/817/19
  • Опис: про видачу дублікату виконавчого листа
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-1003/10
  • Суд: Подільський районний суд міста Києва
  • Суддя: Філь Олена Євгенівна
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 09.07.2019
  • Дата етапу: 11.09.2019
  • Номер: 22-ц/811/797/20
  • Опис: ТзОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс" про зміну стягувача у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2-1003/10
  • Суд: Львівський апеляційний суд
  • Суддя: Філь Олена Євгенівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.03.2020
  • Дата етапу: 06.03.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація