Справа № 2-1156/10

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 березня    2010 року Красноармійський міськрайонний суд     Донецької області

у складі:     головуючого-судді     Заруцької Г.М.

        при секретарі            Марченко Т.В.

розглянувши  у попередньому  судовому засіданні в залі суду № 9 в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Красноармійської  міської ради про визнання права власності на майно спадкодавця,-

в с т а н о в и в :

Позивачка,  ОСОБА_1, 23 лютого 2010 року  звернулася  до Красноармійського міськрайонного  суду Донецької області  з позовом до Красноармійської міської ради  про  визнання права власності на майно спадкодавця.

 В обґрунтування своїх позовних вимог позивач  зазначив, що 20 травня 2009 року помер її чоловік - ОСОБА_2, який постійно мешкав за адресою: Донецька область м. Красноармійськ вул. Зубашева,  будинок №  30.

Після  смерті чоловіка залишилось спадкове майно, яке складається з 1\2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Донецька область                          м. Красноармійськ вул. Зубашева,  будинок № 30, яка належала померлому  на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 28.02.1991 року Красноармійським багатогалузевим об'єднанням комунального господарства та 1\2 частини земельної ділянки загальною площею 0,0751 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої там же, яка належала чоловіку  на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН виданого 09 вересня 1998 року на підставі Рішення виконкому Красноармійської міської ради народних депутатів від 15 липня 1998 року № 391, яке чоловік  заповідав їй.

Заповіт посвідчено 04 березня 2008 року Державним нотаріусом Першої Красноармійської державної нотаріальної контори, реєстр № 2-552 .

Коли у встановлений законодавством строк вона звернулась до державного нотаріусу, щодо оформлення відповідних документів на спадкове майно на своє ім'я, їй  було роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину на частку одного з учасників спільної сумісної власності може бути видане лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спільному майні.

Відповідно до ст. 370 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, але ж в зв'язку зі смертю її чоловіка виділити частки по домовленості неможливо.

Зокрема, в Державному акті, який підтверджує право власності на зазначену земельну ділянку, вони з чоловіком хоча й зазначені власниками земельної ділянки обидва, але частки кожного не виділені, та не зазначені.

Крім того, їй також було роз'яснено, що на підставі ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності,   право користування  земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера, що в теперішній час також неможливо, в зв’язку з чим їй була роз'яснена її можливість звернутись до суду про встановлення права власності на 1\2 частину земельної ділянки, яка належала померлому чоловіку, та відповідно на всю земельну ділянку, так як ще 1\2 частина належить їй.

Згідно тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7/5 з відповідними змінами та доповненнями, правовстановлюючим документом є рішення суду про визнання права власності на об'єкт  нерухомого майна.

Те що вищезазначена земельна ділянка належала померлому підтверджується наступними документами:

Свідоцтвом про право власності, виданого 28.02.1991 року Красноармійським багатогалузевим об'єднанням комунального господарства

Державним актом на право приватної власності на землю серії ДН виданого 09 вересня 1998 року

              Враховуючи викладене, позивачка просить суд ухвалити рішення, яким  визнати за нею  право власності на спадщину на Ѕ частину  земельної  ділянки, призначеної для будівництва  та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої за адресою: м. Красноармійськ, Донецької області, вул.. Зубашева, будинок № 30, після смерті її чоловіка ОСОБА_2, який помер  20 травня 2009 року та визнати за нею право власності на вказану частину земельної ділянки.

У судове засідання позивачка надала письмову  заяву, згідно якої вона на своєму позові наполягає та просить задовольнити її у повному обсязі, а також  просить справу розглядати в її  відсутність, що підтверджується заявою на а.с. 17.

Представник відповідача  позов визнав, не заперечує проти задоволення  позову та  просить справу розглядати в його відсутність, що вбачається з заяви на а.с. 18-19.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж  Кодексу.  Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ст. 1268 ч.3 Цивільного кодексу України  позивачка визнається такою, що прийняла  спадкове майно, оскільки  вона постійно проживає  у спадковому будинку, як до смерті спадкодавця так і після його смерті.

Крім того, у відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України  позивачка має право придбати  право власності  з підстав, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо  інше не випливає із закону або  незаконність набуття права власності не встановлена судом, тому цей позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності,   право користування  земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Померлим ОСОБА_2 зроблений заповіт на ім’я позивачки у с праві (а.с. 8).

З відповіді Першої Красноармійської державної нотаріальної контори № 129 від 15 лютого 2010 року на а.с. 10 вбачається, що  свідоцтво про право на спадщину на частку одного з учасників спільної сумісної  власності може бути  видане лише після виділення (визначення)  частки спадкодавця у спільному майні і оскільки така частка земельної ділянки померлого  не виділена, то нотаріус не має можливості оформити право на спадщину через нотаріальну контору, тобто  таке право необхідно оформити у судовому порядку.

 Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного та, керуючись ст., ст. 328, 392, 1216, 1217, 1258, 1268 Цивільного кодексу України,  ст. 120  Земельного кодексу України, ст. ст. 130, 174 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1     право власності на спадщину на Ѕ частину земельної ділянки, призначеної для будівництва  та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої за адресою: м. Красноармійськ, Донецької області, вул.. Зубашева, будинок № 30, після смерті  чоловіка ОСОБА_2, який помер  20 травня 2009 року.

              Визнати за ОСОБА_1     право власності на Ѕ частину земельної ділянки, призначеної для будівництва  та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, розташованої за адресою: м. Красноармійськ, Донецької області, вул.. Зубашева, будинок № 30, після смерті  чоловіка ОСОБА_2, який помер  20 травня 2009 року.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

        Суддя: