Справа № 22-432 \07 Головуючий у 1 інстанції Юрченко В.П.
Категорія -5 Доповідач Деем»яносов М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року лютого місяця 16 дня апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Рибалко Л.І.
суддів Новікової Г.В.,
Дем»яносова М.В.
при секретарі Скосар Т.В. за участю адвоката Березка Г.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності і визначення порядку користування житловим приміщенням.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені по справі докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 в апеляційній скарзі оспорює обгрунтованість рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2006 року, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 і визнано , що майно у вигляді трьохкімнатної квартири НОМЕР_1 загальною площею 55.40 кв.м., житловою площею 39.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, набутою під час шлюбу. А також встановлено право користування за ОСОБА_2 однією кімнатою площею 11.1 кв.м.. Приміщення загального користування : ванна кімната, туалет коридор , кухня залишиш в загальному користуванні сторін і просить його скасувати та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_2.
Доводи скарги зводяться до того, що постановлене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам діючого законодавства і з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що суд безпідставно вирішив, що спірна квартира є спільною сумісною власністю набутою під час шлюбу, не врахувавши, що фактичні шлюбні відносини вони припинили ще в червні-липні 1999 року і на час придбання квартири в березні 2000 року разом не проживали. Рішення в частині визнання за ОСОБА_2 право користування однією кімнатою площею 11.1кв.м. також протирічить вимогам матеріального права, оскільки ст. 369 ч.1 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
В засіданні апеляційного суду відповідачка підтримала доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити, а ОСОБА_2 заперечував проти доводів скарги і просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
Сторони знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 1999 року. Під час шлюбу вони за сумісні кошти 20 березня 2000 року придбали трьохкімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 55.40 кв.м., житловою площею 39.60кв.м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1, тому суд обгрунтовано на підставі ст. 22 Кодексу про шлюб та сім»ю України (в редакції 1970 року) визнав, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя і кожен із них має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном .
Встановивши, що спірна квартира є спільною сумісною вланістю подружжя, нажите під час шлюбу і між сторонами існує спір про порядок користування вказаною квартирою , а спір про розподіл квартири не заявлявся, тому суд обгрунтовано виділив позивачеві для користування кімнату площею 11.1 кв.м., а кухню, ванну кімнату, туалет, коридор залишив в спільному користуванні.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.1 постанови „ Про судове рішення" №11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України
Рішення Гірницького районного м. Макіївки суду Донецькоїх області від 09листопада 2006 року є обгрунтованим, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в ході судового засідання.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.
Керуючись ч. 1 п. 1 ст.307, 308, 313, ч. 1 п. 1 ст.314, 315 ЦПК України , апеляційний суд ,-
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.