Справа № 22 -1017/07                                                  Головуючий у 1 інстанції Галкін В.М.

Категорія    26                                                                                      Доповідач Рибалко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді  Рибалко Л.І. суддів Новікової Г.В., Дем"яносова М.В.

при секретарі Скосар Т.В.

за участю ОСОБА_1, Варцаби О.Д., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні       у місті Донецьку за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Красно армійського місьрайонного суду від 13 листопада 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Ульяновської сільської ради Красно армійського району Донецької області, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИЛА

Оскаржуваним рішенням Красно армійського міськрайонного суду від 13 листопада 2006 року у задоволенні позову про визнання недійсним заповіту відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що книга сільської ради , де був зареєстрований заповіт ОСОБА_4 не мала назви, при посвідченні заповіту була порушена таємниця цієї нотаріальної дії.

Представник сільської ради, заперечуючи проти позову посилався на те, що ОСОБА_4 добровільно без якогось спонукання склав заповіт на користь ОСОБА_3, заповіт підписаний ним особисто. При посвідченні заповіту уповноваженою особою за згодою ОСОБА_4 був присутній свідок, чого не забороняється. Заповіт був зареєстрований у спеціальному журналі реєстрації нотаріальних дій. Копія заповіту видана саме ОСОБА_4.

ОСОБА_3 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що ОСОБА_4 на її ім'я склав заповіт відповідно до вимог закону.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав їм належну правову оцінку і постановив законне і обґрунтоване рішення.

Судом правильно встановлено, що при посвідченні заповіту уповноваженою особою сільської ради була перевірена дієздатність та правоздатність ОСОБА_4 Після посвідчення заповіту він був    зареєстрований у спеціальному журналі    для реєстрації нотаріальних дій. Про цьому при огляді цього журналу встановлено, що він був прошнурований, аркуші пронумеровані і під НОМЕР_1 в ньому значиться заповіт ОСОБА_4.

Присутність при посвідченні заповіту свідків за згодою спадкодавця не є порушенням закону. Присутність при складанні заповіту ОСОБА_3 само по собі не свідчить про грубе порушення складання заповіту і з цих підстав заповіт не може бути визнаний недійсним, оскільки це було бажанням ОСОБА_4, ним самим було оприлюднено зміст заповіту. Посадова особа сільської ради, що посвідчувала заповіт, до відкриття спадщини таємницю спадщини нікому не розголошувала. За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку, що заповіт складено та посвідчено у відповідності до вимог Закону України „ Про нотаріат" та Інструкції „ Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських , селищних , міських рад народних депутатів України", ст. ст. 1255,1257 ЦК, підстав для визнання його недійсним немає.

Доводи , приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 13 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом

двох місяців з дня її проголошення.