Справа №1376                                                              Головуючий у 1 інстанції Комаров В.А.

Категорія 21                                                                   Доповідач Лук'янова С.В.

УХВАЛА

 Іменем України

15 лютого 2007 року                           Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Круглікової К.С. суддів Лук'янової СВ., Прокопчук Л.М.

при секретарі Ставріновій Ю.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Червоногвардійському районі міста Макіївки на рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 12 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Червоногвардійському районі міста Макіївки про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників позивача і відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний   суд

встановив:

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасувати рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки суду від 12 грудня 2006 року, яким з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди стягнуто 12 тисяч гривень, і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Згідно п.27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена норма Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди. Встановлення факту моральної шкоди відноситься до компетенції МСЕК; такий висновок позивачем не наданий і суд безпідставно відхилив клопотання представника відповідача про направлення позивача на МСЕК для вирішення питання про наявність факту спричинення позивачу моральної шкоди. Суд невірно оцінив надані докази. Відділення Фонду сплатила позивачу одноразову допомогу і виплачує щомісячні платежі. Ст.237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником підприємства моральної шкоди. Суд не навів мотивів в обгрунтування суми, стягнутої у відшкодування моральної шкоди (а.с.48-49).

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача повністю підтримав доводи апеляційної скарги; представник позивача не визнав апеляційну скаргу і просив залишити без зміни рішення суду першої інстанції.

Рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки від 12 грудня 2006 року частково задоволено зазначений позов і з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди стягнуто 12 тисяч гривень. Цим рішенням встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з ДВАТ „Шахта Бутівська", де придбав професійне захворювання. 6 грудня 2004 року МСЕК встановила позивачу втрату 40% професійної працездатності безстроково і 3 групу інвалідності. Зазначеним пошкодженням здоров'я позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у фізичних і емоційних переживаннях позивача; порушені нормальні життєві зв'язки позивача через неможливість продовження активного способу життя. Враховуючи обставини отримання позивачем професійного захворювання, стан здоров'я позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд задовольнив позов частково (а.с.43).

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає через наступне.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про те, що здоров'ю позивача шкідливими і небезпечними умовами праці завдано шкоду, наявність якої у зв'язку із професійним захворюванням: хронічна вертеброгенна криже-кресцова радікулопатія позивачу вперше МСЕК була встановлена 13 грудня 2002 року розмірі 40% (а.с.10-11, 12-13). Право позивача на відшкодування моральної шкоди і обов'язок відповідача цю шкоду відшкодувати позивачу випливає із ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який діяв на час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди, і Рішення Конституційного Суду України у справі про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004.

Апеляційний суд не приймає довід апеляційної скарги відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу, оскільки такий висновок МСЕК необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності, а позивачу завдана стійка втрата працездатності у розмірі 40%. Згідно ст.57 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів. Сукупність наданих позивачем і досліджених судом першої інстанції доказів: трудова книжка позивача (а.с.8-9), висновок ЛЕК від 27 серпня 2002 року (а.с.15), акт розслідування професійного захворювання від 4 вересня 2002 року НОМЕР_1 (а.с.10-11), довідка МСЕК від 13 грудня 2002 року (а.с.12-13) і від 6 грудня 2004 року (а.с.14), виписки із історії хвороби (а.с.16-26), пояснення представника відповідача, який не оспорював ні один із указаних письмових доказів, підтверджують факт спричинення позивачу моральної шкоди професійним захворюванням, у зв'язку з яким 13 грудня 2002 року МСЕК вперше встановила позивачу втрату 40% професійної працездатності, а 6 грудня 2004 року - 40% безстроково. Вказані обставини спростовують довід апеляційної скарги про відсутність належних доказів в обґрунтування позову.

Апеляційний суд не приймає довід апеляційної скарги відповідача, що п.27 ч.1 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинив на 2006 рік дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вказаний Закон „Про Державний бюджет" набрав чинності з 1 січня 2006 року, а право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло 13 грудня 2002 року.

Довід апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 237-1 КЗпП України не заслуговує на увагу, оскільки Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, а позивач не перебував і не перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Відносини між позивачем і відповідачем в частині відшкодування моральної шкоди, спричиненою ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, з 1 квітня 2001 року регулюються спеціальним Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тому саме відповідач у справі є належним відповідачем при відшкодуванні моральної шкоди, спричиненої позивачу при виконанні трудових обов'язків.

Факт виплати відповідачем позивачу одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат; зобов'язання оплачувати медикаментозне і санаторно-курортне лікування позивача не є підставою для відмови у задоволенні вказаного позову, оскільки виплата зазначених сум і суми у відшкодування моральної шкоди передбачені Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у якості самостійних виплат.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував обставини отримання позивачем професійного захворювання, стан здоров'я позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності. Позивач є чоловіком працездатного віку, який на 40% безстроково втратив професійну працездатність у зв'язку з професійним захворюванням. Сукупність цих обставин дозволила суду визначити у відшкодування позивачу моральної шкоди суму 12 тисяч гривень. Саме ця сума відповідає обставинам справи, наданим сторонами доказам та принципам розумності, виваженості і справедливості. Апеляційний суд не знаходить підстав для зміни суми, стягнутої рішенням суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Тому рішення суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування немає.

У відповідності до вимог ч.3 ст.81 ЦПК України, постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" від 21 грудня 2005 року №1258 з відповідача на розрахунковий рахунок УДК в місті Донецьку підлягає стягненню 1 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Червоногвардійському районі   міста Макіївки   відхилити.

Рішення Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 12 грудня 2006 року залишити без зміни.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Червоногвардійському районі міста Макіївки 1 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 31216259700004, одержувач УДК у місті Донецьку; банк ГУ ДКУ у Донецькій області; МФО банку 834016 в УДК в Донецькій області; ОКПО 34686537.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.