УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Іващенко В.В. С у дді в                       Л етягі н ої О. В.

Сінані О.М. При секретарі           Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 13.07.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя, в якому просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди 5000грн.

Вимоги мотивовані тим, що на протязі опалюваного сезону 2004-2005 і 2005-2006 років ЖЕО не надавало їй належної якості послуги з опалювання квартири. Батареї були постійно холодні, в квартирі було холодно. її батько, проживаючий разом з нею, який був лежачим хворим та потребував постійного нагляду, скаржився на холод, а вона не могла нічим йому допомогти. Вона неодноразово зверталася до ЖЕО зі скаргами, вони проводили розповітрення батарей, після чого на пару днів ставало тепло, але потім знову батареї ставали холодними. З цього приводу вона дуже страждала, це порушувало нормальний ритм її життя.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 13.07.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт вважає, що суд при ухваленні рішення неправильно застосував норми матеріального права, а висновки суду в частині мотивів відмови в позові, суперечать обставинам справи та дослідженим доказам. Судом фактично встановлено порушення прав позивачки, але посилання суду на норми Закону України „Про захист прав споживачів", є необгрунтованим. Судом не застосована стаття 1209 ЦК України до спірних правовідносин, відповідно до якої, підлягає відшкодуванню як майнова, так і моральна шкода, заподіяна неналежним наданням послуг, незалежно від вини того, хто її заподіяв та наявності між ним та потерпілим договірних відносин. Також, судом не застосована ст. 1167 ЦК України.

Справа № 22-221/2007 р.              

 Головуючий у першій інстанції Тихопой О.О.

Доповідач Летягіна О.В.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України „Про захист прав споживачів". Згідно з п.5 ст.4 зазначеного Закону, споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (послугою). Але судом не виявлено, що саме такою продукцією (послугою) позивачці було заподіяно моральну шкоду.

Колегія суддів з цивільних справ погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на необхідність застосування судом т. 1167 ЦК України при вирішенні питання щодо стягнення моральної шкоди. Але колегія суддів не може прийняти зазначений довід до уваги.

Згідно з ч.І ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездією, відшкодовується особою, яка її заподіяла, при наявності вини.

ОСОБА_1 не надала суду письмових доказів, які свідчать про визнання дій робітників КП ЖЕО неправомірними, та наявність вини відповідачів в заподіянні позивачці моральної шкоди.

Таким чином, судова колегія з цивільних справ вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, п.1 ст.307, 308, 313, п.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 13.07.2006 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду України.

Справа № 22-221/2007 р.               

Головуючий у першій інстанції Тихопой О.О.

Доповідач Летягіна О.В.