УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 20 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4519 м. Євпаторія про відшкодування заборгованості по грошовому забезпеченню за апеляційною скаргою відповідача на постанову Євпаторійського міського суду від 6.10.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Військової частини А 4519 м. Євпаторія про відшкодування заборгованості по грошовому забезпеченню, посилаючись на те, що в період проходження з жовтня 1998 року по листопад 2003 року військової служби у військовій частині А 2370, правонаступником якої є відповідач, в порушення Указу Президента України за № 389/2003 року, Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України за № 149 від 26.05.2003 року, з 1.05.2003 по 31.10.2003 р. вказана надбавка йому була виплачена не в повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість складає 2251,20 грн.

Постановою Євпаторійського міського суду від 6.10.2006 р. позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідачем ставиться питання про скасування постанови суду і про закриття провадження у справі, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи постанову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 наказом командира військової частини А 2370 НОМЕР_1 був звільнений із Збройних Сил України на підставі п. 63 п.п. „в" у зв'язку зі станом здоров'я та його безперервна військова служба на 1.05.2003 р. складає 29 років 3 місяця, що відповідно до Указу Президента України від 5.05.2003 р. за № 389/2003 складає 90 % до грошового забезпечення.

Судом було встановлено, що за період з травня 2003 року по 31 жовтня 2003 року грошове забезпечення позивачу було сплачено в розмірі 643,20 грн.

Справа № 22-а-631/2007                                     

Головуючий по першій інстанції Макарчук В. О.

Доповідач Берещанська І.І.

Посилаючись на ст. ст. 17, 24, 43 Конституції України, Закон України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців", постанову КМУ від 7.02.2001 р. за № 104 „Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених до органів виконавчої влади", на постанову Верховної Ради України від 28.11.2002 року за № 278 „Про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання вимог чинного законодавства та заходи, які вживаються КМУ щодо посилення соціального захисту військовослужбовців", а також на Указ Президента України від 5.05.2003 р. за № 389/2003 та Інструкцію про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України за № 149 від 26.05.2003 року, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Згідно з ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Дана конституційна гарантія поширюється і на військовослужбовців.

Відповідно до статей 2, 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців" ніхто невправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, що стимулює заінтересованість громадян України у військовій службі.

На підставі вимог постанови КМУ від 7.02.2001 р. за № 104 „Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відряджених до органів виконавчої влади", військовослужбовцям, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, до яких належав позивач, виплачується грошове забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил України. При цьому обов'язково враховуються оклади за посадами та військовими званнями та інші види грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення проводиться за рахунок коштів установ, до яких відряджені військовослужбовці.

Крім того, у постанові Верховної Ради України від 28.11.2002 року за № 278 „Про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання вимог чинного законодавства та заходи, які вживаються КМУ щодо посилення соціального захисту військовослужбовців" йдеться про неприпустимість будь-яких спроб звузити зміст чи обсяги існуючих прав, обмеження чи скасування встановлених чинним законодавством соціальних та правових гарантій для військовослужбовців.

Посилаючись на зазначене і на підставі Указу Президента України від 5.05.2003 р. за № 389/2003 та Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України за № 149 від 26.05.2003 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума надбавки у ОСОБА_1 за безперервну військову службу складає 90 % місячного грошового забезпечення і що за період з 1.05.2003 по 31.10.2003 р. складає 2894,40 грн. Однак, згідно з довідкою за січень 2004 р. за № 12- ФС йому було виплачено з травня 2003 по листопад 2003 р. лише 643 грн. Таким чином, сума недоплаченої надбавки за період з 1.05.2003 р. по 31.10.2003 р. складає 2251,20 грн.

Справа № 22-а-631/2007                                     

Головуючий по першій інстанції Макарчук В. О.

Доповідач Берещанська І.І.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає постанову суду законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що судом не було взято до уваги посилання відповідача на Указ Президента України від 5.05.2003 р. за № 389/2003, відповідно до якого встановлено граничний розмір зазначеної надбавки залежно від стажу служби, а також, що визначення конкретного щомісячного розміру надбавки залежить від розміру асигнувань, які затверджуються Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік на утримання Збройних Сил України, - не містять правових підстав для скасування постанови суду, так як суперечать вищевказаним Конституції та іншим нормативним актам і зібраним по справі доказам.

На підставі вказаного і керуючись статтями 195, 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини А 4519 м. Євпаторія залишити без задоволення, а постанову Євпаторійського міського суду від 6.10.2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця.

Справа № 22-а-631/2007

Головуючий по першій інстанції Макарчук В. О.

Доповідач Берещанська 1.1.