Справа № 22-6149/2006 рік                              Головуючий у 1 інстанції Лівочка Л.І.

Категорія    29                                                    Доповідач Маширо О.П.

УХВАЛА

іменем України

26 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. судців Маширо О.П., Сукманової К.В. при секретарі Маслаковій М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Ворошилівського районного суду м.Донецька від 18 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління   Міністерства   внутрішніх   справ   України   в   Донецькій   області   про відновлення права на житло,

установив:

До апеляційного суду звернулась ОСОБА_1, яка дії в інтересах ОСОБА_2, з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, яким ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні його позовних вимог.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 1986 року по теперішній час працює тренером- викладачем у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки товариство не входить до структури УМВС України, рішенням житлово-побутової комісії управління МВС України від 18 липня 2001 року позивач був знятий з квартирного обліку по управлінню та переведений на чергу у виконком за місцем проживання із збереженням дати прийняття на квартирний облік. Рішенням виконкому Київської районної м.Донецька ради № НОМЕР_1 позивач був прийнятий по переводу на пільгову квартирну чергу як багатодітна сім"я з 31 січня 1992 року.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи, є не обґрунтованим, бо суд не повністю дослідив обставини справи.

Так, суд не прийняв до уваги, що позивач весь час працював і продовжує працювати у ІНФОРМАЦІЯ_1. Ця організація була створена МВС та керує нею керівництво МВС.

Крім того, 28 березня 2001 року відповідач надіслав на ім"я позивача лист про необхідність прийняття часткової матеріальної участі у будівництві житла та сплати 40 000 грн. Оскільки позивач відмовився від оплати через те, що у нього не було таких коштів, його було знято з квартирної черги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги ОСОБА_2 не грунтуються на законі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 з 1986 року працює тренером-викладачем у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вказано у п.п.1 Статуту, ця організація є складовою частиною фізкультурно-спортивного товариства „Динамо" України (а.с. 48-53), є юридичною особою (п.п. 1.7 Статуту). ІНФОРМАЦІЯ_1 як громадська організація ніколи не входило до структури МВС України, про що свідчить лист Центральної ради ФСК „Динамо" (а.с.98).

За таких обставин відповідач - управління МВС України в Донецькій області, переглянувши свою житлову чергу, обґрунтовано зняло з черги позивача, оскільки той не є працівником органів УМВС України.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом судового розгляду, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Ворошилівського районного суду м.Донецька від 18 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.