Справа №22а-121 2007 р. Категорія - 66
Головуючий у 1 інстанції Малярчук В.В. Доповідач - ГурзельІ.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УК РАЇНИ
08 лютого 2006 року
Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Козака І.О.
суддів - Гурзеля І.В., Демковича Ю.Й.
при секретарі - Стець І.О.
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Палюх М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду від 11 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії по врегулюванню майнових спорів ПОП "Іванівське" та ПОП "Іванівське" про включення до списку осіб які мають право на майновий пай та визначення розміру паю.
встановила:
Рішенням Теребовлянського районного суду від 11.12.2006 року у позові ОСОБА_1 до Комісії по врегулюванню майнових спорів ПОП "Іванівське" та ПОП "Іванівське" про включення до списку осіб які мають право 4а майновий пай та визначення розміру паю відмовлено у зв"язку із закінченням строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що суд невірно встановив обставини, які мають значення для справи і зробив невірний висновок про те що вона без поважних причин пропустила строк позовної давності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтрималада пояснила що вона в період з 1964 по 1985 роки працювала в колгоспі ім."Жалініна" і своєю працею внесла частку у створення колективного майна. При розпаюванні майна між колишніми членами колгоспу та членами створеного на його базі колективного сільськогосподарського підприємства СГ ТВЗМП "Іванівське" її не було включено в списки і їй не був виділений
майновий пай, про що вона взнала в 2006 році, а тому вважає що в позові її було відмовлено безпідставно.
Представник ПОП "Іванівське" апеляційної скарги не визнав, та пояснив, що ОСОБА_1 працювала в місцевому колгоспі ім."Калініна" до
1985 року. В 1985 році її було обрано на посаду секретаря Іванівської сільської ради, після звільнення з якої вона не повернулась в колгосп, а влаштувалась працювати у відділ статистики, звідки перейшла на роботу бухгалтером сільської ради, після чого вийшла на пенсію. Вона втратила будь які членські зв"язки з колгоспом з часу поступлення на іншу роботу, не являлась членом КСП, а тому не може претендувати на майновий пай. Крім того вона пропустила строки позовної давності оскільки розпаюванням майна СГ ТВЗМП "Іванівське" відбулось в 2002 році і вона в списки включена не була, про що знала, оскільки на той час працювала в сільській раді, яка займалась розпаюванням майна.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка Вівчар працювала в колгоспі "Імені Калініна", що у с.Іванівка Теребовлянського району Тернопільської області до з 1964 до 1985 року. У цьому ж році її було обрано секретарем Іванівської сільської ради.
Згодом, у 1987 році, позивачка ОСОБА_1 звільнилася з обраної посади та влаштувалася бухгалтером Іванівської сільської ради.
Згідно рішення загальних зборів СГ ТВЗМП "Іванівське" від 14 лютого 2002 року, було затверджено розрахунок пайового фонду та відомості розрахунку індивідуальних майнових паїв чим закінчено розпаювання пайового фонду майна СГ ТВЗМП "Іванівське", правонаступником якого є ПОП "Іванівське" . Особам, які були внесені у списки осіб, які мають право на майновий пай у вказаному товаристві видано свідоцтва про право власності на вказане майно. Позивачка ОСОБА_1 не була включена до вказаних списків, так як вона після звільнення з виборної посади секретаря Іванівської сільської ради не повернулася до колгоспу "Імені Калініна", а, влаштувалась на посаду бухгалтера вказаної сільської ради. При цьому суд послався на п. 4 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" від 28 лютого 2001 року №177 та п. З Положення про паювання і виділення майна при реструктуризації КСП (з 14 лютого 1997 року СГ ТВЗМП "Іванівське" ), затвердженого загальними зборами СГ ТВЗМП "Іванівське" , де передбачена
можливість включення до списку осіб, які мають право на майновий пай тільки осіб обраних на виборні посади органів місцевого самоврядування та державної влади, а також профспілкових організацій, а Вівчар до таких не належить. Слід також врахувати що п.4 вищенаведеної Постанови КМ України про затвердження Порядку визначення розмірів майнових паїв передбачено можливість включення за рішенням зборів співвласників до списку осіб, що мають право на майновий пай інших категорій осіб, наприклад таких що відпрацювали в господарстві довгий час і вибули з поважних причин.
Відмовляючи в позові суд виходив з того, що ОСОБА_1 пропустила трьохрічний строк для захисту свого права передбачений ст.257 ЦК України, норми якого у відповідності до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України застосовуються до позовів", строк пред"явлення яких встановлений законодавством що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом. Початок перебігу строку позовної давності визначено судом з 14 лютого 2002 року, з дня затвердження розрахунку пайового фонду та відомостей розрахунку індивідуальних майнових паїв з зазначенням списку осіб, які мають право на частку в колективному майні, чим закінчено розпаювання пайового фонду майна СГ ТВЗМП "Іванівське" до якого Вівчар включена не була. Таким чином строк позовної давності для позивачки сплив в лютому 2005 року . Позов пред"явлений в жовтні 2006 року. Позивачкою предявлено копії санаторно-курортних книжок про перебування на санаторно-курортному лікуванні в період з 5.06. по 25.06.2002 року (а.с.36), з 5.08 по 20.08.2003 року (а.с.39) та копії листків непрацездатності з 2.08.по 11.08.2004 року, з 8.09 по 28.09.2004 року, з 29.09. по 10.10.2004 року, з 10.11. по 19.11.2004 року з 22.11.2004 року по 3.12.2004 року, та з 21.12.2004 року по 24.12.2004 року (а.с.40-47) . Однак зазначенні обставини не припадали на закінчення спливу терміну пред"явлення позову і не свідчать про відсутність у позивача об"єктивної можливості здійснити захист своїх прав та інтересів до лютого 2005 року.
Судом вірно не взято до уваги твердження Вівчар про те що вона взнала про порушення свого права на майновий пай в серпні 2006 року. Оскільки вона на час проведення розпаювання майна працювала в сільській раді. До списку співвласників майна включено 719 осіб, більшість з яких жителі села Іванівка, де розташована сільська рада, серед яких близькі родичі позивачки.
Таким чином при винесенні рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Вівчар, судом повно та всебічно в межах представлених доказів, досліджено обставини справи, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, щодо застосування позовної давності, оскільки представник відповідача неодноразово робив заяви про це до винесення рішення по справі.
На підставі наведеного , керуючись ст.ст.307ч.1, п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Теребовлянського районного суду від 11.12.2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.