Справа №2а-3404

                                                2009 рік

  ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

            09 грудня 2009 року Ворошиловський районний суду м. Донецька у складі:

      головуючого - судді Орєхова О.І.,

      при секретарі - Кобець А.І.,

      за участю позивача – ОСОБА_1,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу  адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

         03 жовтня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся  до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про поновлення строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни» за 2006-2007 року у сумі 2733,30 грн.

                 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він народився 23 квітня 1936 року, має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках йому така допомога не виплачувалась.

    Верховна рада України своїм Законом України № 3235 - 1V від 20.12.2005р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 77 та ст. 110  та Законом України № 489 – V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71 п. 12 призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6рп/2007 від 09.07.2007 р. по справі № 1-29/2007 р., керуючись ст. ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України», вирішив: п. 1 визнати таким, що не відповідає Конституції України  і є неконституційним положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України № 2195 - 1V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»; п. 3 положення ст.. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», № 489 – V від 19.12.2006 р. визначен неконституційним; п. 5 рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, п. 6 рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. 3 ст. 22 Конституції України органами державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону країни «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України, а тому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в м. Донецьку нарахувати на йому користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну Державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки у сумі 2733,30 грн. ( а. с. 3 ).

           У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

           Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

                    Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

          З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується  копією довідки № 81 ( а. с. 5 ).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 p. №3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

 Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач 03 жовтня 2008 року звернувся до Донецького Окружного адміністративного суду  з позовом до відповідача про порушення своїх прав ( а. с. 3 ).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача  про  підвищення пенсії як дитині війни  підлягають  задоволенню за період з 03 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в іншій частині позовних вимог позивачу відмовити, оскільки не ґрунтуються на законі.

                Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст.ст.2, 11,  17, 18, 87,99 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

           Позов задовольнити частково.

           Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 03 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

                 В іншій частині  позовних вимог ОСОБА_1  – відмовити.

           Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

           Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя Ворошиловського районного

                            суду м. Донецька                                                                                                 О.І. Орєхов