УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-500 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 391,71 ПОПЕЛЬНЮХ Р.О.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
СУХОДОЛЬСЬКИЙ М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКІНОЇ В.В.
судців СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І., ОХРІМЕНКА І.К.
з участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Либань І.М., захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_3 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2006 р., яким
ОСОБА_3, раніше неодноразово судимий і відбуває покарання у ВК-62, -
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України і йому призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано не відбуту частину покарання за вироком Військового суду Південного регіону України від 15.10.1997 року і остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у вигляді 6 років і 6 місяців позбавлення волі.
Цивільного позову, судових витрат та речових доказів по справі немає.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 засуджений за те, що відбуваючи покарання в Черкаській виправній колонії № 62, яка розташована по вул. Сурікова, 30 в м. Черкаси, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України на шлях виправлення не став і неодноразово допустив грубі порушення вимог режиму відбування покарання та чинив непокору законним вимогам адміністрації, внаслідок чого неодноразово до нього застосовувалися стягнення і він переводився до приміщення камерного типу.
Після цього ОСОБА_3 знову вчинив злісну непокору законним вимогам представника адміністрації установа.
Так 01.09.2005 року близько 12 год. 10 хв. начальник дільниці посиленого контролю СПС ЧВК-62 Радзієвський Р.М., який є посадовою особою і представником адміністрації установи, запропонував, згідно графіку чергування, прибрати територію дільниці-дворика для прогулянки засуджених ОСОБА_3, забезпечивши його необхідним інвентарем, однак ОСОБА_3 в категоричній формі відмовився виконувати дану роботу і до чергування не приступив, чим злісно вчинив непокору законним вимогам представника адміністрації установи.
Прокурором, що приймав участь у справі, подано апеляційне подання, в якому він просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд із-за неповноти досудового слідства, посилаючись на те, що не з'ясовано стан здоров'я ОСОБА_3 на час виконання ним чергування і чи міг він за станом здоров'я чергувати 01.09.2005 року. Надані медичні довідки належним чином не оформлені і з них неможливо визначити, який стан
здоров'я був у ОСОБА_3а на час невиконання останнім законних вимог представника
адміністрації.
Захисником ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 також подано апеляцію, де він просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити, посилаючись на те, що суд не вирішив питання про фіксування судового процесу технічними засобами хоч на це була заява захисника - матері засудженого ОСОБА_2.
Крім цього суд не з'ясував стан здоров'я ОСОБА_3 на момент невиконання ним вимог представника адміністрації установи. Медичні довідки належним чином не оформлені, не встановлено діагноз захворювання.
На думку адвоката суд не з'ясував чи законно ОСОБА_3 був переведений до ПКТ та чи законно проводилося розслідування, тобто чи уповноваженою на це особою.
Засудженим ОСОБА_3 подано апеляцію, в якій він просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити посилаючись на те, що органами досудового слідства не з'ясовано було його стан здоров'я, його незаконно помістили в ПКТ, працівник установи ОСОБА_4 постійно провокував його щоб він конфліктував з іншими засудженими, тому обвинувачення його є надуманим.
Начальником Черкаської ВК-62 подано заперечення на апеляцію адвоката ОСОБА_1, де він зазначає, що адвокат керувався виправно-трудовим кодексом, який втратив чинність у зв'язку з прийняттям та введенням в дію Кримінально-виконавчого кодексу України. Крім цього, розслідування по справі проводилось співробітниками Придніпровського РВ УМВС, а не працівниками установи, тому твердження адвоката є необгрунтованими.
Прокурорам подано заперечення на апеляцію захисника ОСОБА_1, де він вказує, що захисником застосовано закон, який втратив чинність у зв'язку з прийняттям нового Кримінально-виконавчого Кодексу України, тому його твердження є безпідставними.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисниюїв підтримку своїх апеляцій, думку прокурора в підтримку своєї апеляції, перевіривши та обговоривши матеріали справи і доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, засудженого та його захисника підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 ч. 1 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання зобов'язанні вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, органами досудового слідства не в повному об'ємі виконані вказівки прокурора(а. с. 87), що суттєво вплинуло на неповноту слідства.
Так органами досудового слідства належним чином не з'ясовано законність поміщення ОСОБА_3 до ПКТ, що є обов'язковою ознакою вчинення злочину передбаченого ст. 391 КК України.
Крім цього, не з'ясовано, чи міг ОСОБА_3 за станом здоров'я виконувати роботу по чергуванню станом на 01.09.2005 року. В залежності від з'ясування цих обставин, буде відомо чи законні були вимоги представника адміністрації, чи ОСОБА_3 буде злісним порушником режиму відбування покарання.
Приєднанні до справи довідки медичної установи, носять формальний характер, належним чином не оформлені і із них невідомо яким же захворюванням хворів чи не хворів ОСОБА_3 на період вчинення непокори представнику адміністрації установи.
Слід витребувати медичні документи та отримати висновок медичної установи, де лікувався, чи звертався за медичною допомогою ОСОБА_3, чи звільнений він був від праці через хворобливий стан, чи не був звільнений від праці на час вчинення ним правопорушення.
При розгляді справи по суті суд також не звернув на ці обставини увагу і постановив обвинувальний вирок.
Судова палата вважає, що за таких обставин вирок суду слід скасувати, а матеріали справи направити на додаткове досудове слідство із-за його неповноти, яку в судовому засіданні усунути неможливо.
При додатковому розслідування справи слід в повному об'ємі виконати вказівки прокурора, вказівки суду апеляційної інстанції, які викладені в описовій частині ухвали,
виконати необхідні слідчі дії, передбачені КПК України та прийняти законне і обгрунтоване
рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора Либань І.М., захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 задоволити частково.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.04.2006 року щодо засудження ОСОБА_3 за ст. 391, 71 КК України скасувати, а справу направити прокурору для організації додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду М.І. Суходольський