УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-569 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 12І ч.2,289 ч. З РУСАКОВ Г.С.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ШКРЕБА Р.Д.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКІНОЇ В.В.
суддів ШКРЕБИ Р.Д., ШВИДКОГО Д.М.
з участю прокурора КРУГЛЯК Н.М.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2006 р., яким
ОСОБА_4, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі; за ч. З ст. 289 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено до відбуття вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_5, раніше судимий 17.11.2003 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі з випробувальним терміном на три роки, -
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на сім років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_5 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 17.11.2003 року і остаточно визначено до відбуття вісім років позбавлення волі.
ОСОБА_3, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на сім років позбавлення волі.
Зараховано в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_3 перебування їх під вартою 12 листопада 2004 року по день винесення вироку, а засудженому ОСОБА_5 зараховано строк відбуття покарання перебування ним під вартою з 13 листопада 2004 року по день проголошення вироку.
Вирішено стягнути «солідарно з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 20000 грн. моральної шкоди та 2092 грн. 41 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків.
Вирішено стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_7 20000 грн. моральної шкоди та 114 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків.
Вирішено задовільнити частково позов ВАТ «АТП-17162» та стягнути з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 солідарно в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3841 грн. 62 коп.
Питання про речові докази вирішене.
Згідно вироку ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 11 листопада 2004 року близько 21.00 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння в с. Степанці Канівського району Черкаської області, переслідуючи мету незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до автомобіля «КАМАЗ-53208» д. н. з. НОМЕР_1 з причепом «ГКБ-835201» д. н. з. НОМЕР_2, який на праві власності належить ВАТ «АТБ-17162» м. Черкаси, що знаходився біля зупинки «на кругу», заподіяв удар лівою ногою в ліву частину обличчя потерпілого ОСОБА_8, заподіявши легкі тілесні ушкодження, які потягли втрату свідомості, тобто застосувавши насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, та скориставшись вільним доступом до вказаного автомобіля, проник в кабіну, де за допомогою наявного ключа запалення, переслідуючи мету незаконного заволодіння транспортним засобом, завів автомобіль та здійснив рух на ньому по с. Степанці Канівського району.
Він же, в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 11 листопада 2004 року близько 21.15 годин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, в с. Степанці Канівського району Черкаської області, знаходячись на стоянці біля зупинки громадського транспорту «на кільці», з метою нанесення тілесних ушкоджень, діючи узгоджено між собою, використовуючи малозначний привід неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_8, які виникли внаслідок того, що останній впав на землю коли вони намагалися посадити його в кабіну автомобіля «КАМАЗ-53208» д. н. з. НОМЕР_1, та не захотів підійматися на їх пропозицію, умисно заподіяли удари ногами в голову та по тілу потерпілого ОСОБА_7, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: забій головного мозку, прямі переломи 5 та 6 ребер зліва, численні синці на грудній клітині справа, синець на передній поверхні правого плеча в середній третині , численні синці на внутрішній поверхні нижньої третини правого плеча, численні синці на тильних поверхнях обох кистей, внаслідок чого стала смерть потерпілого ОСОБА_8
В своїх апеляціях:
засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 не погоджуючись з вироком, просять його скасувати та перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 122 КК України;
засуджений ОСОБА_4 не оспорюючи кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 121 КК України, винним себе за ч. З ст. 289 КК України не визнає, просить поблажливості до нього та справедливого рішення по справі;
захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши дії засудженого з ч. З на ч. 2 ст. 289 КК України, застосувавши до останнього ст. 69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання ніж передбачено ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності, як особу, що постраждала від Чорнобильської катастрофи та підпадає під дію ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року;
засуджений ОСОБА_5 не погоджуючись з вироком, оспорює кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 121 КК України, вважаючи, що від його дій не могли наступити такі тяжкі наслідки.
У запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2, пом. Канівського м міжрайонного прокурора вказує на законність і обгрунтованість вироку відносно засуджених.
Заслухавши доповідача, пояснення та промови в дебатах учасників судового розгляду: засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених та їх захисників не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості кожного із засуджених у вчиненні злочинів підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами.
Із показань засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в суді вбачається, що вони разом з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 11 листопада 2004 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння знаходилися біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» в с. Степанці Канівського району, де ОСОБА_4, побачивши, як біля зупинки «на кільці» зупинився автомобіль «КАМАЗ» з причепом, вирішив підійти туди, щоб запитати у водія, який в цей час сидів наприсядки біля переднього колеса машини, про те чи не підвезе він їх до ВАТУ с. Степанці, на що водій відповів йому брутальною лайкою. Це образило ОСОБА_4 і коли водій почав привставати і повертатися до нього обличчям, той за образу штовхнув його ногою в обличчя, внаслідок чого водій впав спиною на землю ОСОБА_4 відтягнувши водія до бордюри вирішив проїхати на автомобілі «КАМАЗ» по колу. Проїхавши на даній машині і повернувшись до зупинки назад він зупинив машину і до нього відразу ж підбіг ОСОБА_5 і сів у автомобіль і вони вдвох поїхали в напрямку магазину «Берізка», а через 10 хвилин повернулися знову до зупинки та на пропозицію когось із присутніх затягли водія в кабіну машини. При цьому кожен із засуджених заперечував факт нанесення тілесних ушкоджень кожним із них потерпілому ОСОБА_7, від яких наступила смерть останнього.
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_10 пояснили про те, що вони 11 листопада 2004 року разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 знаходились біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» с. Степанці Канівського району, де розпивали спиртні напої. Навпроти магазину зупинився автомобіль «КАМАЗ», ОСОБА_4 вставши із-за стола і сказавши «Зараз піду роздуплю водія» пішов до «КАМАЗа» і вони почули три глухих удари. Коли вони підійшли до «КАМАЗа», то побачили, що водій «КАМАЗа» лежить на землі спиною, головою до бордюри, а ОСОБА_4 намагається його підняти. Підняти водія ОСОБА_4 не зміг так як той був тяжкий. ОСОБА_4, покинувши чоловіка, завів автомобіль і поїхав по кільцевій в м. Миронівна і проїхавши декілька метрів зупинив автомобіль. До автомобіля підбіг ОСОБА_5 і вони вдвох поїхали в напрямку магазину «Берізка», там розвернулись і приїхали назад до зупинки. На пропозицію когось із присутніх хлопців почали затягувати водія в кабіну машину, а потім з невідомих причин покинули його затягувати в кабіну машини і стали його бити. При цьому вони бачили, як ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 наносили удари ногами по тілу потерпілого в голову та тулуб. Потім хлопці затягли того чоловіка в кабіну «КАМАЗа», після чого всі розійшлися.
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 підтвердили ці обставини.
Покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 підтверджуються сукупністю інших доказів.
Під час досудового слідства такі показання кожного із свідків були перевірені на очних ставках з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також на місці вчинення злочину при відтворенні обставин події.
Згідно висновку судово-медичної експертизи причиною смерті потерпілого ОСОБА_7. є черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку.
Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи причиною смерті потерпілого ОСОБА_7 є черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку , місцем прикладання сили могла бути ліва тім'яно-скронева ділянка голови. Перелом ребер зліва, носять характер тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Суд відповідно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ст. ст. 121 ч. 2, 289 ч. З КК України, а ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за ст. 121 ч. 2 КК України.
Колегія суддів вважає, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і обгрунтовано дійшов висновку про доведеність винності засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
Колегія суддів знаходить, що суд, призначаючи покарання кожному із засуджених, відповідно до вимог ст. 65 КК України, повно і правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожного та обставини, що пом'якшують їх покарання, - і вважає, що призначене кожному з них покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.
Враховуючи, що засудженим ОСОБА_4 вчинено особливо тяжкий злочин, передбачений ч. З ст. 289 КК України за вказаних обставин, колегія судців вважає, що доводи апелянтів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про можливість застосування щодо засудженого ОСОБА_4 ст. 69 КК України та акту амністії є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 363, 364 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції апелянтів залишити без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2006 року стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - без змін.
Головуючий Судді
З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду
підпис підписи
Р.Д. Шкреба