УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-564 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 121 ч.2 ОХРІМЕНКО Н.І.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
СУХОДОЛЬСЬКИЙ М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКІНОЇ В.В.
суддів СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І., ТАПАЛА Г.К.
з участю прокурора КРУГЛЯК Н.М.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Чорнобаївського районного суду від 05 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_2,
в силу ст. 89 КК України не судимий, -
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України і йому призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
Цивільного позову та судових витрат по справі немає.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 81 КПК України.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 24 жовтня 2005 року біля 10 год. в ІНФОРМАЦІЯ_1 на території власного будинковолодіння на грунті неприязних відносинах, які існували між ним та його співмешканкою ОСОБА_3, під час сварки, умисно наніс безліч ударів руками в різні частини тіла, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів грудної клітки, двохсторонніх переломів ребер, синців, саден грудної клітки, закритої тупої травми органів черевної порожнини з пошкодженням великого сальника, підшлункової залози, брижі тонкого кишечнику, що призвело до гнійного перитоніту, інтоксикації, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, від чого настала смерть потерпілої ОСОБА_3.
На вказаний вирок засудженим ОСОБА_2 подано апеляцію, в якій він, не визнаючи себе винним у заподіянні смерті потерпілій, просить переглянути справу і свої висновки висловить під час апеляційного розгляду справи.
Крім цього, в своїй апеляції ОСОБА_2 вказує, що він наніс удари потерпілій рукою в обличчя і вона впала на бетонну доріжку, в живіт він її не бив. Він вважає, що можливо потерпіла захворіла від того, що рік назад її побив бувший чоловік і їй робили операцію. Потерпіла жила ще 16 днів і добре себе почувала, тому він просить провести повторну судово-медичну експертизу.
Прокурором, що приймав участь у розгляді справи, подано заперечення на апеляцію засудженого, в якому він просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого в підтримку своєї апеляції, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши та обговоривши матеріали справи і доводи апелянта колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних по справі доказах, які перевірені в судовому засідання і їм дана вірна юридична оцінка.
Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена слідуючими доказами:
показаннями ОСОБА_2 даними ним, як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні, де він розповів, що 24 листопада 2005 року він побив співмешканку ОСОБА_3, наносячи удари в різні частини тіла, в тому числі і 2 удари в область живота(а. с. 37-38, 142, 195, 121-122 т. 1;
показаннями матері потерпілої ОСОБА_4, яка суду пояснила, що ОСОБА_2 неодноразово бив її дочку ОСОБА_3 24 жовтня 2005 року вона приїхала і забрала дочку ОСОБА_3 додому на прохання останньої. Дочка їй розповіла, що ОСОБА_2 побив її руками і ногами, вона бачила сильні гематоми, синці на обличчі, грудях, животі, спині. Покійна скаржилась на болі в животі І нічого не їла;
показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що проживає по сусідству з батьками померлої о, яка неодноразово телефонувала щоб позвати її матір. 24 жовтня 2005 року батьки привезли ОСОБА_3 додому і вона бачила, що ОСОБА_3 сильно побита, на обличчі були гематоми;
показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що вона працює ІНФОРМАЦІЯ_2 і 11 листопада 2005 року до неї прийшов ОСОБА_2 і повідомив, що його співжителька ОСОБА_3 померла в його будинку. Вона пішла на місце події, побачила труп ОСОБА_3 і викликала міліцію;
показаннями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які суду пояснили, що 23 лютого 2006 року вони були запрошені в якості понятих при проведенні відтворення обстановки і обставин події злочину, де ОСОБА_2 добровільно розповів та показав як він наносив побої потерпілій ОСОБА_3 24 жовтня 2005 року, в тому числі і в область живота;
даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочину від 16 листопада 2005 року, де ОСОБА_2 розповів і показав як він наносив побої ОСОБА_3, в тому числі і в область живота(а. с. 37-42, 198 т. 1);
даними протоколу огляду місця події злочину від 11 листопада 2005 року, де був виявлений труп потерпілої з ознаками насильницької смерті(а. с.3-13 т. 1);
даними висновку судово-медичної експертизи від 28 грудня 2005 року згідно якої смерть ОСОБА_3 наступила від виявлених тілесних ушкоджень у виді закритої тупої травми органів черевної порожнини з пошкодженням великого сальника, підшлункової залози, брижі тонкого кишечнику, що призвели до гнійного перитоніту, інтоксикації організму, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя(а. с. 70-71);
даними протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_9, оголошеними в судовому засіданні, яка досліджувала труп потерпілої і пояснила, що травма черевної порожнини ймовірно могла бути спричинена в період часу з 24.10.2005 року по 28.10.2005 року;
показаннями спеціаліста судово-медичного експерта ОСОБА_10, який суду пояснив, що він підтверджує висновки судово-медичної експертизи дослідження трупа і стверджує, що тілесні ушкодження у виді закритої тупої черевної порожнини, які викликали гнійний перитоніт і інтоксикацію організму знаходяться в прямому зв'язку з наступивши ми наслідками - смертю потерпілої ОСОБА_3;
даними акту судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2, згідно якого він не страждав і не страждає будь-яким психічним захворюванням. Він здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі(а. с. 108-113 т. 1).
Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена і іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає, що кваліфікація дій засудженого є правильною.
Твердження засудженого про те, що ОСОБА_3 могла отримати тілесні ушкодження при падінні і ударі об бетонну доріжку спростовується висновком експерта, який вказав, що
беручи до уваги характер, локалізацію, множинність ушкоджень, виникнення пошкоджень в результаті падіння з висоти власного росту з послідуючим ударом об землю чи при падінні на виступаючий предмет малоймовірне.
Також всі інші заперечення засудженого про недоведеність його вини у вчиненні злочину є необгрунтованими і направленими на ухилення від відповідальності за вчинений злочин.
Призначаючи міру покарання суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його тяжкість, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і обґрунтовано дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КПК України, знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засудженого і попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для скасування чи зміни вироку судова палата не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Чорнобаївського районного суду від 5 квітня 2006 року щодо його засудження, залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Головуючий - підпис
Судді - підписи