Справа № 22-736 Голов. в 1 інст.- Красько В.Й.
Категорія - спори із трудових Доповідач -Василевич В.С.
правовідносин (40)
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого - Малько О.С. Суддів : Василевича В.С, Оніпко О.В. при секретарі Колесовій Л.В. з участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду від 12 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Лісотехнік" про стягнення розрахункових коштів та відшкодування моральної шкоди,-
встановила:
Рішенням Дубровицького районного суду від 12 квітня 2006 року задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача 1223 грн.35 коп. та відмовлено в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
На вказане рішення представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій покликається на його незаконність через неправильне застосування судом норм матеріального права та доводить про невідповідність висновків суду матеріалам справи.
Відповідач заборгував позивачеві заробітну плату, яку при звільненні не виплатив, чим заподіяно останньому моральні страждання, тому висновок суду про недоведеність вимог про стягнення моральної шкоди вважає неправильним.
По наведених підставах просить рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове про стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала, привівши зазначені в ній доводи.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час і місце судового засідання ВСК "Лісотехнік" повідомлений з врученням повістки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Як видно з матеріалів справи та як це встановлено судом, наказом НОМЕР_1 позивача звільнено з роботи по п.5 ст.36 КЗпП України з 31 грудня 2004 року у зв"язку з переведенням в ДП "Дубровицький держспецлісгосп" (а.с-38).
На час звільнення за кооперативом рахувалась заборгованість по заробітній платі перед позивачем в сумі 1223 грн.35 коп. і це відповідачем не оспорюється, ствердженням чого є видана ним довідка від 10 квітня 2006 року та пояснення його представника в судовому засіданні ( а.с-4, 15 зв.,40 зв.).
Відповідно до ч.1 ст. 116 КзпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Проте зазначена вимога закону відповідачем не була дотримана.
Ст. 237-1 КзпП України передбачено, що відшкодування шкоди власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі,якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Матеріалами справи доведено, що станом на 10 січня 2006 року, тобто на день звільнення позивача розрахунку з ним,як цього вимагає закон, не було проведено, чим порушено його трудові права.
Суд же, відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, послався на ч.1 ст. 1167 ЦК України, яка не регулює спірних правовідносин, і на те,що позивач не приймав жодних зусиль по отриманню заборгованості шляхом звернення до суду. При звільненні він отримав компенсацію за 76 днів невикористаної відпустки, в зв"язку з чим додаткових зусиль для організації життя від нього не вимагалось.
Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки порушення, гарантованих законом, трудових прав позивача на своєчасне отримання заробітної плати призвело до його моральних страждань.
Посилання представника відповідача в суді першої інстанції на відсутність в кооперативі коштів на оплату праці не звільняє останнього від відповідальності за заподіяну моральну шкоду, в зв"язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
Визначаючи розмір цього відшкодування колегія суддів, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, глибини та тривалості моральних страждань ( кошти не виплачені й дотепер) вважає, що підлягає відшкодуванню моральна шкода в сумі 700 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 307,309,313,316 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1-ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дубровицького районного суду від 12 квітня 2006 року в частині відмови у стягненні морального відшкодування скасувати.
Позов ОСОБА_1 до виробничого сільськогосподарського кооперативу "Лісотехнік" про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з виробничого кооперативу "Лісотехнік" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 700 грн. В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.