АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1428 2006 Головуючий по 1 інстанції
Категорія про стягнення МаринчукМ.П.
аліментів
Доповідач в апеляційній
Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І. Адаменко Л.В.
при секретарі Наконечній М.М.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання,
встановила:
14.03.2006 р. ОСОБА_1звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3. про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання. В обґрунтування заявлених вимог вказала, що на даний час син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження навчається на 2 курсі Хмельницького університету управління справами, а син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2р. народження на 2 курсі Уманського аграрного коледжу, який закінчить 30.06.2008 р. Так як діти потребують матеріальної допомоги, яку відповідач добровільно не надає, просила суд стягнути з відповідача на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до закінчення навчання до 30.06.2008 р.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2006 р. ОСОБА_1в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить його скасувати та ухвалити нове рішення , яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
1
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того, що ОСОБА_3перебуває на обліку як безробітній в центрі зайнятості, у зв'язку з чим сам потребує соціальних виплат та допомоги. Крім того, суд врахував, що син ОСОБА_5 на даний час не навчається, але отримує пенсію, син ОСОБА_4 одержує пенсію та стипендію. За викладених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач позбавлений можливості сплачувати аліменти.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює .
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що дійсно сторони мають двох повнолітніх дітей, які на даний час навчаються : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2р. народження в Уманському агротехнічному коледжі, з 01.01.2006 р. знаходиться в академічній відпустці по хворобі ; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження на 3 курсі денної форми навчання в Київському Університеті права. ОСОБА_4 є інвалідом та отримує пенсію по інвалідності, ОСОБА_4 також отримує стипендію.
Згідно до довідок Уманського МЦЗ від 21.04.2006 р. та від 14.07.2006 р. ОСОБА_3перебуває на обліку як безробітній в центрі зайнятості з 20.04.2006 р. по теперішній час.
Таким чином, враховуючи викладене суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивачці.
Судова колегія вважає , що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. . 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 квітня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий
Судці: