АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 393 / 2007 Головуючий в 1 інстанції - Присяжна Ж.І.
Категорія -19/23 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.
при секретарі - БілоконьН.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ВАТ АК" Комбінат" Придніпровський" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства акціонерної компанії " Комбінат " Придніпровський", третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ВАТ АК " Комбінат " Придніпровський" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2006 року в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 8861,59 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці в цій частині її позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначеним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково і на її користь з відповідача - ВАТ АК " Комбінат " Придніпровський" стягнено 9151,22 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 2500 грн. - у відшкодування моральної шкоди та судові витрати у розмірі 250,01 грн., а всього 11901,23 грн. Крім того, з відповідача стягнено витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30грн. / а. с. 103-107 /.
Як на підстави апеляційної скарги ВАТ АК " Комбінат " Придніпровський" посилається на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону. Крім того, ухвалюючи рішення по справі суд не прийняв до уваги, що мала місце спільна вина позивачки та третьої особи в скоєнні ДТП / а. с. 111-113/.
Судом першої інстанції встановлено, що дійсно 14.09.2005 року, о 15 год. 20 хв., на вул. Серова в м. Дніпропетровську сталася дорожньо - транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення автомобіля БМВ-520 держномер НОМЕР_1, під управлінням водія
2
ОСОБА_1 і яка є власником даного автомобіля, та автомобіля ГАЗ -2410 держномер НОМЕР_2, який належить ВАТ АК " Комбінат " Придніпровський" і ним, в момент ДТП, управляв водій ОСОБА_2, виконуючи свої трудові обов'язки відповідно до трудового договору укладеного з відповідачем.
Винним в скоєнні даної ДТП визнано водія ОСОБА_2, який згідно постанови судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2005 року притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.124 КпАП України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців. Дана постанова є чинною / а. с. 39/. В результаті ДТП автомобіль позивачки отримав механічні ушкодження, чим самим його власнику, тобто позивачці ОСОБА_1, - було спричинено матеріальну шкоду, яка, відповідно до висновку НОМЕР_3 автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 10.10.2005 року, без урахування втрати товарної вартості, - складає 25921,88 грн., а розмір матеріальної шкоди з урахуванням втрати товарної вартості - складає 32283,47 грн. / а. с. 10-36/.
У зв'язку з тим, що відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, застрахував свою цивільну відповідальність, то позивачка згідно з умовами страхування, отримала суму страхового відшкодування, завданої їй належним відповідачу автомобілем, у розмірі 23852,25 грн./ а. с. 42-43 /, тобто не відшкодованою залишилась сума 8431,22 грн. Також позивачкою у зв'язку з ДТП та зверненням до суду з позовом були понесені витрати: 320 грн. - за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля; 400 грн. - за перевезення автомобіля евакуатором після ДТП. Таким чином сума матеріальної шкоди спричиненої позивачці складає 9151,22 грн., а понесені судові витрати - 250,01 грн.
Крім того, в результаті ДТП позивачці було спричинено і моральну шкоду, оскільки вона перенесла нервовий стрес, їй було спричинено моральні страждання, оскільки раптово та протиправно було ушкоджено дорогий автомобіль, який належить позивачці на праві власності, вона була позбавлена можливості використовувати автомобіль за його призначенням у своєму повсякденному житті, що завдало великих незручностей, виникли непередбачені зміни в її життєвих і ділових стосунках. Позивачка змушена була змінювати свої особисті та ділові плани, втрачати багато часу на відвідування ДАІ, різних спеціалістів, адвоката, суду і таке інше у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин ДТП, характеру пошкоджень автомобіля, а також для підготовки позовної заяви. Крім того, душевні страждання пов'язані з тим, що з вини відповідача вона була змушена нести незаплановані грошові витрати на оплату ремонту автомобіля, послуг спеціалістів і адвоката, що призвело до погіршення її матеріального стану.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 9151,22 грн.,2500 грн. - у відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 250,01 грн., а всього 11901,23 грн. / а. с. 103-107/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував прав і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідно до вимог ст.ст. 1167,1172,1187 ЦК України позивачці має бути відшкодована відповідачем, як матеріальна, так і моральна шкода.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці.
3
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що ДТП пригода сталася не тільки з вини третьої особи -ОСОБА_2 але й з вини позивачки, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки винним в скоєнні даної ДТП визнано водія ОСОБА_2, який згідно постанови судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2005 року притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.124 КпАП України у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців / а. с. 39 /. Дана постанова є чинною, а тому згідно ч.З ст.61 ЦПК України винність ОСОБА_2 в скоєнні ДТП доказуванню не підлягає.
Щодо посилань відповідача в апеляційній сказі на безпідставність стягнення з нього на користь відповідачки матеріальної шкоди в сумі 8861,59 грн., оскільки не було проведено експертизу щодо втрати автомобілем позивачки товарної вартості після того, як він був відремонтований, - то вони є надуманими, так як висновок щодо цього питання дано судовим експертом-товарознавцем у висновку НОМЕР_3 автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 10.10.2005 року / а. с. 10-36 / і який був прийнятим судом до уваги на рівні з іншими доказами справи. Клопотання ж щодо проведення відповідної експертизи по справі відповідачем не заявлялись.
Розмір моральної шкоди судом встановлено правильно, виходячи з дійсних обставин справи та наслідків, що наступили.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства акціонерної компанії "Комбінат" Придніпровський" - відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.