ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 лютого 2010 р.                                                                                    № 25/51  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачане з’явився

відповідачаТитаренка М.В. дов. №04/2010 від 22.01.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕЙЕМДЖИ ГРУП"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 р.

у справі№25/51 господарського суду м. Києва

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕЙЕМДЖИ ГРУП"

доЗакритого акціонерного товариства "Європейська страхова компанія"

простягнення 23 544,16 грн.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “ЕЙЕМДЖИ ГРУП” (надалі  ВАТ СК “ЕЙЕМДЖИ ГРУП”) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до  Закритого акціонерного товариства (надалі ЗАТ) “Європейська страхова компанія" про стягнення з заборгованості в сумі 24.231,12 грн., в тому числі частини страхового відшкодування за договором факультативного перестрахування у розмірі 23.544,16 грн., неустойки в сумі 686,96 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2009  року ( суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 року (судді: Євсіков Є.Є., Лосєв А.М., Шипко В.В.), в позові відмовлено з тих підстав, що в порушення умов укладених між сторонами договорів, позивач  із значним запізненням повідомив відповідача про настання страхових випадків, що надає право останньому відмовити у виплаті частини страхового відшкодування.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ВАТ СК “ЕЙЕМДЖИ ГРУП” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.  В обґрунтування касаційної скарги, скаржник посилається на те, що зроблені судом висновки не відповідають наявним в матеріалах справи доказам, а також судами  прийняті "до уваги докази, які не є предметом доказування у даній справі".

Заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що  між Страховою інвестиційною корпорацією "СТРІНКОР" (правонаступник ВАТ СК “ЕЙЕМДЖИ ГРУП”, позивач у справі ) та ТОВ “Мерсес плюс” 19.07.2007 р. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1101/71/102/07.

Відповідно до умов  цього договору застраховано транспортний засіб TOYOTA   AVENSIS,   державний   номерний   знак НОМЕР_1

Між позивачем та ЗАТ “Європейська страхова компанія” (відповідачем) 26.07.2007 р. було укладено договір перестрахування -    Ковер-Нота № 97/343/07, відповідно до якого позивач передав у перестрахування частину (25.000,00 грн. - 19,80 %) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування №1101/71/102/07 від 19.07.2007 р.

З автомобілем TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ “Мерсес плюс”, 30.05.2008 р. відбулося ДТП, а саме –наїзд на перешкоду.

Позивачем надано до матеріалів справи Повідомлення за вих. № 644/01 від 03.06.2008 р. про страховий випадок із застрахованим автомобілем TOYOTA AVENSIS, державний номерний знак НОМЕР_1. На вказаному повідомленні міститься відмітка про те, що вхідний номер відповідача 424 від 04.06.2008 р. без підпису чи зазначення прізвища посадової особи відповідача, яка прийняла вказане повідомлення.

Позивачем 14.08.2008 р. було надіслано відповідачу комплект документів з визначенням його конкретної частки  страхового  відшкодування по умовам Ковер-Ноти №97/343/07, яка становить 788,04 грн. Відповідач  не  заперечує  проти  отримання вказаного листа від позивача.

Між позивачем та ОСОБА_1. 25.10.2007 р. було укладено договір добровільного страхування наземного   транспорту   №1101958/71/168/07,  відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб SUBARU FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1

Між позивачем та відповідачем  25.10.2007 р. було укладено договір перестрахування - Ковер-Нота №97/556/07, відповідно до якого позивач передав у перестрахування частину (24,75%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування №1101958/71/168/07 від 25.10.2007 р.

З автомобілем SUBARU FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1., 10.11.2007 р. відбулося ДТП, а саме наїзд на перешкоду.

Позивачем надано до матеріалів справи Повідомлення вих. №1099/01 від 13.11.2007 р. про страховий випадок із застрахованим автомобілем SUBARU FORESTER, державний номерний знак НОМЕР_1 На вказаному повідомленні міститься відмітка про те, що вхідний номер відповідача 543 від 13.11.2007 р. без підпису із зазначенням прізвища особи, яка прийняла вказане повідомлення - ОСОБА_2, однак доказів того, що вказана особа є працівником відповідача, позивачем не надано.

Позивачем 31.07.2008 р. було надіслано відповідачу комплект документів з визначенням його конкретної частки  страхового  відшкодування по умовам Ковер-Ноти №97/556/07, яка становить 17.372,64 грн. Відповідач не заперечує проти отримання вказаного листа від позивача.

Між позивачем та ОСОБА_3 12.11.2007 р. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1401/71/034/07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов цього договору застраховано транспортний засіб Jeep Grand Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_2

Між позивачем та відповідачем 12.11.2007 р. було укладено договір перестрахування - Ковер-Нота №97/585/07, відповідно до якого позивач передав у перестрахування частину (30.000,00 грн. - 11,68%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування №1401/71/034/07 від 12.11.2007 р.

З автомобілем Jeep Grand Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, 27.03.2008 р. відбулося ДТП, а саме пошкодження невстановленим транспортним засобом.

Позивачем не надано до матеріалів справи повідомлення про страховий випадок із застрахованим автомобілем Jeep Grand Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_2 Згідно з матеріалами справи та поясненнями позивача, він дійсно і не направляв такого повідомлення.

Позивачем 14.08.2008 р. було надіслано відповідачу комплект документів з визначенням його конкретної частки страхового відшкодування по умовам Ковер-Ноти №97/585/07, яка становить 1.541,91 грн. Відповідач не заперечує проти отримання вказаного листа від позивача.

Між позивачем та ОСОБА_4 03.04.2008 р. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №1101008/71/225/08 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Відповідно до умов цього договору застраховано транспортний засіб CHEVROLET LACETTI, державний номерний знак НОМЕР_2

Між позивачем та відповідачем 04.04.2008 р. було укладено договір перестрахування - Ковер-Нота №97/186/08, відповідно до якого позивач передав у перестрахування частину (33.465,00 грн. - 27,93%) ризику, прийнятого на страхування відповідно до Договору страхування №1101008/71/225/08 від 03.04.2008 р.

З автомобілем CHEVROLET LACETTI, державний номерний знак НОМЕР_2 що належить ОСОБА_4, 15.10.2008 р. відбулося ДТП.

Позивачем надано до матеріалів справи Повідомлення за вих. №1339/01 від 17.10.2008 р. про страховий випадок із застрахованим автомобілем CHEVROLET LACETTI, державний номерний знак НОМЕР_2 На вказаному повідомленні міститься відмітка про те, що вхідний номер відповідача 281 від 17.10.2008 р. без підпису чи зазначення прізвища посадової особи відповідача, яка прийняла вказане повідомлення.

Позивачем 15.12.2008 р. було надіслано відповідачу комплект документів з визначенням його конкретної частки страхового відшкодування по умовам Ковер-Ноти №97/186/0, яка становить 3.841,57 грн. Відповідач не заперечує проти отримання вказаного листа від позивача.

Договорами факультативного перестрахування  встановлено, що предметом  договорів є визначені загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) Сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування. Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним Страховиком на визначених договором факультативного перестрахування, ковер-нотом ризику виконання усіх чи частини своїх обов'язків перед Страхувальником в іншого Страховика.

Згідно з п. 3.1.5 названих Договорів  перестрахувальник зобов'язується повідомити перестраховика про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про його настання.

Відповідно до п. 3.4.2  цих Договорів відповідач має право відмовити позивачу у виплаті своєї частки страхового відшкодування, якщо позивач   не виконав або неналежним чином виконав зобов'язання, передбачені положеннями договору і конкретного договору перестрахування.

Статтею 12 Закону України “Про страхування” передбачено, що перестрахування –це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до статті  193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення умов укладених між сторонами договорів перестрахування позивач - ВАТ СК “ЕЙЕМДЖИ ГРУП” несвоєчасно повідомила відповідача - ЗАТ “Європейська страхова компанія” про настання страхових випадків, що  надає останньому визначене договором право відмовити у виплаті частини страхового відшкодування, а відтак суди правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу  України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки та недостатньої перевірки судами попередніх інстанцій доказів у справі не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

З огляду на наведене, колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки апеляційного господарського  суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ЕЙЕМДЖИ ГРУП" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2009 р. у справі №25/51  залишити без змін.

Головуючий  суддя
Кравчук Г.А.

СуддяМачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.