Справа № 1- 184/10

ВИРОК

ІМ ЯМ  УКРАЇНИ

03.02.2010 р.                                              Ленінський районний суд м. Вінниці

 В складі:  головуючого судді Мішеніної С.В.

                  при секретарі Мазуровій О.В.

                  за участю прокурора Ярошенко О.М.

                  адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню

           ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,                                                                   уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого,працюючого охоронцем «Вінницябуд», проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого

17.10.2001 року Ленінським райсудом м. Вінниці за ст. ст. 141 ч. 2, 142 ч. 2, 206 ч. 2, 222 ч. 3 КК України, із застосуванням ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно п. 8 ст. 3 Закону України «Про амністію» від 05.07.2001 року звільнений від призначеного покарання;

27.09.2002 року Староміським райсудом м. Вінниці за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі;

22.02.2007 р. Ленінським районним судом м. Вінниці за ст.185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі;

13.08.2008 р. постановою Вінницького районного суду умовно-достроково звільнений. Невідбутий строк 9 місяців 24 дні.

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2  КК України,

їВСТАНОВИВ:

       ОСОБА_2, перебуваючи в АДРЕСА_2 12.08.2009 р. близько 09 год. умисно, таємно, повторно вчинив крадіжку майна, належного ОСОБА_3 при слідуючих обставинах.

        Так, 12.08.2009 року близько 09 год. ОСОБА_2, знаходячись в  АДРЕСА_2  помітив на тумбочці в кімнаті мобільний телефон марки «Моторола Е398», належний ОСОБА_3

В той момент у ОСОБА_2 виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, після чого він, скориставшись тим, що ОСОБА_3 спить та не спостерігає за його діями, шляхом вільного доступу, таємно викрав вищевказаний мобільний телефон вартістю 700 грн. із сім-карткою «Діджус» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 5 грн. та картою пам’яті на 1 гігабайт вартістю 100 грн.

        Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 830 грн.

         Підсудний ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину визнав та пояснив, що вчинив злочин при викладених фактичних обставинах, які ним не оспорюються. При цьому наполягав, що повернув мобільний телефон із сім-карткою та карткою пам’яті.

         Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі доказами:

         Потерпіла ОСОБА_3 під час досудового слідства пояснила, що 11.08.2009 р. вона спільно з друзями ОСОБА_4, ОСОБА_5 святкувала день народження у будинку, який з ОСОБА_4 наймала. Близько 20-21 год. до них прийшов ОСОБА_2 поспілкуватися, а в 23-24 год. він  пішов на роботу.

          12.08.2009 р. близько 7-8 год. до неї у кімнату ходив ОСОБА_5 та повідомив, що пізніше зателефонує на її мобільний телефон, щоб поспілкуватися з ОСОБА_4, на що вона погодилась та заснула, поклавши свій мобільний телефон на тумбочці у себе в кімнаті. Близько 10-11 год. її розбудила ОСОБА_4 Коли вона вирішила подивитись мобільний телефон, то виявила його крадіжку У неї було викрадено мобільний телефон «Моторола Е 938» вартістю 700 грн. з сім-картою «Діджус»  вартістю 25 грн., на рахунку якої 5 грн. та з картою пам’яті на 1 гігабайт вартістю 100 грн.(а.с. 11)

         Свідок ОСОБА_4 під час досудового слідства пояснила, що 11.08.2009 р. близько 16-17 год. вона зі своїми знайомими, серед яких був  ОСОБА_2, святкували день народження потерпілої. 12.08.2009 р. близько 9 год. вона прокинулась та пішла у кімнату до ОСОБА_3 взяти у останньої мобільний телефон зателефонувати ОСОБА_5 Зайшовши до ОСОБА_3, вона попросила мобільний телефон, на що остання погодилась, та виявила крадіжку свого мобільного телефону.  (а.с. 18);

          Свідок ОСОБА_5  під час досудового слідства пояснив, що 11.08.2009 р. близько 16-17 год. він зі своїми знайомими святкували день народження ОСОБА_3 Близько 20 год. до них прийшов ОСОБА_2  О 23-24 год. ОСОБА_2 пішов. 12.08.2009 р. близько 6 год. коли він уходив, то  повідомив ОСОБА_3, що пізніше зателефонує на її мобільний телефон, щоб поспілкуватися з ОСОБА_4, на що та погодилась. Близько 8 год. він зателефонував на мобільний телефон  ОСОБА_3, проте остання трубку не брала, а потім мобільний телефон вимкнувся, після чого він зателефонував ОСОБА_2 та попросив останнього прийти до нього додому, розбудити ОСОБА_4, зателефонувати йому та дати свій мобільний телефон ОСОБА_4, на що ОСОБА_2 погодився, проте ОСОБА_2 так і не зателефонував. Ввечері коли він прийшов додому, йому стало відомо, що у ОСОБА_3 викрали мобільний телефон. (а.с. 19).    

         Також вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи:

•   протоколом заяви потерпілої ОСОБА_3 від 01.09.2009 р., в якій зазначено, що 12.08.2009 р. у останньої викрали мобільний телефон марки «Моторола Е 398».  (а.с.2);

•   протоколом добровільної видачі від 07.09.2009 р., згідно якого ОСОБА_2 добровільно видав мобільний телефон марки «Моторола» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, який 12.08.2009 р. викрав  у ОСОБА_3 (а.с. 8);

•   явкою з повинною ОСОБА_2 від 07.09.2009 р., в якій  останній вказав, що він, знаходячись у АДРЕСА_2 дійсно вчинив крадіжку мобільного телефону, належного ОСОБА_3  (а.с. 9);

•   протоколом пред’явлення предмета для впізнання від 10.05.2009 р., згідно якого серед пред’явлених мобільних телефонів ОСОБА_3 остання впізнала телефон марки «Моторола Е 398» чорного кольору з білою вставкою як такий, що був у неї викрадений. (а.с. 14).

       Вислухавши покази підсудного ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України – (крадіжка), тобто        таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

       Суд критично оцінює покази підсудного у судовому засіданні, що ним було повернуто сім-картку та карту пам’яті, поскільки вони спростовуються послідовними чіткими його показами, які він давав під час досудового слідства, будучи неодноразово допитаним, вказуючи, що витягнув сім-картку з мобільного телефону та куди подів сказати не може, що узгоджується з протоколом добровільної видачі, іншими доказами по справі.          

        При обранні та міри покарання ОСОБА_2 суд враховує, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання та по місцю  роботи, те, що неодноразово судимий, думку потерпілої, те, що підсудний є інвалідом ІІІ групи.

         Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд враховує сприяння розкриттю злочину.

         Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд не вбачає.

         З урахуванням особи підсудного, тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

         Суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_3 щодо відшкодування 125 грн. підлягає задоволенню.  

         Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

         Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України та призначити покарання у вигляді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

         Запобіжний захід змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту.

         Речові докази: мобільний телефон марки “ Моторола Е 398“ чорного кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 – залишити ОСОБА_3

          Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня проголошеня, засудженим з дня отримання копії вироку до апеляційного суду Вінницької області.

           Суддя: