Справа № 2-1156/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

    головуючого судді                             Мельниченко С.П.

    при секретарі                                 Білодід Ю.П.

за участю представника позивачки                     ОСОБА_1    

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 05.10.1996 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб у Хамзинському відділі реєстрації актів цивільного стану м. Ташкент республіки Узбекистан за актовим записом № 762.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

З січня 2008 року подружні відносини з відповідачем остаточно припинились через те, що відповідач не брав участі у веденні домашнього господарства, не надавав належної матеріальної допомоги сім’ї, не займався вихованням дитини. На тривалий час зникав не пояснюючи причину своєї відсутності. Постійно проявляв неповагу до позивачки, внаслідок чого відбувались сварки. З січня 2008 року відповідач проживає у цивільному шлюбі з іншою жінкою. Позивачка вважає, що подальше шлюбне життя не можливе, а тому вимушена звернутись з позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити та розірвати шлюб між позивачкою та відповідачем.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином шляхом оголошення в газеті «Вісті Придніпров’я»(а.с. 22).

Ухвалою суду встановлено заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірванню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що 05.10.1996 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано у Хамзинському відділі реєстрації актів цивільного стану м. Ташкент республіки Узбекистан за актовим записом № 762, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 6).  

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 7).

Шлюбні стосунки між сторонами припинені з вересня січня 2008 року і з того часу сторони не проживають разом, не мають спільного бюджету та не ведуть спільне господарство. Головною причиною розпаду їх родини є те, що відповідач не брав участі у веденні домашнього господарства, не надавав належної матеріальної допомоги сім’ї, не займався вихованням дитини. Крім того, на даний час відповідач проживає однією сім’єю з іншою жінкою.

Враховуючи викладене у суду є підстави вважати, що примирення між сторонами та відновлення сім’ї, неможливе, подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому, на підставі ст. 112 СК України шлюб сторін підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст. 5-8, 10, 212 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 05 жовтня 1996 року у Хамзинському відділі реєстрації актів цивільного стану м. Ташкент республіки Узбекистан за актовим записом № 762.

При отримані свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави державне мито в розмірі 17 гривень. ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                     С.П. Мельниченко