Справа № 1393                                    Головуючий в 1 й інстанції - Решетнік М.О.

Категорія - ЗО                                         Доповідач - Котушенко СП.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Тамакулової В.О.

суддів - Лисичої Н.М., Котушенко С.П.

при секретарі - Білоконь Н.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду М.Дніпропетровська від ІНФОРМАЦІЯ_1 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (треті особи - відділ громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Бабушкінського райвідділу ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області) про визнання права користування жилим приміщенням та вселення,-

ВСТАНОВИЛА:

В ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом доОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_7 та вселення, мотивуючи це тим, що в ІНФОРМАЦІЯ_3 році вона продала 43/100 частини будинку АДРЕСА_1, які належали їй на праві власності, оскільки є людиною похилого віку, а дочка - відповідачка ОСОБА_1., обіцяла доглядати її.

Поселившись у трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 в якості члена сім'ї відповідачів, вона прожила там до ІНФОРМАЦІЯ_4року, а потім вимушена була піти жити до другої дочки, однак у ІНФОРМАЦІЯ_5 року повернулась, прописалася та проживала там до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

У ІНФОРМАЦІЯ_6 року відповідачі продали квартиру і купили дві квартири: однокімнатну - сину, а двокімнатну по АДРЕСА_7 - собі. Проте її в квартиру не впускають і не прописують. Посилаючись на те, що вона віддала частину грошей від продажу своєї квартири відповідачам, жила з ними як член сім'ї, ОСОБА_3. просила визнати за нею право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_7 та вселити її в цю квартиру, де живуть дочка з зятем.

Рішенням Бабушкінського районного суду М.Дніпропетровська від ІНФОРМАЦІЯ_1 року позов ОСОБА_3. задоволено, визнано за нею право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_7 та вселено її в указану квартиру.

В апеляційній скарзі відповідачі ставлять питання про скасування рішення суду, посилаючись на не повне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.                    Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів

апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить передбачених ст.ст.309-311 ЦПК України підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, після відчуження 43/100 частин будинку по АДРЕСА_3, що належали їй на праві власності, поселилась та прописалась в квартиру АДРЕСА_2 в якості члена сім'ї відповідачів і набула права користування нею.

У ІНФОРМАЦІЯ_6 року відповідачі продали квартиру і купили дві квартири: однокімнатну - сину і двокімнатну по АДРЕСА_7 - собі, але перешкоджають вселенню та проживанню в ній позивачки.

Оскільки право користування позивачки проданою відповідачами квартири було урегульоване житловим законодавством, згідно з яким ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше ніж з підстав і в порядку, передбачених законом (ч.З ст.9 ЖК України), воно після, придбання відповідачами нової квартири, трансформувалось в право користування позивачки вказаною квартирою.

Розглядаючи виниклий спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимоги закону. Висновки суду досить обгрунтовані і підтверджуються наявністю в матеріалах справи доказів.

2

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не була членом сім'ї відповідачів і тимчасово мешкала в їх квартирі, спростовуються відмовним матеріалом Бабушкінського райвідділу ДМУ УМВС України в Дніпропетровській областіНОМЕР_1 р.

Так в постанові Бабушкінського райвідділу ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від ІНФОРМАЦІЯ_7 року про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено, що ОСОБА_1. не заперечує проти проживання матері з нею.

В своєму поясненні даному начальнику Бабушкінського райвідділу ОСОБА_1. посилалась на те, що після продажі частини будинку мати передала їй 1000 доларів і просила забрати її до себе, що вона й зробила. Пізніше вона отримала від матері ще 840 доларів, після чого вони вирішили продати належну їм квартиру та придбати однокімнатну квартиру для сина та двокімнатну - для себе, оскільки з ними буде проживати мати.

З пояснення ОСОБА_4. даному начальнику Бабушкінського райвідділу видно, що вона, як працівник агентства по нерухомості, приймала участь в укладенні договору купівлі-продажу належної відповідачам квартири, в якій мешкали 4 чоловіки, а саме: ОСОБА_5., ОСОБА_2, ОСОБА_1. та її мати і підбирала варіанти для придбання однокімнатної квартири ОСОБА_5. та двокімнатної для інших членів сім'ї.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення спору і не дають підстав до висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів.

Згідно ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів, належить суду, який оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 301, 307, 308,313,315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду М.Дніпропетровська від ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишити без зміни.

Ухвала набула чинності, але може бути оскаржена до касаційної інстанції на протязі двох місяців.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДЦІ: