Судове рішення #8086361

                                                                                                Справа № 2-   80                                                                                                              2010 р.

                                                                       

                                                                  Р І Ш Е Н  Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    5 березня     2010 року       Томашпільський районний суд  Вінницької   області

в складі головуючого:     Ставнійчука В.С.

при секретарі                 Мазурик О.П...

розглянувши у  відкритому      судовому засіданні в смт. Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1  до Комаргородської сільської   про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

    У лютому 2010 року  ОСОБА_1 пред»явила  позов до Комаргородської сільської ради  про визнання  права власності  на спадкове майно   в порядку  успадкування  за заповітом  , посилаючись на те , що  є племінницею  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яким на  праві   спільної   сумісної   власності  подружжя   належало   домоволодіння   з господарчими  спорудами   , яке рахувалося  на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1року  ОСОБА_2  помер   в с. Комаргород   Томашпільського  району  і після  його  смерті   відкрилася  спадщина  на вказане   домоволодіння, яку  фактично   прийняла  його  дружина   ОСОБА_3, так як  залишилася  проживати  у домоволодінні   , однак в нотаріальному  порядку  спадщину   не оформила .

    ІНФОРМАЦІЯ_2року  ОСОБА_3 померла  в с.Комаргород   Томашпільського району  , яка  перед смертю   11 лютого   1999 року  склала  заповіт   на ім»я  позивачки   нотаріально   посвідчений    секретарем    Комаргородського   сільвиконкому  , яким    заповіла    все своє   майно   позивачці  . На день   смерті   спадкодавця   заповіт   змінено   чи скасовано  не було.

    Відповідно до діючого  на час  відкриття  спадщини  спадкового права , позивачка фактично прийняла спадщину , здійснює догляд  за  будинковолодінням  ,  проводить поточні  ремонти  , однак  через похилий вік  , стан здоров»я в нотаріальну контору  з завою про  прийняття спадщини   не зверталася.

    В даний час   у позивачки   виникла  необхідність   у оформленні    в праві  на спадщину ,однак  нотаріус   відмовляє їй в цьому    в зв»язку з пропуском   строку   для   звернення   в нотаріальну   контору  з заявою  про   прийняття  спадщини , а тому  з цим   позовом   вона   змушена  звернутися   до суду.

    В судовому засіданні   представник позивачки  за  угодою, адвокат   ОСОБА_4, позов    підтримав , зіславшися  на ті ж обставини   , що і  в позовній   заяві.

    Від Комаргородської сільської ради   надійшла  заява  , в якій   остання   просить   розглянути  справу    по суті   у відсутності    її представника    , позов   визнає.

    Заслухавши пояснення   представника позивачки,  дослідивши матеріали справи , суд вважає позов  обгрунтованим   , який підлягає  задоволенню з таких підстав.

    До відносин  спадкування  та права спільної сумісної власності  подружжя необхідно   застосувати  законодавство , чинне на час  відкриття   спадщини  та  виникнення   права   спільної сумісної власності  подружжя   , тобто   норми ЦК України   в редакції   1963 року   та норми   КпШС України в редакції 1969 року.

    Відповідно до ч.1 ст.22 КпШС України майно, нажите  подружжям   за час   шлюбу  , є його  спільною  сумісною  власністю .

    У п.23 постанови  № 11 від  21.12.2007  року  «Про практику  застосування  судами  законодавства   при  розгляді   справ   про   право на шлюб , розірвання   шлюбу , визнання  його   недійсним   та   поділ   спільного майна   подружжя  «, Пленум  Верховного Суду  України   роз»яснив   судам , що спільною   сумісною    власністю  подружжя   можуть   бути   будь-які   види   майна, за винятком   тих , які згідно   із  законодавством   не можуть   їм належати   ( виключені  з цивільного   обороту) , незалежно  від того  , на ім»я  кого   з подружжя   вони були    придбані   чи   внесені    грошовими коштами   , якщо  інше  не встановлено   шлюбним договором   чи законом .

    Судом встановлено , що за час  шлюбу  подружжям   ОСОБА_2 та ОСОБА_3  було нажито  житловий будинок  з господарчими  будівлями  розташований  по АДРЕСА_1 відповідно   до свідоцтва    про  право власності   на нерухоме    майно,  виданим   Комаргородською  сільською радою   18.02.2010 року   зареєстровано   на ОСОБА_2  , тобто   належав   спадкодавцям   на праві  спільної сумісної власності подружжя.

    Зі змісту   позовної  заяви   та довідки  Комаргородського  сільвиконкому  від 25.08.2009 року  №522 убачається   , що   після   смерті   26.04.1998 року     ОСОБА_2 , його   дружина   ОСОБА_3 залишилася   проживати   у будинковолодінні    по АДРЕСА_1 і проживала там   до дня  своєї   смерті  10.12.2000 року. Ці дії ОСОБА_3  свідчать   про те, що після   смерті   чоловіка   вона   фактично   вступила  в управління  і  володіння   спадковим майном   у відповідності до вимог  ст.549 ЦК  1963 року.

     Відповідно   до статей   524, 534 ЦК спадкоємство здійснюється   за   законом   і за  заповітом   .Кожний   громадянин   може  залишити  за заповітом    усе  своє   майно   або частину   його ( не  виключаючи   предметів  звичайної  домашньої обстановки  і вжитку ) одній або кільком особам як тим, що входять так і тим , що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

    Судом встановлено , що своїм заповітом нотаріально  посвідченим 11 лютого 1999 року секретарем Комаргородського сільвиконкому , ОСОБА_3 заповіла своє майно позивачці .Заповіт не змінено  і не скасовано. Спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року  в с.Комаргород Томашпільського району .

    Відповідно до ст. 549 ЦК дії, що свідчать про прийняття  спадщини , зокрема фактичний вступ в управління  чи володіння   спадковим майном  або подача заяви державній нотаріальній конторі про прийняття  спадщини , повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття  останньої.

    Як убачається із довідки Комаргородського сільвиконкому від 16.11.2009 р. № 773 ОСОБА_1 після смерті спадкодавця  протягом шести місяців прийняла спадщину , провела поточні ремонти , сплачувала страхові і податкові платежі .

    Відповідно до ст.550 ЦК , якщо спадкоємець в установлений  ст.549 ЦК строк вступив в управління або володіння спадковим майном  чи його частиною , суд з цих підстав вирішує питання  не про продовження   пропущеного строку , а про визнання  права на спадкове майно .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22 КпШС України 1969 року , ст.ст. 524, 534, 549, 550  ЦК України1963 року , ст.ст. 10,11,  60,   212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за  ОСОБА_1,  право власності в порядку успадкування за заповітом на     житловий будинок    з  господарчими будівлями   , розташований   в АДРЕСА_1  зареєстрований на ОСОБА_2, який належав на праві спільної сумісної власності  подружжя ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Комаргород   Томашпільського  району  Вінницької  області та ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року  в с.Комаргород Томашпільського району  Вінницької області     .

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивачки.

На рішення  суду  протягом 10 днів з дня проголошення може бути  подана заява     про  апеляційне  оскарження , а апеляційна скарга  протягом 20 днів після подання заяви , до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація