Справа 22-6391 Головуючий 1 інстанції Діденко С.О.
Категорія-19 Доповідач Червинська М.Є.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої: Червінської М.Є. Суддів: Алексєєва А.В., Бондаренко Л.І.
При секретарі Мартіросової А.Б.
З участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля на рішення Добропільського міськрайонного суду від 4 травня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Добропілля про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 4 травня 2006 року з відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Добропілля на користь позивача на відшкодування моральної шкоди стягнуто 29000 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не обґрунтовано заподіяння моральної шкоди, не надано суду висновку МСЕК та інших доказів отримання моральних страждань, не враховані положення Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік".
Суд 1 інстанції встановив, що позивач працював начальником дільниці у відокремленому підрозділу „Шахта Алмазна" ДП „Добропіллявугілля", 21 вересня 2003 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок отриманого каліцтва висновком МСЕК від 22.02.2005 року йому було встановлено 50 % втрати працездатності. Суд дійшов до висновку, що внаслідок каліцтва, отриманого на виробництві, позивач зазнав моральних страждань, оскільки каліцтво потягло фізичний біль, лікування, стрес та інші негативні наслідки, суд визначив розмір відшкодування -29000 грн.
В судовому засіданні представник відповідача наполягала на задоволенні апеляційної скарги, позивач та адвокат просили скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, позивача, виступ адвоката, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог п. З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивач отримав каліцтво під час виконання трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку, який стався 21.09.2003 року та 29.11.2005 року висновком МСЕК йому було вперше встановлено 50 % втрати професійної працездатності.
Суд дійшов до обгрунтованого висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог статті 34 вказаного Закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав доказів отримання ним моральних страждань в зв"язку з відсутністю висновку МСЕК апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не грунтуються на зазначених вимогах Закону. Визначена судом сума відшкодування моральної шкоди є справедливою та такою, що відповідає характеру та ступеню моральних страждань, негативних наслідків травмування, стану здоров'я позивача, висновки суду відповідають наданим доказам по справі і вимогам закону. В апеляційній скарзі не наведено будь-яких підстав для зміни розміру стягнутої моральної шкоди, питання щодо зміни розміру в апеляційній скарзі не ставиться.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування вимог Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" також не спростовують висновки суду, оскільки змін до Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо права потерпілих на відшкодування моральної шкоди не внесено.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення страхових виплат сторонами не оскаржене, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись вимогами ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропілля відхилити.
Рішення Добропільського міськрайонного суду від 4 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.