У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.03.07 Справа №20/350/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Формагей О.Л. дов. Б/н від 21.09.06р.
відповідача: Артюх О.І.- керівник, Єрмоленко В.А., довіреність №1395 від 15.06.06р.
від третьої особи-1: не з’явився
від третьої особи-2: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 20/350/06 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котломонтаж», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2006р. у справі № 20/350/06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котломонтаж», м. Запоріжжя
до відповідача Будинкового комітету гуртожитку по вул. Нижньодніпровській, 6А, м. Запоріжжя
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Запорізька міська рада, м. Запоріжжя
Виконавчий комітет Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
про визнання недійсним «Доповнення до Положення про будинковий комітет гуртожитку по вул. Нижньодніпровській, 6А».
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2006р. у справі №20/350/06 (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст.1,12,13ч.1,16, 80 ЦК України, ст. 12 Закону України “Про органи самоорганізації населення” та мотивовано тим, що відповідач є юридичною особою, яка наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю та має право звертатися до суду незалежно від наявності чи відсутності у Положенні про нього повноважень представляти інтереси членів своєї організації. Вказаний позивачем у позові інтерес не пов’язаний з його суб’єктивними правами, тому не підлягає правовому захисту і не може вважатися законним інтересом. Рішення загальних зборів мешканців гуртожитку по вул. Нижньодніпровській,6А від 03.04.2006р.(протокол № 3), яким затверджені зміни до Положення про будинковий комітет, не оскаржено і не скасовано. Позивачем не надано належних доказів у підтвердження своїх доводів.
Не погодившись з прийнятим у справі судовим рішенням ТОВ “Котломонтаж” подало апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати у повному обсязі рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2006р. і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги зазначає, що будинковий комітет, як орган само органі-зації населення, є юридичною особою публічного права, правовий статус, порядок організації та діяльності якої визначається Законом України “Про органи самоорганізації населення”. Доповнення до Положення про будинковий комітет гуртожитку по вул. Нижнедніпровській,6а фактично надали органу самоорганізації повноваження поза межею території дії будинкового комітету, що суперечить ст.ст.4,7 Закону України “Про органи самоорганізації населення” та рішенню Запорізької міської ради № 17 від 01.08.2005р.Господарський суд першої інстанції не врахував змісту вищенаведених норм права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення. Наявність в Положенні про будинковий комітет протиправної норми фактично призвело до порушення охороняємого законом інтересу ТОВ “Котломонтаж” як добросовісного власника на належне йому володіння, користування та розпорядження відповідним гуртожитком. Так., відповідач посилаючись на незаконний пункт Положення, внесеного оспорюваним доповненням до цього Положення, ініціював в господарському суді м. Києва спір про визнання недійсним процесу приватизації відповідного гуртожитку, тим самим, фактично оспоривши право власності нашого товариства на будівлю гуртожитку.
У відзиві на апеляційну скаргу будинковий комітет гуртожитку по вул. Нижньодніпровський,6а зазначив, що рішення господарського суду Запорізької області є законним, а апеляційна скарга безпідставною. При цьому, відповідач наголошує, що підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Однак, жодна із вказаних обставин не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи. Відповідач також вказав, що на етапі отримання дозволу на створення органу самоорганізації населення визначаються лише основні напрямки діяльності органу самоорганізації населення, які знайшли свою конкретизацію у п. 2 Рішення Запорізької міської ради від 01.08.2005 р. № 17. Ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 р. № 280/97-В, яка визначає, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада. Тому наділення будинкового комітету конкретними повноваженнями відбувається шляхом затвердження відповідного Положення будинкового комітету загальними зборами (конференцією) жителів, як первинним суб'єктом місцевого самоврядування. Вказане підтверджується також ст. 10 Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р. № 2625- III, яка передбачає внесення змін до Положення шляхом подання протоколу зборів (конференції) жителів за місцем проживання про затвердження змін до положення, тобто відповідні зміни приймаються за рішенням загальних зборів - територіальної громади, а не рішенням відповідної ради, яка дала дозвіл на створення органу самоорганізації населення. Оспорюване Доповнення до положення про будинковий комітет гуртожитку по вул. Нижньодніпровській, 6 А містить власне повноваження органу самоорганізації населення, яким він наділений загальними зборами (конференцією) жителів за місцем проживання, і яке жодним чином не суперечить Конституції України, Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р., Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 р. та рішенню Запорізької міської ради від 01.08.2005 р. №17. Дотримання процедури наділення Будинкового комітету повноваженнями представляти інтереси жителів будинкового комітету гуртожитку в усіх судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах підтверджується Протоколом №3 загальних зборів мешканців від 03 квітня 2006 р. та журналом реєстрації жителів гуртожитку з реєстром від 03 квітня 2006 р. На час вирішення спору рішення загальних зборів мешканців від 03.04.2006 р. (протокол № 3) не оскаржено та не скасовано. Ст. 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р., на яку посилається позивач містить власні повноваження, які можуть надаватися органу самоорганізації населення. Конструкція вказаної статті не містить посилання на виключність перелічених повноважень, тобто зазначені повноваження є лише орієнтиром при створенні органу самоорганізації населення і не є обмеженими вказаним Законом. Спірним доповненням до Положення про будинковий комітет ніяким чином не порушуються права позивач, оскільки вказаний у позову інтерес не пов’язаний з його суб’єктивним правом.
Треті особи відзиву на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання своїх повноважних представників не направили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. апеляційну скаргу ТОВ «Котломонтаж» прийнято та призначено до розгляду на 16.03.2007р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №778 від 15.03.2007р. справу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Антоніка С.Г. суддів Мойсеєнко Т.В. (доповідач), Кагітіної Л.П., даною колегією прийнято постанову.
За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
07.08.05р. мешканцями гуртожитку прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 1(а.с79), ініціювати створення будинкового комітету гуртожитку по вул.Нижньо-дніпровській,6А та звернутися відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення» з відповідною заявою про створення цього комітету до Запорізької міської ради.
Рішенням №17 від 01.08.2005р. двадцять другої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради (а.с.46) надано дозвіл на створення органу самоорганізації населення – будинкового комітету в межах території його діяльності (гуртожиток по вул.Нижньодніпров-ській,6А). Затверджено основні напрями діяльності будинкового комітету, а саме: створення умов для участі мешканців будинку (гуртожитку) по вулиці Нижньодніпровській,6А у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб мешканців будинку шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участь у реалізації соціально - економічного, культурного розвитку Орджонікідзевського району. Надано будинковому комітету повноваження у межах території його діяльності, визначені Законом України "Про органи самоорганізації населення".
Згідно з зазначеним рішенням та рішенням загальних зборів мешканців гуртожитку, розташованого по вул. Нижньодніпровській,6 А від 29.08.2005р. (протокол №2)(а.с.80), рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №336/1 від 22.09.2005р. будинковий комітет гуртожитку вул. Нижньодніпровській,6А було зареєстровано як юридичну особу (а.с.83).
Рішенням загальних зборів мешканців гуртожитку по вул.Нижньодніпровській,6А від 29.08.2005р. (протокол №2) також затверджено Положення про будинковий комітет гуртожитку за вказаною адресою.
03.04.06р.загальними зборами мешканців гуртожитку (протокол №3) прийнято рішення (а.с.84) доповнити Положення про будинковий комітет розділ 3 "Основні завдання та напрями діяльності будинкового комітету" п.3.2 підпункт 1 наступним видом повноважень: - представляти інтереси жителів будинкового комітету гуртожитку в усіх судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах; затверджено доповнення до Положення про будинковий комітет та доручено голові і секретарю будинкового комітету надати до Запорізької міської ради документи для проведення реєстрації доповнень до Положення.
25.05.2006р.рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №192/5(а.с.85) зареєстровано доповнення до Положення про будинковий комітет гуртожитку по вул.Ниж-ньодніпровській,6А, за юридичною адресою: 69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпров-ській,6А.
Позивач, якому відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10426833, виданого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, належить право власності на гуртожиток інв. №05817 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд.6а, звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними Доповнення до Положення про будинковий комітет гуртожитку по вул.Нижньодніпровській,6А посилаючись на те, що це доповнення до Положення суперечить чинному законодавству та порушує його права, оскільки будинковий комітет звернувся до суду про визнання приватизації позивачем гуртожитку недійсною.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового або немайнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав визначені ст.20 ЦК України, серед них зокрема , визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Статтею 20 ЦК України також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що Доповнення до Положення про будинковий комітет є установчим документом (актом).
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Підставами для визнання недійсними установчих документів (повністю або частково)
можуть бути, зокрема, вчинені при оформлені цих документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили, невідповідність фактичним обставинам вміщених в установчих документах відомостей. Позивач не довів, як того вимагає ст.33 ГПК України, наявність вищенаведених підстав.
Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначаються Законом України "Про органи самоорганізації населення". Статтею 12 цього Закону встановлено, що збори (конференція) жителів на підставі рішення сільської, селищної, міської, районної у місті ( у разі її створення) ради про створення органів самоорганізації населення відповідно до Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, актів та рішень відповідних органів місцевого самоврядування затверджують Положення про орган самоорганізації населення. В Положенні зазначаються: 1) назва та юридична адреса органу самоорганізації населення; 2) основні завдання та напрями діяльності органу самоорганізації населення; 3) права і обов'язки членів органу самоорганізації населення; 4) територія, у межах якої діє орган самоорганізації населення; 5) строк повноважень органу самоорганізації населення та порядок їх дострокового припинення; 6) порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності; 7) порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення; 8) інші питання, пов'язані з діяльністю органу самоорганізації населення. Згідно зі ст. 13 цього Закону у разі внесення змін до Положення до реєструючого органу подаються: заява, підписана керівником органу самоорганізації населення; протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про затвердження змін до Положення, текст змін. Доповнення до «Положення про будинковий комітет гуртожитку по вул.Нижньодніпровській,6А», які позивач просить визнати недійсними, затверджені відповідно до вимог закону рішенням загальних зборів мешканців від 03.04.2006р. (протокол №3). Згідно ст.20 Закону України "Про органи самоорганізації населення" рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, зупиняються відповідною радою з одночасним зверненням до суду про скасування такого рішення. Згідно зі ст. 28 цього Закону рішення, дії та бездіяльність органів самоорганізації населення та їх членів можуть бути оскаржені до відповідної ради або до суду.
Доповнення до Положення про будинковий комітет, як зазначалося вище, затверджено рішенням загальних зборів мешканців гуртожитку, яке оформлене протоколом №3 від 03.04.06р.(а.с.84).На час вирішення даного спору рішення загальних зборів мешканців від 03.04.2006р. не оскаржено в установленому законом порядку, не скасовано. Не оскаржено і рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №192/5 від 25.05.06р. про реєстрацію доповнень до Положення про будинковий комітет.
Сам по собі текст доповнення до Положення про будинковий комітет не є розпорядчим актом органу місцевого самоврядування у розумінні ч.2ст.81 ЦК України чи рішенням органу місцевого самоврядування або органу самоорганізації населення, не є і установчим документом в розумінні ст.88 ЦК України. Ні ЦК України, ні Законом України "Про органи самоорганізації населення" не передбачено оскарження доповнень до Положення про орган самоорганізації населення. В даному випадку, установчим документом відповідно до вимог ст.88 ЦК України є Положення про будинковий комітет, однак позивач не оскаржує у даній справі це Положення ні частково, ні в повному обсязі. Тому спосіб захисту зазначений позивачем у позові не відповідає способам захисту встановленим законом. Згідно ст.20 ЦК України та ст.28 Закону України "Про органи самоорганізації населення" оскарженню підлягають рішення органів самоврядування та органів самоорганізації населення.
Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ст. 2 та ч.2 ст.7 Закону України «Про органи самоорганізації населення» будинковий комітет, як орган самоорганізації населення є представницьким органом, що створюється мешканцями.
Саме представлення інтересів певної територіальної громади визначає мету створення та діяльності будь-якого органу самоорганізації населення, зокрема, і будинкового комітету.
Закон України «Про органи самоорганізації населення» не містить жодних обмежень щодо тих органів, в яких орган самоорганізації населення має право представляти інтереси певної частини територіальної громади, тобто мешканців гуртожитку, що розташований по вул.Нижньодніпровській,6а.
Ст. 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення»,на яку посилається позивач містить власні повноваження, які можуть надаватися органу самоорганізації населення. Перелік повноважень, зазначених у даній нормі закону, не є вичерпним та не містить будь-яких обмежень чи заборон щодо представлення органом самоорганізації населення інтересів конкретно визначеної частини територіальної громади.
До того ж, безпосередньо рішення про звернення до судових органів за захистом порушених прав жителів будинку по вул. Нижньодніпровській, 6 А та надання повноважень представляти інтереси жителів гуртожитку саме будинковому комітету(відповідачу у справі) було прийнято на загальних зборах жителів будинку, яке оформлене протоколом №4. Чинне законодавство не забороняє громадянам доручати представництво своїх інтересів іншим особам і, зокрема, таким організаціям, як відповідач.
Враховуючи викладене, доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, а також наступним.
Посилання позивача на те, що надання відповідачу повноважень представництва інтересів мешканців гуртожитку у судових інстанціях порушує принцип територіальності цього органу самоорганізації населення є безпідставним, оскільки принцип територіальності в даному випадку полягає у тому, що цим органом здійснюється представництво не всієї територіальної громади, а тільки певної її частини, зокрема мешканців гуртожитку. І це не означає, як буквально розуміє позивач, що представницька діяльність відповідача здійснюється тільки на території гуртожитку.
Стосовно тверджень позивача, що повноваження відповідача, які вказані у доповненнях до Положення про будинковий комітет, порушують права позивача, як власника гуртожитку, колегія судів зазначає, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Таким чином, вказаний ТОВ "Котломонтаж" у позовній заяві та уточнені до неї інтерес не пов'язаний з його суб'єктивними правами, тому не підлягає правовому захисту і не може вважатися законним інтересом. Зазначені у спірному доповненні до Положення повноваження ніяким чином не позбавляють позивача права власності та не перешкоджають здійсненню цього права. Закріплені ж у Конституції та у чинному законодавстві право особи на судовий захист цивільних прав та реалізація цього права шляхом пред’явлення позову не є само по собі порушенням будь-яких прав інших осіб.
Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати, згідно зі ст.49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Котломонтаж», м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2006р. у справі №20/350/06 без змін