АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання заповіту та договору дарування недійсними,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 22 січня 2010 року, -
встановила:
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання заповіту та договору дарування недійсними.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 липня 2008 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 12 травня 2008 року залишено без змін.
11.12.2009 року відповідач у справі ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про стягнення з позивачів на її користь понесених нею судових витрат по оплаті експертизи в сумі 153, 75 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5500 грн.
Додатковим рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 22 січня 2010 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи від 4 липня 2006 року в сумі 153 грн. 75 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить додаткове рішення від 22 січня 2010 року скасувати та ухвалити нове, яким її заяву задовольнити повністю. Посилається на неповне з’ясування судом обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення та неправильне застосування норм процесуального права.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу повністю підтримала та просила суд її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ній.
Позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала та заперечила проти її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.
Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а додаткове рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частково задовольняючи заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених нею судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що додаткове рішення не може бути ухвалене на підставі додаткового поданих доказів про розмір та склад судових витрат, оскільки надані відповідачем ОСОБА_2 квитанції про сплату гонорару адвокату ОСОБА_6 від 17 квітня 2006 року, 11 вересня 2007 року та 29 жовтня 2007 року, яка хоч і брала участь в справі в якості представника ОСОБА_2, однак подані після ухвалення судового рішення у справі та відповідно не були предметом судового розгляду. Квитанція від 23 лютого 2009 року про сплату нею 1500 гривень на підставі договору про надання юридичних послуг також не може бути взята судом до уваги, оскільки дані послуги сплачені після набрання рішенням від 12 травня 2008 року законної сили.
Відповідно до ухвали суду від 17 травня 2006 року в справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу та витрати на проведення експертизи було покладено на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Відповідно до розрахунку № 5318 від 4 липня 2006 року (а.с. 47) та наданої відповідачем копією квитанції відповідачем ОСОБА_2 було частково оплачено проведення експертизи в сумі 153 гривні 75 копійок, в зв'язку з чим суд дані кошти згідно ст. 88 ЦПК України стягнув на користь відповідача.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що додаткове рішення суду є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення суду не вбачається.
В ідповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, в тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Питання про розподіл судових витрат вирішується судом одночасно із ухваленням рішення суду. В мотивувальній частині рішення суд повинен визначити склад цих витрат та як вони розподіляються між сторонами. В резолютивній частині рішення зазначається хто і на чию користь сплачує ці судові витрати. Додаткове рішення може бути ухвалене і тоді, коли суд вирішив питання про розподіл судових витрат лише частково.
Додаткове рішення не може бути ухвалене на підставі додаткового поданих доказів про розмір та склад судових витрат. Не допускається подання документів, що підтверджують, розмір витрат на правову допомогу, і їх включення до складу судових витрат після ухвалення рішення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Додаткове рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 22 січня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун