Справа № 2- 275/2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

 15 лютого 2010 року                                     м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Клапоущака С.Ю.,

при секретарі   Рожик О.М.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Кам»яногірської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно,-

у с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що вона   є власником нерухомого майна, яке знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: житлового будинку літера А, площею 67,1 кв.м.; літньої кухні літера Б, площею 21,9 кв.м.; погребу з шиєю літера В, площею 17,9 кв.м та 2,6 кв.м. Дане право власності їй належить на підставі ч. 3 ст. 1268 Цивільного Кодексу України, яка регламентує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 і на цей час вона проживала разом з ним. Інших спадкоємців, які виявили бажання та вступили в спадщину немає. Також, згідно державних актів на право власності на земельну ділянку від 16 вересня 2009 року за №010905800019 вона є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, за № 010905800020 – власником земельної ділянки площею 0,3518 га. Державні акти видані на підставі рішення Кам»яногірської сільської ради від 14.09.2009 року 33 сесії 5 скликання. У 2008 році позивачка звернулася до своєї онуки, ОСОБА_2 з проханням на будівництво та переобладнання будинку, на що вона дала згоду профінансувати дане будівництво. На протязі 2008 року вони здійснили будівництво та переобладнання будинку, а саме: веранду літ. а1, загальною площею 9,9 кв.м., ганок, загальною площею 3,0 кв.м., літню кухню літ. Б1, загальною площею 17,5 кв.м., сарай-гараж літ. Д, загальною площею 114,8 кв.м, сарай літ. Д1, загальною площею 7,9 кв.м., убиральню літера Е; огорожу літерою N1. Закінчивши будівництво, позивачка розпочала оформлення документів на будівлі та дізналася, що їй потрібно було спочатку отримати усі дозволи, а тільки тоді розпочинати будівництво. Крім цього, нею не було отримано в органах нотаріату свідоцтво про прийняття спадщини. Все це призвело до ситуації неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину та оформлення нерухомого майна, через самовільне будівництво та переобладнання спадкового майна. Позивачка  просила визнати за  нею  право власності на новостворене та переобладнане  майно, а саме: житлового будинку літерою А, площею 67,1 кв.м.; веранди літ. а1,  площею 9,9 кв.м; ганок, загальною площею 3,0 кв.м.; літньої кухні літерою Б, площею 21,9 кв.м.; погребу з шиєю літерою В, площею 17,9 кв.м та 2,6 кв.м.; літньої кухні літ. Б1, загальною площею 17,5 кв.м.; сарай-гараж літ. Д, загальною площею 114,8 кв.м; сарай літ.Д1, загальною площею 7,9 кв.м.; убиральні літерою Е; огорожі літерою N1.

В попередньому судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги, уточнивши їх та просив визнати за позивачкою - ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літера А, загальною площею 59,2 кв.м., житловою площею 34,4 кв.м з верандою літера а1  з ганком; літню кухню літера Б; погріб з шиєю літера В; літню кухню літера Б1 , сарай-гараж літера Д, сарай літера Д1,,  убиральню літера Е; огорожу літера N1. Пояснив, що житловий будинок із господарськими спорудами відповідає своєму призначенню та відхилень і порушень державних будівельних норм не має.

    Відповідачка позов визнала повністю, не заперечувала щодо винесення рішення в попередньому  судовому засіданні про задоволення позову.

Представник відповідача – голова Кам»яногірської сільської ради Жмеринського району Гринік В.В., згідно поданої заяви, позов визнав повністю і не  заперечував  щодо винесення рішення в попередньому  судовому засіданні про задоволення позову у його відсутності, про що надав до суду відповідну заяву.

    Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Сторони не заперечували проти розгляду даної цивільної справи в попередньому судовому засіданні та ухваленні рішення про задоволення позову.

Згідно ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.  

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки він ґрунтується на законі, доведений матеріалами справи, визнаний відповідачем, це визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, що не суперечать закону.

Непорушність права власності гарантується ст. 321 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

   Згідно ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене  нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За ч. 3- 5 ст. 376 ЦК право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути  за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачка надала суду копію   свідоцтва про шлюб від 5 серпня 1990 року (а.с.10) копію свідоцтва про смерть (а.с.11), копію свідоцтва на право власності від 24 серпня 1990 року (а.с.12), копія довідки з місця проживання від 10.09.09 року (а.с.13), копію державного акту на земельну ділянку №010905800019 (а.с.14), копію державного акту на земельну ділянку №010905800020 (а.с.15); копію витягу з рішення від 21.01.2005 року (а.с.16), копію протоколу від 2 грудня 2009 року (а.с.17), копію технічного паспорту від 24.08.1990 року (а.с.18-21), копію технічного паспорту від 27.11.2009 року (а.с.22- 26); копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 2.12.2009 року (а.с.27); копію висновку відділу містобудування та архітектури (а.с.28), копія висновку органу державного пожежного нагляду(а.с.29).

Дані обставини визнані представником відповідача, тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що даний позов визнаний представником відповідача, приймаючи до уваги що визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає, що права позивача як власника підлягають захисту в судовому порядку та вважає за необхідне задовольнити даний позов.

    Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 61, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 316, 317, ст. 325, 328, ч. 2 ст. 331, ч. 1, 3 ст. 375, ч. 3-5 ст. 376, ст.. 1268 ЦК України, ст. 24 ЗУ «Про планування і забудову територій», суд ,-

                                                            в и р і ш и в :    

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок літера А, загальною площею 59,2 кв.м., житловою площею 34,4 кв.м з верандою літера а1  з ганком; літню кухню літера Б; погріб з шиєю літера В; літню кухню літера Б1 , сарай-гараж літера Д, сарай літера Д1 ; убиральню літера Е; огорожу літера N1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду  Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Жмеринський міськрайонний суд, після чого рішення набирає законної сили в разі неподання такої заяви.

Апеляційна скарга на рішення подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів без подачі такої заяви. У разі належного подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я :                                                                 підпис

З  оригіналом  вірно :

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду                                 С.Ю. Клапоущак

Секретар: