РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     24 лютого 2010  року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                                 Головуючого, судді Руснак А.П.

                                                       Суддів Адаменко О.Г.

Підлісної І.А.

                                           При секретарі Приходько Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом  Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_5, треті особи – управління праці та соціального захисту населення і відділ освіти Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим,  про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, за апеляційною скаргою ОСОБА_5  на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 9 листопада 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

     22 липня 2009 року орендне підприємство (далі ОП) «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи – управління праці та соціального захисту населення і відділ освіти  Красногвардійської районної державної адміністрації в АР Крим, про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.

     Позовні вимоги мотивовані тим, що  ОП «Кримтеплокомуненерго» є централізованим постачальником теплової енергії у м. Джанкой і надає позивачу послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1. Проте, ОСОБА_5 ці послуги оплачує в неповному обсязі, у зв’язку з чим станом на 1 липня 2009 року утворилась заборгованість в сумі 2652 грн. 68 коп.

     Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим  від 9 листопада 2009 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії  заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі  2652 грн. 68 коп.

     Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_5 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить  рішення суду  скасувати і ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

     Зокрема, відповідач зазначає, що суд не дав ніякої оцінки тим  обставинам, що вона працює вчителем у сільській місцевості і відповідно до  ст. 57 Закону України «Про освіту» має право на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням в межах встановлених норм. Згідно з існуючим порядком надання цієї  пільги здійснюється шляхом звільнення її від оплати за надані послуги в межах встановлених норм. Оплату пільги здійснює  управління праці та соціального захисту населення, де вона перебуває з 2004 року на обліку  як особа, що користується  пільгами. Відомості щодо наявності у неї пільги до управління праці та соціального захисту населення надає відділ освіти. Саме з урахуванням наявної у неї пільги вона здійснювала оплату за послуги з теплопостачання. Якщо управління праці та соціального захисту населення не розрахувалось з ОП «Кримтеплокомуненерго», то це не її провина.

     Крім того, суд не застосував до спірних правовідносин позовну давність і не врахував, що вона завжди здійснювала оплату  за теплопостачання з урахуванням наявної у неї пільги на безкоштовне опалення площі у розмірі 31,5 кв.м.

     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

     Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги  цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

     Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

     Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії, суд першої інстанції виходив з того що ОСОБА_5 користується послугами ОП «Кримтеплокомуненерго», але  оплачує їх частково,  у зв’язку з чим станом на 1 липня 2009 року утворилася заборгованість в сумі 2652 грн. 68 коп., яку  відповідач має сплатити в повному обсязі.

     З такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів, оскільки  вони не  підтверджуються доказами і не відповідають  вимогам закону.

     Апеляційним розглядом встановлено, що ОП «Кримтеплокомуненерго» є централізованим постачальником теплової енергії у м. Джанкой і  надає  ОСОБА_5 послуги з теплопостачання до квартири № 40  будинку 2 в Новому кварталі с. Петрівка, Джанкойського району з  2004 року і приймає оплату за ці послуги.

     ОСОБА_5 проживає у вказаній квартирі з членами сім’ї і користується послугами з її централізованого опалення, які їй з  2004 року надає ОП «Кримтеплокомуненерго».

     З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період з вересня 2004 року по червень 2009 року включно на особовому рахунку ОСОБА_5  утворилась заборгованість за централізоване опалення в сумі 2652 грн. 68 коп., в тому числі в сумі 1532 грн. 63 коп. лише за вересень 2004 року.

     Статтею 68 Житлового кодексу України передбачено, що наймач зобов’язаний вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

     Відповідно до вимог статті 67 Житлового кодексу України  плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

     Обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, також передбачений пунктом 5 частини 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

     Згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має  виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.    

     Абзацем 1 частини  4 ст. 57 Закону України «Про освіту» (в редакції Закону України від 23 березня 1996 року N 100/96-ВР) встановлено, що   педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

     З довідки від 07.10.2009 року, виданої директором  Петровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, вбачається, що ОСОБА_5 працює вчителем цієї школи  з 21 серпня 1991 року (а.с.22).

     З довідки від 25.10.2004 року, виданої відділом освіти Красногвардійської райдержадміністрації АР Крим, вбачається, що ОСОБА_5 має право на пільги, встановлені  частиною 4 ст. 57 Закону України «Про освіту».

     Відповідно до вимог частини 3 ст. 10 і частини 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

     З копії особового рахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_5 за послуги з теплопостачання за вересень 2004 року становить 1532 грн. 63 коп. (а.с.8), а з жовтня 2004 року по червень 2009 року  включно - 1120 грн. 05 коп.

     Проте,  всупереч вимогам частини 3 ст. 10 і частини 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, позивач не надав ніяких доказів на підтвердження періоду, за який склалася ця заборгованість, і тарифів, згідно з якими вона нарахована.

     З пояснень представника позивача вбачається, що вказана заборгованість існувала на рахунку абонента ОСОБА_5 при прийнятті у 2004 році будинку на обслуговування від підприємства «Тепловик». Перевірити її дійсність, період утворення, правильність нарахування, а також наявність у ОСОБА_5  на той час діючої пільги щодо оплати послуг з централізованого опалення, неможливо   у зв’язку з відсутністю будь-яких первісних документів.

     У зв’язку з цим колегія вважає, що в цій частині позову має бути відмовлено у зв’язку з недоведеністю позовних вимог.

     За період з жовтня 2004 року по червень 2009 року ОСОБА_5 щомісяця нараховувалась оплата за надані ОП «Кримтеплокомуненерго» послуги відповідно до їх якості згідно з діючими  тарифами, що підтверджується  копією особового рахунку (а.с.7,8).

     Пунктом 12 частини 1 ст. 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» дію абзацу 1 частини 4 ст. 57 Закону України «Про освіту» на 2004 рік було зупинено.

     Законом України від 17.06.2004 р. N 1801-IV до пункту 12 частини 1 ст. 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» було внесено зміни, згідно з якими відновлено дію абзацу 1 частини 4 статті 57 Закону України «Про освіту».

     Частиною 3 ст. 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» із змінами, внесеними Законом України  від 17.06.2004 р. N 1801-IV,  встановлено,  що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), безоплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) та автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються у разі, якщо грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.

     Відповідно до частини 4 цієї ж статті  розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.

     Згідно з частиною 5 ст. 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» із змінами, внесеними Законом України  від 17.06.2004 р. N 1801-IV, пільги в частині безоплатного користування квартирою з опаленням та освітленням відповідно до абзацу 1  частини 4  ст. 57 Закону України «Про освіту» надаються за рахунок субвенції з державного бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот.

     Положення частин 3 і 4 ст. 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»  визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004.

     Статтею 42 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлено, що пільги, компенсації і гарантії, на які згідно з законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо, зокрема, знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія), надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

     Такі самі умови надання пільг окремим категоріям працівників бюджетних установ було передбачено й ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і ст. 36 Закону України «Про Державний бюджет України  на 2007 рік».

     Рішенням Конституційного Суду  України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення ст. 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

     Пунктом 49 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» абзац 1 частини 4 ст. 57 Закону України «Про освіту» доповнено  реченням такого змісту: «Пільги на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацем першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

     Проте, ці положення були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22 травня 2008 року.

     Відповідно до частини 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

     Згідно з довідкою управління освіти Красногвардійської районної державної адміністрації АР Крим доходи ОСОБА_5 у 2005 - 2009 роках  перевищували податкову соціальну пільгу (а.с.28).

     Отже, ОСОБА_5 мала право на користування пільгою щодо безкоштовного опалення житла у грудні 2004 року, а також в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно і  з 22 травня 2008 року по 30 червня  2009 року включно.  

     Постановою Кабінету Міністрів  України № 879 від 1 серпня 1996 року «Про встановлення норм користування житлово-комунальними    послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» встановлено, що  нормою безоплатного користування тепловою енергією для опалення житла є   21  кв.  метр опалюваної площі на одну особу і додатково 10,5 кв. метрів на сім'ю.

Порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 31 березня 2003 року із наступними змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України   N  148  від 11.02.2004,    N  427 від 08.06.2005,  N 1430  від 18.10.2006,   N  407  від 07.03.2007,   N  148  від 05.03.2008.

     Згідно з пунктом 2 цього Порядку, в редакції Постанови № 148 від 11.02.2004 року,  пільги, компенсації і гарантії, на які мають право пільговики (далі - пільги), надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд. Відшкодування зазначених витрат провадиться щомісяця або раз на квартал за рішенням керівника установи.

     Згідно з пунктом 2 і пунктом 3  цього Порядку в редакції Постанови № 1430 від 18.10.2006 року, пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам  культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування   житлом  з  опаленням  та  освітленням.

     Видатки  на  відшкодування  витрат  за  надані  педагогічним  працівникам  послуги  провадяться  відповідно  до Порядку фінансування видатків місцевих  бюджетів  на  здійснення  заходів  з виконання державних програм  соціального  захисту  населення  за  рахунок  субвенцій з державного  бюджету,  затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України  від  4  березня  2002  р. N 256

     Пунктом 10 цього Порядку  встановлено, що  установи проводять роботу з надання пільг, компенсацій і гарантій та організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків, надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг, зокрема:  ті, в яких працюють педагогічні, медичні та фармацевтичні працівники і працівники культури, щомісяця до 5 числа наступного періоду: розраховують відповідно до пункту 9 цього Порядку розмір пільг, що надаються працівникам; розподіляють з відома працівників обчислені суми знижки з оплати спожитих послуг між підприємствами і організаціями, що надають послуги; подають в установленому порядку органам праці та соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги, відомості про працівників та розмір грошового еквівалента пільг.

     Виходячи з цього,  у грудні 2004 року ОСОБА_5 мала право на відшкодування передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування централізованим опаленням, а в період з 9 липня по грудень 2007 року включно і  з 22 травня 2008 року по червень  2009 року включно  – на зменшення цієї плати.

     Умови реалізації права  педагогічних працівників на безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням визначено Порядком забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту «і» частини 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини 4 ст. 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу 1 частини 4  ст. 57 Закону України «Про освіту», затвердженого спільним наказом Міністерств праці та соціальної політики, освіти і науки, охорони здоров'я, культури і туризму України від 13 вересня 2006 року, з наступними змінами й доповненнями.

     Відповідно до пункту 3 цього Порядку, надання гарантій забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Обсяги коштів на забезпечення гарантій щорічно визначаються законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

     Бюджетні установи (заклади) ведуть персоніфікований облік працівників, які мають право на відповідні гарантії, та щомісячно надають інформацію про них головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення відповідно до постійного місця проживання працівників зазначених установ (закладів) за формою згідно з додатком.

     У разі ненадходження такої інформації розпорядники коштів не провадять розрахунки з підприємствами та організаціями, що надали послуги.

     Органи праці та соціального захисту населення як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, спрямованих на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відшкодовують підприємствам та організаціям - постачальникам послуг витрати за надані гарантії відповідним категоріям працівників установ (закладів) державної і комунальної форми власності та пенсіонерам.

      З наданих позивачем розрахунків вбачається, що за період з жовтня 2004 року по червень 2009 року включно ОСОБА_5 нарахована оплата за теплопостачання в  сумі 4171 грн. 95 коп.

     З урахуванням пільги, на яку ОСОБА_5  мала право в період з 9   липня по грудень 2007 року і  з 22 травня 2008 року по червень  2009 року, вона за цей період мала сплатити лише   2737 грн. 23 коп.

     Оплата в сумі 1434 грн. 72 коп. мала бути відшкодована ОП «Кримтеплокомуненерго» управлінням праці та соціального захисту населення  за рахунок бюджетних коштів при умові виконання відділом освіти вимог пункту 3 вказаного  Порядку.

     Проте, ОСОБА_5 за період з жовтня 2004 року по червень 2009 року включно було  сплачено 3051 грн. 90 коп.

     Тобто, заборгованості перед ОП «Кримтеплокомуненерго» за вказаний період ОСОБА_5  не має.

     За таких обставин позовні вимоги ОП «Кримтеплокомуненерго» про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за надані послуги за період з жовтня 2004 по червень 2009 року включно в сумі 1120 грн. 05 коп. є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

     Не проведення розрахунку з позивачем управлінням праці та соціального захисту населення  не дає підстав для стягнення цієї суми з ОСОБА_5, оскільки це б суперечило вимогам ст. 57 Закону України «Про освіту» і «Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ,  військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу».

     Пункт 1 «Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ,  військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу», згідно з яким пільги,  на які мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом  та плати за комунальні послуги надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу, в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року і після 22 травня 2008 року суперечив вимогам абзацу 1 частини 4 ст. 57 Закону України «Про освіту», отже не підлягав застосуванню.

     У зв’язку з цим доводи управління праці та соціального захисту населення  про відсутність підстав для надання пільги ОСОБА_5 у зв’язку з тим, що її доходи перевищували розмір  податкової соціальної пільги, є необґрунтованими.

     За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду, відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини 1 ст.  309 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

     Відповідно до вимог  ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з ОП «Кримтеплокомуненерго» на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 55 грн. 50 коп.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307,   пунктами 2, 4 частини 1 ст. 309, ст. ст.  313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів  

ВИРІШИЛА:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_5  задовольнити.

     Рішення   Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим  від 9 листопада 2009 року скасувати.

     Ухвалити у справі нове рішення.

     У задоволенні позову орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_5 відмовити.

     Стягнути з орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» на користь ОСОБА_5 на відшкодування судових витрат 55 грн. 50 коп.

     Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту його  проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

     Судді:   Руснак А.П.                            Адаменко О.Г.                         Підлісна І.А.