Судове рішення #8079317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.10                                                                                 Справа №  27/402/09

   

  За позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області

  до Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької область  

про визнання недійсним рішення № 2/13 від 22.10.09 р. в частині скасування рішення № 1/7 від 27.05.08 р.


            Суддя   Дроздова С.С.

Представники сторін :

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 2245 від 16.10.2009 р.

Від відповідача:  Зюзіна С.А., дов. № 20/1-09 від 20.01.2010 р.

Відповідно до ч. 2  ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 20.01.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області звернулась до господарського суду з позовною заявою до Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької область про визнання недійсним рішення № 2/13 від 22.10.09 р. в частині скасування рішення Мелітопольської міської ради № 1/7 від 27.05.08 р. щодо передачі ПП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 92,62 кв.м. в оренду по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації магазину продовольчих товарів строком на 5 років.

Ухвалою господарського суду від 24.11.2009 р. порушено провадження у справі                      № 27/402/09 та призначено судове засідання на 22.12.2009 р.

У судовому засіданні, відкритому 22.12.09 р. оголошувалася перерва, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 20.01.2010 р.

          20.01.2010 р. судовий розгляд справи № 27/402/09 продовжено.

20.01.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, просить суд визнати недійсним рішення № 2/13 від 22.10.09 р. в частині скасування рішення Мелітопольської міської ради № 1/7 від 27.05.08 р. щодо передачі ПП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 92,62 кв.м. в оренду по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації магазину продовольчих товарів строком на 5 років.

Відповідач проти позову заперечив, про що свідчить письмовий відзив, наданий у судовому засіданні, відкритому 20.01.2010 р. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Як свідчить -  свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, має право на  здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що рішенням Мелітопольської міської ради № 6/7 від 27.04.2007 року погоджено місце розташування та надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки строком на 5 років по пров. Садовому 1 у м. Мелітополі площею 0,01га для розміщення та експлуатації магазину продовольчих товарів.

Рішенням Мелітопольської міської ради Запорізької області 27.05.2008 № 1/7 "Про передачу земельних ділянок в оренду" вирішено передати приватному підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 92,62 кв.м для будівництва, розміщення та експлуатації магазину продовольчих товарів строком на 5 років.

03.07.2008 р. на підставі даного рішення між Мелітопольською міською радою Запорізької області та ПП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08.12.2008 № 040826200290.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Нормами ст. 31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Мелітопольською міжрайонною прокуратурою за результатами роботи тимчасової контрольної комісії, створеної рішенням Мелітопольської міської ради від 28.08.2009 № 2/29 для розгляду конфліктної ситуації, яка склалася між мешканцями багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 та підприємцем ОСОБА_1, прокуратурою встановлено, що земельна ділянка, відповідно до рішення № 1/7 сесії Мелітопольської міської ради від 27.05.08 р. передана ОСОБА_1 в оренду площею 92,62 кв.м. знаходиться в межах при будинкових територій житлових будинків по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про прокуратуру»протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

За результатами розгляду протесту Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області від 30.09.2009 р. № 4492 вих-09 Мелітопольською міською радою було прийняте рішення № 2/13 від 22.10.09 р. про скасування п. 1.3 рішення Мелітопольської міської ради від 27.05.08 р. № 1/7 про передачу земельних ділянок в оренду підприємцю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, площею 92,62 кв.м. для будівництва, розміщення та експлуатації магазину продовольчих товарів строком на 5 років.

03.11.2009 р. Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради ОСОБА_1 надіслано вимогу про звільнення в 10-денний термін земельну ділянку площею 92,62 кв.м. та передати її в належний стан до міських земель за актом приймання-передачі.

У зв’язку з порушенням вимог ст. 42 Земельного кодексу України, Мелітопольською міжрайонною прокуратурою було внесено протест від 30.09.2009 р. № 4492 вих-09 на п. 1.3 рішення Мелітопольської міської ради від 27.05.2008 № 1/7 "Про передачу земельних ділянок в оренду", відповідно до якого земельна ділянка, за вказаною вище адресою була передана в оренду підприємцю ОСОБА_1

Статтею 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них прибудинкові території комунальної власності, надаються у постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління ними будинками.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Відповідно до Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затверджених спільним наказом Держкомземму Украйні, Держкоммістобуду України, Держкомжитлокомгоспу України, Фонду державного майна України № 31/30/53/396 від 05.04.1996 року, під прибудинковою територією розуміється встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної не садибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ними господарських та технічних будівель і споруд. Прибудинкова територія встановлюється для будинку (будинків) і не може виділятися для частини будинку (блоку, поверху, секцій квартир тощо).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо набуття прав на земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками, розроблених відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.06 р. № 648-р «Про внесення змін до комплексу першочергових заходів щодо реформування житлово-комунального господарства», виділення частки земельної ділянки власникам нежилих приміщень в натурі (на місцевості) не допускається.

Мелітопольською міжрайонною прокуратурою встановлено, що земельні ділянки, на яких розміщені житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не відведені відповідно до вимог чинного законодавства як прибудинкові території, однак фактично являються прибудинковими територіями зазначених багатоквартирних житлових будинків.

Відповідно до ст. 142  Конституції України  матеріальною і фінансовою основою місцевого  самоврядування є рухоме  і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад міст. П. 5 ст. 16 та  п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зазначено, що міська рада від імені і в інтересах територіальної громади здійснює право суб’єкта комунальної власності, зокрема, вирішує відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.

Відповідно до статті 23 ГК України –органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб’єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб’єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні  правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не  мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт –це прийнятий уповноваженим  державним чи іншим  органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони  породжують права і обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є  невідповідність його  вимогам  чинного  законодавства  та/або  визначеній  законом компетенції  органу,  який  видав  цей  акт.  Обов'язковою умовою визнання акта  недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства   чи   організації  -  позивача  у  справі.  Якщо  за результатами   розгляду   справи   факту   такого   порушення   не встановлено,  у  господарського  суду  немає  правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно пункту 2 ст. 4 Европейської Хартії місцевого самоврядування, що ратифікована Україною 15.07.1997р. органи місцевого самоврядування в межах, встановлених законом, володіють повною свободою дій для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, яке не виключене з їх компетенції та не віднесено до компетенції іншого органа влади.

            Відповідно до ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості.

За таких обставин, господарський суд Запорізької області не знаходить правових підстав для задоволення  позовних вимог позивача про визнання недійсним рішення № 2/13 від 22.10.09 р. в частині скасування рішення Мелітопольської міської ради № 1/7 від 27.05.08 р. щодо передачі ПП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 92,62 кв.м. в оренду по АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації магазину продовольчих товарів строком на 5 років.

На підставі викладеного, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

 Керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.          


                        Суддя                                                                                 С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 22.01.2010р.)



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація