Справа № 3-261/2010

Постанова

Іменем України

09 лютого 2010 року                                               м. Вінниця

Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Ковальчук О.В., при секретарі Кимлик І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ м. Вінниці УМВС України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, проживаючого: АДРЕСА_1, не працюючого, за ст. ст. 124, 130 ч. 2 КУпАП,

Встановив:

          30.12.2009 року о 06 годині 10 хв. в м. Вінниці по вул. Київській  ОСОБА_1 повторно протягом року, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, не вибравши безпечної швидкості та не впоравшись з керуванням допустив наїзд на перешкоду (електроопору № 22), що призвело до пошкодження транспортного засобу, чим порушив п. п. 2.9(а), 12.1, 12.3 ПДР України.

Свою вину у скоєному ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи не визнав, пояснивши, що він дійсно в той вечір вживав алкогольні напої, але за кермом не їхав, автомобілем керував його товариш ОСОБА_2, який після ДТП залишив місце пригоди, не дочекавшись працівників ДАІ.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що саме він перебував за кермом автомобіля, на дорогу вибігла собака і він, не впоравшись з керуванням в’їхав в стовп, після чого у них з ОСОБА_1 виникла сварка та він залишив місце ДТП.

Заслухавши пояснення правопорушника та свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали адміністративної справи вважаю, що не визнання вини правопорушником слід розцінювати як один із способів захисту та бажанням уникнути відповідальності за вчинене, а пояснення свідка ОСОБА_2 як сприяння правопорушнику уникнути відповідальності за вчинене, оскільки винність ОСОБА_1 повністю доведена зібраними та дослідженими в ході судового розгляду справи наступними доказами.

Протоколом серії АВ № 079118, відповідно до якого 30.12.2009 року о 06 год. 10 хв. в м. Вінниці по вул. Київській  ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_2, в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 1).

Протоколом серії АВ № 079117, відповідно до якого 30.12.2009 року о 07 год. в м. Вінниці по вул. Київській, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість руху та не впоравшись з керуванням допустив наїзд на електроопору № 22, що призвело до пошкодження транспортного засобу,чим порушив п.п. 12.1, 12.3 ПДР України (а.с. 2).

Схемою ДТП, підписаною свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 3);

письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3, відповідно до яких 30.12.2009 року ОСОБА_1 звертався до них з проханням сказати, що хтось з них перебував за кермом його автомобіля, але вони відмовились (а.с. 7, 8).

    Протоколом № 6070 від 30.12.2009 року медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю, відповідно до якого ОСОБА_1 на момент проходження огляду о 06 год. 55 хв. знаходився в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 9).

Поясненнями свідка ОСОБА_5, даними ним в судовому засіданні, відповідно до яких він підтвердив свої письмові покази, дані 30.12.2009 року та пояснив, що близько 4 год. 30.12.2009 року до нього зателефонував ОСОБА_1 та попросив під’їхати, оскільки сталось ДТП. Він під’їхав на вул. Київську до місця ДТП та побачив там ОСОБА_1, який перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння, ходив біля машини, телефонував до страхової компанії. Працівники ДАІ відібрали пояснення у нього та ОСОБА_3 з приводу звернення до них правопорушника з проханням взяти на себе відповідальність за вчинене порушення. Також ОСОБА_5 пояснив, що достовірно не знає, хто саме керував автомобілем, оскільки на місці ДТП з початку був лише ОСОБА_1

Поясненнями працівників ДАІ ОСОБА_6 та ОСОБА_7, даними в ході розгляду справи, відповідно до яких останні пояснили, що 30.12.2009 року вони несли чергування на перехресті вулиць Коцюбинського – Київська біля магазину "АБВ-Техніка", повз них проїхав автомобіль ВАЗ 14-ї моделі та не зупинився на подану жезлом вимогу, але вони припустили, що водій не помітив, оскільки жест було подано трохи запізно. Після закінчення зміни вони поїхали до відділення ДАІ, однак на вул. Київській побачили той же автомобіль, що не зупинився. Автомобіль стояв розбитий біля електроопори, з місця водія вийшов ОСОБА_1, який перебував з ознаками сильного алкогольного сп’яніння, тому вони повідомили про випадок у чергову частину і ОСОБА_7 почав складати протокол про порушення, після чого вони разом повезли ОСОБА_1 на медичне обстеження. Під час поїздки до медичного закладу ОСОБА_1 пропонував їм якось "вирішити питання", тобто пропонував гроші, оскільки йому страхова компанія не виплатить майнову шкоду за ДТП. У лікарні ОСОБА_1 вів себе зухвало, після проходження медичного огляду втік, з’явившись пізніше на місці ДТП, коли автомобіль вже грузили на евакуатор, включив гучно музику та почав танцювати. ОСОБА_7 також зазначив, що відібрав письмові пояснення у свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи та з яких видно, що ОСОБА_1 звертався до них з проханням взяти на себе відповідальність за вчинене правопорушення. Крім того, ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_5 на місце ДТП говорив про те, що ОСОБА_1 вже не в перший раз звертається до нього з проханням "відмазати" від вчинених ним порушень.

Приймаючи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, вважаю, що в його діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП – керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння, вчинене повторно.

У відповідності до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово, а саме: 06.08.2008 року, 26.10.2008 року, 04.04.2009 року, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, прихожу до висновку, що останній у вчиненому не розкаявся, належних висновків для себе не зробив, тому вважаю за доцільне, з метою виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк, передбачений санкцією ч. 2 статті 130 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 124, 130 ч.2, 221, 284 КУпАП,

Постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 2 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3(три) роки починаючи з 08.02.2010 року, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: