АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -ТОВ «Фасад» та Вінницької міської ради, про визнання права власності на майно і звільнення майна з-під арешту,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17 грудня 2009 року, -
встановив:
В березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ про визнання права власності на майно і звільнення майна з-під арешту. Просив ухвалити рішення, яким визнати за ним (ОСОБА_1.) право власності на малу архітектурну форму площею торгового залу 28,51 кв.м.. що знаходиться в м. Вінниці, на розі вулиць Данила Нечая – Молодогвардійська та звільнити її з-під арешту, накладеного згідно акту опису й арешту серії АА № 359178 від 28 січня 2009 року.
Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 13.04.2009 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ТОВ «Фасад» та Вінницьку міську раду.
Посилається на те, що 28 січня 2009 року Ленінським відділом ДВС було винесено акт опису й арешту малої архітектурної форми площею торгового залу 28,51 кв.м., що розташована в м.Вінниці на розі вулиць Д.Нечая - Молодогвардійська, у зв'язку з примусовим виконанням наказу господарського суду Вінницької області про стягнення з СПД ОСОБА_2 коштів в сумі 271403 грн. 13 коп. Вважає, що даний акт опису та арешту майна порушує його права як власника, оскільки станом на день накладення арешту ОСОБА_2 не являвся власником малої архітектурної форми, оскільки 02.06.2008 року власником цієї форми став він (ОСОБА_1.), на підставі договору про передачу права власності на предмет застави в рахунок виконання основного зобов'язання від 02.06.2008 року. Даний об'єкт був переданий йому у власність у зв'язку з тим, що 24 грудня 2007 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого вона позичила ОСОБА_2 суму коштів в розмірі 101000 грн., еквівалент на той час становив 20000 доларів США. Даний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Безпалюк Л.С. 24.12.2007 року. З метою забезпечення своєчасного виконання ОСОБА_2 свого грошового зобов'язання, 24.12.2007 року було укладено договір застави малої архітектурної форми. Згідно договору застави, у випадку невиконання боржником свого зобов'язання по договору позики, Заставодержатель (позивач) має право на задоволення своїх вимог із вартості заставленого майна. Реалізація заставленого майна здійснюється шляхом передбаченим ст.21 Закону України „Про заставу" або шляхом передачі заставленого майна на реалізацію третім особам в установленому для цього порядку або у власність Застоводержателя. Крім того, 24.12.2007 року було укладено договір поруки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_1 поручився за ОСОБА_2 У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не повернув своєчасно позику до 1.06.2008 року, повернення позики було здійснено поручителем ОСОБА_1 У зв'язку з цим 02.06.2008 року ОСОБА_4 було здійснено відступлення права вимоги по договору позики від 24.12.2007 року та договору застави від 24.12.2007 року. У зв'язку з цим, 02.06.2008 року, між ним (позивачем) та ОСОБА_2 укладено договір про передачу права власності на предмет застави в рахунок виконання основного зобов'язання, на підставі якого він (ОСОБА_1.) набув право власності на малу архітектурну форму. Таким чином позивач вважає, що у нього є підстави для визнання за ним права власності на зазначене майно та звільнення його з-під арешту.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 17 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт позивач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, що з’явилися до суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив наступні обставини та виходив з того, що 1 4.08.2006 року господарським судом Вінницької області видано наказ по справі №13/99-06 про стягнення із суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь ТОВ „Фасад" коштів в сумі 271403 грн. 16 коп., який направлено на виконання в Ленінський відділ державної виконавчою служби Вінницького міського управління юстиції. Під час провадження виконавчих дій встановлено наявність у боржника ОСОБА_2 майна, а саме: приміщення малої архітектурної форми, яке складається з магазину „Продукти" та більярдного залу, розташованих в м. Вінниці на розі вулиць Д.Нечая - Молодогвардійська.
27 січня 2009 року головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчою служби Вінницького міського управління юстиції видано постанову про накладення арешту на майно боржника СПД ОСОБА_2
28.01.2009 року головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчою служби Вінницького міського управління юстиції видано акт про опис й арешту майна, а саме: приміщення малої архітектурної форми, яке складається з магазину „Продукти" та більярдного залу, що розташоване в м.Вінниці на розі вулиць Д.Нечая –Молодогвардійська, площею торгового залу 28,51 кв.м.
Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0134 га, в тому числі земельна ділянка площею 0,0076 га для комерційних потреб, на якій розміщена мала архітектурна форма, торговий зал площею 28,51 кв.м., що розташована в м.Вінниці на розі вулиць Д.Нечая - Молодогвардійська, передана ОСОБА_2 Вінницької міською радою в оренду строком на 11 місяців з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою, тобто до 19.05.2008 року, що підтверджується договором оренди земельної ділянки укладеного 26.09.2007 року між Вінницькою міською радою та СПД ОСОБА_2 Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 09.11.2007 року, земельна ділянка площею 0,0076 га за вище вказаною адресою виділена в натурі.
Відповідно до рішення Вінницької міської ради від 31.03.2003 року №285, ОСОБА_2 надано дозвіл від 24.07.2003 року №43 на встановлення тимчасової споруди, а саме спірної малої архітектурної форми на вище вказаній земельній ділянці, з терміном користування 3 роки.
Термін дії даного договору оренди закінчився 19.05.2008 року, а тому дія даного дозволу закінчилась також.
Відповідно до ч.2 п.7.1. Правил забудови та використання територій міста Вінниці, затверджених рішенням Вінницької міської ради №1198 від 27.05.2005 року, на тимчасові споруди та МАФ свідоцтво про право власності не надається. Правовстановлюючими документами на тимчасову споруду або МАФ є акт технічної комісії про прийняття до експлуатації тимчасового об'єкта (тимчасової споруди МАФ).
Згідно п.7.3. вищевказаних правил, дозвіл на розміщення малих архітектурних форм комерційного призначення надає управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради.
Власником земельної ділянки, на якій розміщено малу архітектурну форму, є Вінницька міська рада, як орган місцевого самоврядування. Акту технічної комісії про прийняття до експлуатації вищевказаної малої архітектурної форми не видавався.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на час складання державним виконавцем акту опису й арешту серії АА №359178 від 28.01.2009 року позивач ОСОБА_1 відповідно до наданих ним доказів офіційно не являвся власником вищезазначеної малої архітектурної форми, а тому вважає, що відсутні законні підстави звільнення її з-під накладеного арешту і відсутні законні підстави визнання за позивачем право власності на неї.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Посилання позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув уваги на те, що спірна споруда являється малою архітектурною формою, а тому відсутність права користування чи власності на земельну ділянку та відсутність дозволу на розташування спірної МАФ не перешкоджає визнанню на неї права власності, колегія суддів вважає безпідставними. Такі твердження позивача суперечать заявленим позовним вимогам, так як позивач просить визнати за ним право власності на МАФ, а не на будівельні матеріали чи конструкцію МАФу. Також ним чітко зазначається місце його розташування, а тому визнання права власності на спірну малу архітектурну форму в подальшому призведе до виникнення права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ст..83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.
Відповідно до ст.327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідну територіальну громаду та виступають від її імені та в її інтересах.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що термін дії договору оренди земельної ділянки під спірною малою архітектурною формою закінчився 19.05.2008 р., тому Вінницька міська рада, як власник земельної ділянки, заперечила щодо визнання права власності на неї за позивачем, подавши суду відповідні заперечення на позов.
Крім цього встановлено, що відповідно до рішення міської ради №285 від 31.03.2003р. управлінням містобудування і архітектури Вінницької міської ради надано дозвіл від 22.07.2003р. № 43 на встановлення тимчасової споруди, а саме спірної малої архітектурної форми, дія якого також закінчилась, що підтверджується листом управління містобудування і архітектури від 25.12.2008р. №3-5169/01-09.
Відповідно до правил забудови та використання територій м. Вінниці затверджених рішенням Вінницької міської ради №1198 від 27.05.2005р. дозвіл на розміщення малих архітектурних форм комерційного призначення надає управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради.
Вищезазначене рішення Вінницької міської ради №1198 на даний час є чинним, а тому забудови та використання територій м. Вінниці є діючими. Таким чином, враховуючи те, що у відповідача відсутній дозвіл на встановлення спірного МАФу, тому правовстановлюючі документи на дану споруду відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов підставного висновку щодо заявлених в суді вимог, правильно застосувавши при цьому норми матеріального права та не порушивши норми процесуального права. Ухвалюючи дане рішення, суд виходив з доводів і заперечень сторін, враховуючи принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, повно з’ясувавши обставини справи.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 17 грудня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун