У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

5 березня 2010 року                                                            м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

                                     Головуючого : Чорного В.І.

          Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

                                    при секретарі : Сніжко О.А.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії «Вінницьке міське відділення № 8672» про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії «Вінницьке міське відділення № 8672» про стягнення боргу, мотивуючи тим, що в філії «Вінницьке міське відділення № 8672» залишився невиплачений грошовий вклад на суму 2377 грн. 81 коп. Відповідач в задоволені претензії про повернення вищезазначеної суми по вкладу відмовив. Посилаючись на Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21 листопада 1996 року та Постанову Кабінету Міністрів № 1 від 9 січня 2008 року, тому просив задоволити його вимоги та стягнути на його користь з відповідача 2377,81 грн. і судові витрати.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті його позовних вимог.

 Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги.

Встановлено, що у ОСОБА_1 залишився невиплачений грошовий вклад в ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії «Вінницьке міське відділення № 8672» по рахунку НОМЕР_1.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 суд виходив з того, що 16 липня 2003 року позивачем було отримано 50 грн., 27 серпня 2008 року – 1000 грн. компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установах Ощадбанку СРСР. Оскільки розпоряджень чи постанов Кабінету Міністрів України відносно компенсації витрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР немає, тому відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог.

Питання щодо компенсації знецінених заощаджень громадянам регулюються Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» від 21 листопада 1996 року та Постановами Кабінету Міністрів № 1 від 9 січня 2008 року та № 481 від 20 травня 2009 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» передбачено, що норма поетапного повернення знецінених заощаджень і здійснення компенсаційних витрат встановлюється в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік.

Вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи і застосував норми матеріального права, з огляду на те, що відповідач належним чином виконав вимоги чинного законодавства по виплаті компенсаційних витрат від знецінення грошових заощаджень, вкладеним позивачем до 2 січня 1992 року в установі відповідача.

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що Закон України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», Постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року та 20 травня 2009 року порушує права позивача, не знаходить свого підтвердження, так як, позивач ОСОБА_1 не надав докази того, що вищезазначене законом суперечить нормам Конституції України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, оскільки доказів, які спростовували б встановленні судом обставини, не надано.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному провадженні протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Судді :

З оригіналом вірно :