У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 серпня  2006 року  справу за касаційним  поданням  заступника  Генерального прокурора України на вирок  Приморського  районного суду  м. Одеси  від  6 червня 2005 року щодо   ОСОБА_1 .

Зазначеним вироком 

                                    ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше несудимого ,

засуджено  за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права  керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК  України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з  іспитовим строком 2 роки.

Цивільні позови у справі вирішено.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

            Згідно з вироком суду ОСОБА_1  визнано винним у тому, що він 20 травня 2004  року  приблизно в 15 годин 30 хв.,  керуючи автомобілем АЗЛК - 2141  реєстраційний НОМЕР_1, рухаючись по пр. Шевченка в м. Одесі з боку вул. Семінарської в  бік пр. Гагаріна,  поблизу будинку № 7 , порушив вимоги п.1.2, 12.1,12.3, 12.4 2 Правил дорожнього руху,  що привело до зіткнення з автомобілем “Форд”  НОМЕР_2  під керуванням  ОСОБА_2  Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, потерпілій ОСОБА_3  заподіяно тілесні ушкодження  сережньої тяжкості.

           У касаційному  поданні прокурор  ставить питання про необхідність скасування постановленого щодо ОСОБА_1   судового рішення у  зв'язку з  неправильним застосуванням  кримінального закону .

           Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів  вважає,  що   касаційне подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

            Як встановлено перевіркою, в   матеріалах кримінальної справи міститься постанова  судді Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2005 року, згідно з якою у відповідності  до ст.ст. 408-2, 409 КПК України, постановлено  роз'яснити кримінально-виконавчій інспекції   Малиновського району м. Одеси УМДУ ВП в Одеській області,   що дія ст. 75 КК України  у відношенні  ОСОБА_1, якого згідно з вироком Приморського районного суду м. Одеси від 6 червня 2005 року засуджено на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки і на підставі  ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, розповсюджується лише на основне покарання. Призначене ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у  відповідності до вищезазначеної постанови,   підлягає реальному виконанню.

            Таким чином, доводи, що містяться у касаційному поданні щодо необхідності скасування вироку суду  та направлення справи на новий судовий розгляд,  є безпідставними.

            Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, посилаючись на ст. 75 КК України,  суд поклав на ОСОБА_1  обов'язки не виїжджати на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи.  Проте,  згідно з   вимогами закону, вищезазначені обов'язки  суд покладає на особу у відповідності  до  ст. 76 КК України.

            Тому цю помилку необхідно усунути суду, який розглядав справу, в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України.

           Керуючись ст.ст.394  КПК  України,  колегія суддів

                                                        У х в а л и л а :

           Касаційне подання заступника  Генерального прокурора України залишити без задоволення.

           Запропонувати  Приморському районному суду м. Одеси в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України  вирішити питання  щодо виконання  засудженим ОСОБА_1 обов'язків, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

                                                            С  у  д  д  і  :

       О.І. Бунін                               Ю.М. Кармазін                       М.Р. Клименко