НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                        ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року             справа № 1-84/10              м. Нововолинськ

    Нововолинський  міський  суд   Волинської області в складі :

головуючого                    судді Свередюка А.В.,

при секретарі                              Гнатюк К.В.,            

за участю прокурора                  Свириденко З.В.,

підсудноої                                   ОСОБА_1,

    потерпілих                                  ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Алчевськ Луганської області, росіянки, громадянки України, освіта вища, не одружена, має на утриманні малолітніх дітей, раніше не судима, працює приватним підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.172 КК України, — суд,

встановив:

ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Нововолинської міської ради 23 червня 2000 року як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа. Являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в тому числі по дотриманню законодавства про працю, ОСОБА_1 свідомо знаючи, що відповідно до вимог ст.24, ст.24-1 КЗпП України при використанні найманої праці вона повинна укласти в письмовій формі трудовий договір з найманим працівником і зареєструвати його в державній службі зайнятості в семиденний термін з моменту фактичного допуску працівника до роботи, вказані вимоги закону проігнорувала, грубо порушуючи права працівників. Зокрема, приватний підприємець ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності в період березня, липня-жовтня 2009 року використовував працю найманих працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без укладення з ними трудових договорів, що потягло за собою порушення трудових та інших конституційних прав цих громадян на захист і піклування з боку держави, а саме права на працю шляхом укладення трудового договору, права на включення відпрацьованого часу в трудовий стаж працівника, права на матеріальне забезпечення шляхом соціального страхування в старості, а також на випадок хвороби, повної або часткової втрати працездатності, права на звернення до суду для вирішення трудових спорів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, суду показала, що ОСОБА_3 працювала в магазині "Єврошоп" лише вісім днів в березні 2009 року без оформлення трудового договору та стажування, оскільки в той час перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна. За березень 2009 року записи в її трудову книжку не вносились. В квітні 2009 року вона належним чином була оформлена на роботу. Заробітна плата їй виплачувалась повністю. ОСОБА_2 працювала в магазині "Єврошоп" продавцем протягом липня-жовтня 2009 року, запис в трудову книжку їй не проставлявся, оскільки в той час вона перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна, заробітна плата їй виплачувалась в повному обсязі. На даний час сплачені всі податки в цільові фонди. Розуміє що поступила протиправно. У вчиненому щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що вона працювала в магазині "Єврошоп" з 01 липня 2009 року по жовтень 2009 року. Вона дійсно перебувала на обліку в центрі зайнятості, вважала що підсудна оформила її на роботу заключивши угоду через центр зайнятості. В лютому 2010 року їй виплатили заробітну плату. Претензій до підсудної вона не має, оскільки розрахунок з нею проведено в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що в березні 2009 року працювала в магазині "Єврошоп". Оскільки у неї не було документів, тому вона працювала без оформлення на роботу. В квітні 2009 року її було належним чином оформлено на роботу. Претензій до підсудної вона не має, зарплату їй виплачено повністю.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що з липня по листопад 2009 року її сестра ОСОБА_2 працювала в магазині "Єврошоп". Зі слів сестри їй відомо, що вона влаштувалась на роботу до підсудної, за виконану роботу сестрі не було виплачено заробітну плату.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що працює контролером ВАТ "Волиньобленерго". В магазині "Євгошоп" по завданню ВАТ "Волиньобленерго" покази електричного лічильника. Їй відомо що в даному магазині працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3, хто їх приймав на роботу вона не знає.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що деякий час допомагала в магазині "Єврошоп" на прохання ОСОБА_1 Хто приймав на роботу ОСОБА_2, ОСОБА_3 їй не відомо.

Суд, враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечують, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.172 КК України.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України у зв’язку з дійовим каяттям та закриття кримінальної справи. Своє клопотання обгрунтувала тим, що вона вчинила злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялась у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, усунула заподіяну шкоду: погасила заборгованість перед цільовими фондами та був укладений трудовий договір із потерпілою ОСОБА_3

Прокурор не заперечив щодо закриття кримінальної справи за дійовим каяттям згідно ст.45 КК України і вважає, що є всі підстави для закриття справи, оскільки підсудна вчинила злочин невеликої тяжкості, щиро розкаюється, притягується до кримінальної відповідальності вперше, активно сприяла розкриттю злочину, усунула заподіяну шкоду.

      Відповідно до ст.45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

    Заслухавши покази підсудної, потерпілих, свідків, думку прокурора, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, враховуючи щире каяття підсудної ОСОБА_1, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування нею завданої шкоди, а саме погашення заборгованості перед цільовими фондами (а.с.102) та укладення з потерпілою ОСОБА_3 трудового договору, те що має на утриманні малолітніх дітей (а.с.78), суд дійшов до висновку про можливість застосування ст.45 КК України до ОСОБА_1 і звільнення її від кримінальної відповідальності.

    ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (а.с.76-77).

Речові докази: табелі виходу на роботу за вересень 2009 року та графік за цей період; звіт суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи – платника єдиного податку, розрахункові відомості про нарахування та перерахування страхових внесків за ІІІ квартал 2009 року; платіжні відомості №16-20 за серпень-вересень 2009 року (а.с.31-67) — залишити при кримінальній справі.

    На підставі ст.45 КК України, керуючись ст.72, ст.282 КПК України,  — суд,

постановив:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності  передбаченої  ч.1 ст.172  КК України у зв’язку з дійовим каяттям.

Закрити провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.172 КК України.

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд — скасувати.

Речові докази: табелі виходу на роботу за вересень 2009 року та графік за цей період; звіт суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи – платника єдиного податку, розрахункові відомості про нарахування та перерахування страхових внесків за ІІІ квартал 2009 року; платіжні відомості №16-20 за серпень-вересень 2009 року — залишити при кримінальній справі.

На постанову може бути подано апеляції протягом семи діб з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.

Головуючий    підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                 А.В. Свередюк