УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» лютого 2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:

Суддів:

При секретарі: Синельщікової О.В.

Куриленка О.С.

Адаменко О.Г.

Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим до ОСОБА_5, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів про скасування рішення та державного акту на право на земельну ділянку за апеляційною скаргою Сімферопольської міської ради на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2009 року , -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог Сімферопольської міської ради АР Крим відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Сімферопольської міської ради АР Крим, суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними.

Способи захисту прав на земельні ділянки встановлені ст..152 ЗК України.

Судом встановлено, що рішенням Сімферопольської міськради № 106 від 06.02.2003р. ОСОБА_5 передано у власність земельна ділянка площею 540 м.кв. по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку.

На підставі даного рішення ОСОБА_5 видано державний акт на право власності на землю КМ № 033990 від 29.07.2003р.

До теперішнього часу відповідачка користується даною земельною ділянкою і до 2009р. скарг з приводу незаконності виділення їй даної земельної ділянки не надходило.

Підставами для визнання недійсним Рішення Сімферопольської міськради та державного акта позивач називає те, що фундамент огорожі відповідачки не відповідає вимогам ДБН, ширина проїзду менша 3,5 м. та ширина провулку складає менше 7 м., що на думку позивачів також є порушенням ДБН.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено ст..ст. 116, 118 ЗК України, набуттю права власності громадян на земельні ділянки передує відповідна процедура.

Проект відводу спірної земельної ділянки та погодження його з відповідними службами до теперішнього часу є чинними і на час прийняття спірного Рішення та видачі державного акту відповідали встановленій процедурі і не містять порушень.

При таких обставинах позиція суду першої інстанції по справі є правильною.

Рішення суду відповідає вимогам ст..213 ЦПК України і доводами апеляційної скарги не спростовується.

На думку колегії суддів, можливо при проведенні будівництва відповідачка і не дотрималась відповідних норм ДБН, які були названі позивачем, але то не є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення та державного акту.

Позбавлення права відповідачки на земельну ділянку можливо лише на підставах чітко визначених відповідними статтями Земельного Кодексу України.

Відповідно до ст..308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим – відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: