УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» лютого 2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:

Суддів:

При секретарі: Синельщікової О.В.

Куриленка О.С.

Адаменко О.Г.

Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Військового комісаріату Автономної Республіки Крим, Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” про перерахунок та стягнення пенсії за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2005 року, -

ВСТАНОВИЛА:

            Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

            Ухвалою Апеляційного суду АРК від 26.12.2005р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

            Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17.11.2009р. в касаційному провадженні ухвалу Апеляційного суду АРК від 26.12.2005р. було скасовано і передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в порядку адміністративного судочинства, так як на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції діяв КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову.

Заявлені позивачем позовні вимоги грунтуються на Указі Президента України № 847 від 14.07.1999р. «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», Указі Президента України № 173 від 23.02.2002р. «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», Постанови КМ України № 829 від 22.05.2000р., Указу Президента України № 389 від 05.05.2003р. «Про  надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України».

Як встановлено судом та вбачається з наданих позивачем документів він перебуває на пенсії за вислугою років служби з жовтня 1986 року.

Ні одну з призначених вказаними Указами та Постановою надбавки не отримував під час проходження служби, так як вони прийняті після його звільнення з військової служби.

Перерахунок пенсійного забезпечення позивача за період ним вказаний неможливо в силу тої обставини, що Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців…» від 15.06.2004р., який набрав чинності з 1.01.2005р. не має зворотної сили.

Аналогічна позиція Верховного Суду України з цього приводу висловлена в Постанові Пленуму № 4 від 15.04.2005р. «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців строкової служби».

Позиція суду першої інстанції по справі є правильною а рішення суду відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і становлять собою просте непогодження з рішенням суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 19 серпня 2005 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: